Нардеп відкликав драконівський законопроект, вдавши, що його неправильно зрозуміли

Народний обранець запропонував доповнити Кримінальний кодекс України статтею 339-1: «Стаття 339-1. Умисні дії щодо підриву авторитету держави та її органів влади.

Суспільно небезпечні протиправні діяння, що посягають на авторитет України як суверенної держави, публічне паплюження, наруга, осквернення чи інші дії, спрямовані на підрив авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян України, та/або цинічне, зневажливе ставлення й неприйняття як окремих структурних елементів системи державного управління (її відповідних органів), так і держави в цілому, що в подальшому може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років».

Цей геніальний витвір законодавчої фантазії може цікавити здебільшого починаючи зі слів «та/або». Адже та частина, що йде після них, нагадує цинічну ініціативу народного депутата Журавського з його популярною в певному середовищі ідеєю фікс — кримінальною відповідальністю за наклеп. Але пан Матейченко хоч і відверто сформулював статтю, безпосередньо спрямовану на захист «авторитету влади», водночас оповив її таким туманом, що складно навіть підібрати приклад, який, окрім хіба що прогнозу погоди, не підпадатиме в перспективі під дію її положень.

«Цинічне, зневажливе ставлення», «неприйняття» «окремих структурних елементів системи державного управління». Народні обранці незабаром допишуться до того, що під статтю Кримінального кодексу підпадатиме скарга на начальника ЖЕКу — як «неприйняття». Позаяк серйозно сприймати такі законодавчі ініціативи недоречно, можна сказати, що заява про вимагання хабара державним чиновником уже сьогодні цілком «може тягнути за собою порушення усталених соціальних норм і правил організації суспільного й державного ладу та життя». Бо живемо саме так, відповідно до «усталених норм», і на тому «звичаєвому праві» стоїмо.

Жарти жартами, але такого роду законодавчі ініціативи — аж ніяк не привід до веселощів. Бо життя наше йде таким дивним шляхом, що нова влада приймає ті самі драконівські закони (зокрема, про заочне правосуддя), які стали одним із приводів для повалення старої, та ще й робить це в такий само незаконний спосіб. Та оскільки у декого ще зберігається ілюзія, що це «наші сучі діти», переважно мовчимо, хоча оте «неприйняття» зростає катастрофічними темпами. І «пророчі» заяви політиків, зокрема, Юрія Луценка про те, що у великих містах України Путін готує бунти, не лякали би так сильно, якби підготовкою цих бунтів щоденно не займалася передусім наша влада. Призначеннями, збереженням і вдосконаленням старих перевірених корупційних схем, не кажучи вже про її загадкові дії на Східному фронті та багато чого іншого…

Тому, звісно, саме час запроторювати за «несвоєчасні думки» на три роки за ґрати, аби був час обмізкувати свою поведінку і виправитися.

Після повідомлення про те, що депутат приборкав свою нездорову ініціативу, відкликавши законопроект, залишається сподіватися, що її не буде запущено іншим разом. Матейченко заявив, що він мав на увазі покарання за наругу над державними символами, а не за критику влади, але навряд чи хтось із тих, хто читав його проект, в це повірить.