Суддя відсудив у суду 140 тисяч гривень

Олександр Пасенюк, який попри досягнення граничного віку (рік тому йому виповнилося 65) перебуває на посаді судді Конституційного суду, відсудив у держави понад 140 тис. грн як відшкодування за «вимушений прогул».

Це підтверджується відповідним рішенням суду, яке є у розпорядженні «Ракурсу». 2 липня 2015 року суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Євген Аблов виніс постанову, якою повністю задовольнив позовні вимоги судді КСУ Олександра Пасенюка, стягнувши з Конституційного суду 140 тис. 431 грн як середню зарплату (суддівську винагороду) за час вимушеного прогулу з лютого по червень 2014 року.

Нагадаємо, що після втечі Віктора Януковича з України 24 лютого 2014 року парламент звільнив п’ятьох суддів КСУ, у тому числі О. Пасенюка, за порушення ними присяги судді. Цим суддям інкримінували неправомірну зміну конституційного ладу, порушення конституційних прав громадян унаслідок прийняття ними ряду неконституційних, на думку парламентарів, рішень. Одним із них було рішення від 30 вересня 2010 року, яким «повернули» Конституцію в редакції 1996 року. Пізніше за цими фактами ГПУ та СБУ порушили провадження щодо зловживання суддями КСУ своїм посадовим становищем, постановлення завідомо неправосудного судового рішення та сприяння узурпації влади В. Януковичем.

11 червня 2014 року Вищий адміністративний суд України (ВАСУ), яким О. Пасенюк керував у 2004–2011 роках, виніс рішення про скасування постанови Верховної Ради від 24 лютого 2014 року в частині звільнення О. Пасенюка.

Правда, ВАСУ так поспішав, щоб догодити своєму колишньому керманичу, що навіть забув записати у судовому рішенні, що О. Пасенюк підлягає поновленню на посаді. Незважаючи на це, О. Пасенюк спробував повернутися у своє крісло. 24 червня 2014 року голова Конституційного суду України Юрій Баулін навіть видав розпорядження про те, щоб вважати О. Пасенюка таким, що приступив до виконання повноважень судді КСУ з 23 червня 2014 року, а також виплачувати йому з цього дня суддівську винагороду у розмірі понад 37 тис. грн щомісячно.

Тоді у КСУ розгорівся скандал з приводу сумнівного повернення О. Пасенюка. Аби якось владнати справу, О. Пасенюк знову звернувся до ВАСУ, який оперативно виніс додаткову постанову, якою передбачив «вчинити дії щодо поновлення» О. Пасенюка на посаді судді КСУ, щоправда, не вказавши, хто саме має вчинити такі дії.

2 грудня 2014 року Верховний суд скасував цю додаткову постанову супер-профі з ВАСУ як незаконну, оскільки нею вирішувалися питання, що не були предметом розгляду в судовому засіданні. Законних підстав для прийняття додаткової постанови у ВАСУ не було.

Водночас Верховний суд визнав незаконною постанову Верховної Ради від 24 лютого 2014 року в частині звільнення О. Пасенюка.

Після цього О. Пасенюк вирішив відсудити у держави 140 тис. грн, як зазначено в позовній заяві, за час вимушеного прогулу з 24 лютого по 23 червня 2014 року.

І все нібито цілком законно, адже кожен має право на поновлення порушеного права та відшкодування заданої шкоди. Втім, у ситуації з О. Пасенюком є одне велике «але». Воно полягає у тому, що, як і у випадку з ВАСУ, яким О. Пасенюк керував впродовж семи років років, у випадку з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва вбачаються ознаки конфлікту інтересів як з боку самого О. Пасенюка, так і з боку судді Є. Аблова, зокрема, порушення останнім правил щодо самовідводу.

Річ у тім, під час головування у ВАСУ О. Пасенюк був безпосередньо причетний до вирішення всіх кадрових питань в адміністративній юрисдикції — призначення та обрання суддів адмінсудів здійснювалося за поданням голови ВАСУ.

Є. Аблов був призначенийна посаду судді Одеського окружного адміністративного суду у травні 2007 року. За існуючим тоді порядком, матеріали щодо призначення суддею адміністративного суду до Вищої ради юстиції вносив голова ВАСУ. На той час головою ВАСУ був О. Пасенюк.

У липні 2010 року, одразу після приходу В. Януковича до влади, Є. Аблова указом президента переводятьдо Окружного адмінсуду м. Києва. Таке переведення також могло відбутися за відповідним поданням голови ВАСУ. У цей час головою ВАСУ також значився О. Пасенюк (ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» фактично визнав, що Пасенюк з грудня 2009 року незаконно обіймав посаду голови ВАСУ). Отже, якщо матеріали на призначення Є. Аблова на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду та переведення його до Окружного адімнсуду м. Києва підписував О. Пасенюк, то конфлікт інтересів для судді Є. Аблова — очевидний.

Виходячи з цього, Є. Аблов у справі Пасенюка мав заявити самовідвід, а також повідомити Раду суддів України про конфлікт інтересів.

До речі, постать судді Є. Аблова є непересічною. Він неодноразово «засвічувався» з прийняттям судових рішень щодо специфічних ситуацій, про що писали ЗМІ. Відомий журналіст В. Бойко навіть присвятив цьому представнику Феміди серію публікацій під назвою «Жека 20 відсотків».

Більше того, журналіст звертався безпосередньо до ВККСУ з описом «подвигів» судді Є. Аблова. Але, як кажуть, віз і нині там… Незважаючи на те, що і злочинного режиму вже немає, і ВККСУ функціонує у новому «демократичному» складі, і ВРЮ приступила до роботи за новими принципами. І взагалі — всі начебто почали жити «по-новому». Судять, правда, по-старому — «по-своєму»: для своїх — як треба, для усіх інших — як вийде.