Новини
Ракурс

Корупція в медицині: чи зміняться правила гри

Процес реформування в Україні просувається, м’яко кажучи, дуже непросто. Адже генератори корупційних схем, відточених за багато років до витонченості і навіть елегантності, які сіли на голку надзвичайних доходів, так просто не здаються. Наприклад, бізнес на здоров’ї українців за його прибутковістю можна порівняти з прибутками від нафтових свердловин. Хто ж із власної волі відмовиться від «чорного золота»? Саме тому проблеми наших співгромадян, які потерпають від важких хвороб, за 100 днів нової влади поки нікуди не зникли. Набивання кишень одних призводить до страшних страждань інших.

Закупівлі державою лікарських засобів життєво необхідні багатьом жителям України. Інсулін, онкологічні препарати, лікарські засоби для лікування ВІЛ/СНІД, орфанних (рідкісних) захворювань, препарати для вакцинації населення, ліки для лікарень, витратні матеріали, препарати для лабораторних досліджень тощо — все це закуповується за рахунок держави. Так люди, які страждають на гемофілію (спадкове захворювання, пов’язане з порушенням процесу згортання крові. Найбільш поширена гемофілія А. Цю форму захворювання викликає брак необхідного білка у крові, так званого фактора VIII), потребують щоденного введення препаратів крові, ціна яких для звичайних українців космічна. В середньому на закупівлю ліків для одного хворого на гемофілію (їх в Україні налічується 2600) потрібно близько 3 тис. дол. на місяць. Такі препарати виробляються і в Україні, але кількість їх мізерна, адже для отримання однієї ампули потрібно майже 10 л донорської крові.

МОЗ торік відзвітував про закупівлю 68% препаратів, необхідних хворим на гемофілію. Профільна пацієнтська організація називає свої цифри: 5%. Закупівлі, проведені в листопаді-грудні минулого року, було зроблено за дивним договорами: гроші постачальникам було перераховано, а на доставку товару надавалася відстрочка... від трьох місяців до півроку. З цієї причини не всі препарати, оплачені в минулому році, навіть сьогодні прийшли в Україну. Такі договори — злочин, який коштував комусь із хворих українців не тільки здоров'я, а й життя.

Страшно уявити, що відчуває людина, що залишилася сам на сам зі своєю хворобою. Що таке гемофілія насправді, напевно, уявляють на всі. Найменша подряпина може коштувати життя. Знайти порятунок у лікарні також навряд чи вдасться: необхідного фактора VIII часто немає навіть у лікувальних закладах. Найбільший жах — невидимі внутрішні кровотечі в суглоби, що призводять до нестерпного болю. Препаратів для згортання крові немає вже кілька місяців, тому деяким хворим на гемофілію замість необхідного фактора VIII вводять знеболюючі наркотики. Виявилося, що дешевше зробити хворих людей наркоманами.

Закупівля лікарських засобів за бюджетні гроші — це та сама нафтова свердловина. Корупція починається ще до закупівель. При МОЗ збираються так звані номенклатурні групи, які формують перший список-пропозицію ліків для регіонів. Для того щоб «протиснути» свого виробника, прописується дозування, наявне тільки у потрібного виробника. Далі пропозиція йде в регіони, до фахівців з окремих хвороб. Головний спеціаліст області, як правило, одноосібно вирішує, який препарат потрапить у його регіон. Представники фармацевтичних компаній всіляко мотивують таких фахівців. Це не тільки гроші. Гарним бонусом стають подорожі на медичні конференції, які зазвичай проходять на фешенебельних курортах й у світових столицях. Один промовистий факт: торік 7 областей закупили дуже дорогий іноземний препарат для хворих на гемофілію: 21 тис. грн за ампулу. Але річ у тому, що ці ліки використовується для лікування важкої стадії гемофілії, якої в цих регіонах немає.

Чиновники — це лише верхівка айсберга. Справжні керівники фінансових пірамід залишаються в тіні й поки уникають відповідальності. Так, СБУ нещодавно відзвітувала, що один із великих дистриб’юторів протягом трьох останніх років пограбував бюджет на 1 млрд 250 млн грн. Ціни на ліки завищували на 40%. Одна зі схем є досить креативною: дистриб’ютор купує партію ліків за високою ціною, яка вказується в основному контракті. До контракту додається таємний протокол, так звана кредит-нота, де сказано, що додаткова кількість ліків (від 20% до 40%) передається дистриб’ютору безкоштовно як кредит, якого не треба повертати. Ці ліки можна збути в аптеках, лікарнях. Таким методом завищення прибутку (в порушення українського законодавства) користуються майже всі посередники.

Як перемогти корупцію в медицині? Перші кроки

Цього тижня Верховна Рада має розглянути законопроекти (що отримали статус пріоритетних), які дають змогу МОЗ України здійснювати державні закупівлі через міжнародні організації системи ООН і таким чином очистити від корупційної складової держзакупівлю ліків. Це законопроект №2150 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів і медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі)» та №2151 «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення і постачання лікарських засобів та медичних виробів)».

Невже схеми, що працюють останні 15 років, підуть у небуття? Фармакологічне лобі використало старий добрий метод: у парламенті зареєстрували відразу вісім законопроектів про передачу держзакупівель міжнародним організаціям. Здавалося б, що поганого: конкуренція законопроектів у цивілізованому світі — нормальна річ. Але в нашому Задзеркаллі звичайна парламентська практика перетворюється на відвертий лобізм інтересів фармацевтичної мафії. Законопроекти-клони — апробована схема «розмазування» депутатських голосів і блокування проектів закону, зареєстрованих до появи альтернативних. Ті, хто вносив законопроекти-привиди, переслідували одну мету: міжнародні організації не повинні отримати можливість закуповувати ліки за державні гроші.

Після місяця переговорів, завдяки небайдужості громадських організацій, автори клонів усе ж відкликали свої творіння. Верховна Рада може прийняти такі потрібні закони в першому читанні вже цього тижня. Це допоможе зберегти життя багатьом людям, оскільки прискоряться всі процеси. Закупівля ліків через міжнародні організації ефективно працює в багатьох країнах, дає змогу відійти від корупційних схем, закупити препарати вчасно і, що важливо, отримати найкраще співвідношення ціна-якість. Розробники законопроекту підрахували, що можливе зниження цін на ліки, які закуповуються за бюджетні кошти, до 42% або на 348 млн грн. На ці гроші можна пролікувати 21 тис. ВІЛ-інфікованих пацієнтів, купити 1 млн 455 тис. вакцин для новонароджених, пролікувати 840 пацієнтів із вірусним гепатитом.

На жаль, цей закон стосуватиметься тільки тих закупівель, якими займається МОЗ, але не торкнеться держзакупівлі в регіонах (а це 1,7 млрд грн). Тому розробники законопроекту №2150 називають його лише напівмірою. Це ще не перемога, всього лише маленький крок до неї. Адже ніхто не хоче втрачати надприбутки: ні дистриб’ютори, ні транснаціональні корпорації, ні українські лікарі, ні чиновники МОЗ...

Закупівля медикаментів за державні кошти є лише частиною корупції в медицині. Сірий оборот грошей у системі охорони здоров’я досягає як мінімум ще одного бюджету, а це понад 50 млрд грн. Держава, призначаючи низьку зарплату медичним працівникам, апріорі сама спонукає їх до хабарів, породжує доплати із наших із вами кишень. За останні роки керівники багатьох установ охорони здоров’я збудували собі князівства, фактично їх приватизувавши.

Історія з Національним інститутом раку (НІР), про яку «Ракурс» розповідав у статті «Онкологія в Україні — історія хвороби», якнайкраще це ілюструє. У лютому ц. р., після тривалого протистояння профспілкової організації інституту та директора НІР Ігоря Щепотіна (якому вдавалося залишатися на своїй посаді навіть після того, як внаслідок перевірки було виявлено зловживання на 50 млн грн), останнього було відсторонено від посади. Днями завершилася процедура висунення кандидатів на посаду голови Інституту раку.

Міністр охорони здоров’я О. Квіташвілі пішов назустріч громадськості, пообіцявши прозорий конкурс кандидатів на цю посаду. Хоча, згідно зі статутом НІР, подібні призначення — прерогатива міністра, і раніше чиновники, тільки-но засівши у крісло очільника МОЗ, одним підписом могли призначати своїх людей. Щоб змінити правила гри, готується проект закону про заклади охорони здоров’я та медичної діяльності, де на законодавчому рівні будуть передбачені вибори керівників установи охорони здоров’я і в обов’язковому порядку враховуватиметься думка колективу.

Чи є гарантії, що в цьому конкурсі не переможе черговий корупціонер? Зі слів Андрія Семиволоса, голови Незалежної первинної профспілкової організації НІР, ще до закінчення терміну подачі документів на цю посаду претендували 14 кандидатів (19 березня МОЗ оприлюднив список із 18 кандидатів), і більшість з них — технічні. Від попередньої адміністрації висунуто кілька кандидатур, щоб створити дисонанс і відтягнути голоси. Про те, що ця схема є популярною, свідчать, наприклад, такі цифри: у конкурсі на посаду генерального директора «Укрзалізниці» беруть участь 200 осіб, а очолити аеропорт «Бориспіль» хочуть 100 кандидатів.

«Механізм, який передбачений сьогодні з призначення голови НІР, — ноу-хау МОЗ та громадськості. Це призначення має відбутися відкрито і прозоро, — каже А. Семиволос. — Наша профспілка представлена в Комісії з відбору кандидатів на цю посаду. Парламентський комітет з охорони здоров’я (а це 12 депутатів із різних фракцій) обіцяв тримати питання щодо чесності та прозорості виборів директора НІР під своїм контролем. А що ж Щепотін? Він не здається, і розповідає, що повернеться на своє місце». Боротьба триває. Адже онкологія — це не просто гроші, а величезні гроші.

Яким чином суспільство може допомогти подолати корупцію? Вагомим інструментом боротьби з корупцією є справжні профспілкові організації. Приклад Інституту раку — тому підтвердження. Громадські організації повинні стати на передову і виявитися тим активом, який змусить політиків проводити реальні реформи, а не косметичні. Ініціативна група НІР на початковому етапі складалася з 9 осіб, сьогодні профспілка НІР налічує вже 62 члени. До цих лав долучаються найчастіше молоді фахівці, що працюють в інституті й бажають щось змінити в системі охорони здоров’я. Це теж війна, і потрібно бути готовим до репресій та звільнень «бунтівників». Як правило, щоб залякати активістів, обезглавлюють організацію — звільняють її лідерів.

Що відбувається зараз в Інституті раку? Розпочато нові перевірки. Наприклад, у харчоблоку виявлено чимало порушень: незважаючи на 6 млн грн, передбачених на 2015 рік на закупівлю продовольства, хворих годують тільки макаронними виробами і хлібом. Заблоковано закупівлі цитостатиків (різновид протипухлинних препаратів), адже було виявлено завищення ціни майже на 4 млн грн. Днями почнеться нова процедура тендеру. Профспілка намагається виявити корумповані зв’язки між лікарями й попередньою адміністрацією.

Але є й інші люди, яких, на жаль, поки більшість, та яким невідома громадянська позиція. Зі слів А. Семиволоса, сьогодні багато «вчених» інституту причаїлися, чекаючи і домовляючись з потенційними «директорами» (керуючись, ймовірно, інтуїцією, бо кандидатури на ці посади широкій громадськості поки що невідомі).

Хочеться вірити, що історія з Національним інститутом раку для багатьох із нас стане гідним прикладом того, як використовувати законні важелі для свого захисту й знищення корупційних схем. Найголовніша зброя суспільства — це громадянська позиція і згуртованість.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter




Загрузка...