Вакцинація та щеплення проти поліомієліту — правила і винятки

В Україні стартувала позапланова вакцинація проти поліомієліту, яка відбудеться в три тури. На чому наполягає Міністерство охорони здоров’я України?

У перших двох турах щеплення від поліомієліту повинні зробити всім дітям від двох місяців до шести років, а в третьому турі — від двох місяців до десяти років. Таким чином, позапланова вакцинація має охопити всіх дітей, що народилися в період 2005–2015 років. Незалежно від того, отримували вони раніше щеплення від поліомієліту чи ні.

Як наголошує керівництво МОЗ, батькам не доведеться нічого платити, все це діти отримають безкоштовно.

Перше щеплення малюкам обіцяють зробити інактивованою вакциною ІПВ, а друге і третє — живою вакциною ОПВ з інтервалом не більше двох тижнів. На думку керівництва МОЗ, яке активно пропагує позапланову вакцинацію, два тижні — термін, цілком достатній для того, щоб у дітей випрацювався імунітет.

Чому вакцинація проводиться не за календарем щеплень, а позапланово? У МОЗ називають головну підставу для ухвалення такого рішення — спалах поліомієліту на Закарпатті, який підтвердила лабораторія ВООЗ. (Не уточнюючи при цьому, що мова йде про лабораторію, що розташована в Росії.)

Усе керівництво міністерства — і сам міністр, і його заступники, залишивши всі справи, поїхали по областях інспектувати готовність до проведення позапланової вакцинації. Судячи з графіка, чиновники побували в багатьох регіонах, куди вже доставлено партії вакцини. Приміром, у Рівненську область завезли 106 тис. доз ОПВ і 22,4 тис. доз ІПВ; в Кіровоградську — 86 тис. доз ОПВ і 23 тис. доз ІПВ.

МОЗ дещо дивно розподілив вакцину, яку Україна отримала як гуманітарну допомогу. Найбільшу партію ІПВ вакцини — майже 96 тис. доз відправлять у Донецьку область, а багатомільйонний Київ, який прийняв десятки тисяч переселенців із дітьми, отримає всього 73 тис. доз ІПВ.

Що рекомендують вчені?

Позапланова вакцинація проти поліомієліту не просто привернула увагу, а сколихнула всю країну — адже йдеться про здоров’я і життя дітей.

Національна академія медичних наук винесла це питання на засідання президії, на якому не тільки обговорили ситуацію, що склалася, але й затвердили рекомендації, підготовлені вченими Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. Громашевського. Директор інституту професор Вікторія Задорожна акцентує увагу на тому, що «вакцинація повинна проходити в суворій відповідності з національним календарем щеплень, оновлений варіант якого був затверджений МОЗ у 2014 році. Для того, щоб уникнути випадків захворювання вакциноасоційованим поліомієлітом, який для маленьких пацієнтів нічим не відрізняється від хвороби, викликаної «диким» поліовірусом, перші два щеплення необхідно робити ІПВ вакциною. А всі наступні, починаючи з третього, можна проводити живою ОПВ вакциною. Інтервали між щепленнями не повинні бути коротшими за 30 днів. Усі ці норми містяться в календарі профілактичних щеплень, вимоги якого обов’язкові для виконання».

Фахівці пояснюють, що проти поліомієліту застосовуються два види вакцин: ІПВ (інактивована, яка вводиться як ін’єкція) і оральна ОПВ (жива вакцина у вигляді крапель). Найголовніше, що ОПВ має більше протипоказань і може викликати таке важке ускладнення як вакциноасоційований параліч. Щоб убезпечити малюків, перші два поліощеплення в їхньому житті рекомендується проводити тільки ІПВ вакциною (тобто робити укол).

У багатьох розвинених країнах усі щеплення роблять тільки ІПВ вакциною, яка за 60 років існування довела свою ефективність і безпеку. Завдяки їй у скандинавських країнах, наприклад, не знають, що таке вакциноасоційований поліомієліт. У тих державах, які не можуть забезпечити своїх маленьких громадян безпечними імунобіологічними препаратами, дозволяється використання ОПВ вакцини для третього і наступних щеплень.

На засіданні в медичній академії були оприлюднені дані медстатистики про рівень щеплень проти поліомієліту. Так, охоплення трьома дозами вакцини проти поліомієліту становило: 2007 рік — > 98%, 2008 рік — 90,9%, 2009 рік — 80,6%, 2010 рік — 57,3%, 2011 рік — 54,3%, 2012 рік — 73,7%, 2013 рік — 72%, 2014 рік — 44,7%. На 1 серпня 2015 року — 17,3%.

Офіційні показники набагато вищі за ті 14%, на які чомусь посилаються чиновники МОЗ та представники міжнародних організацій, які наполягають на позаплановій вакцинації.

Як оцінюють ситуацію фахівці з інфекційних захворювань та санепіднагляду?

Для оголошення таких надзвичайних заходів, як триразові щеплення всім дітям, незалежно від того, були вони раніше вакциновані чи ні, має бути вельми серйозна підстава, підтверджена результатами досліджень, висновками спеціальних комісій і т. п.

У нас же достатньо було заяви міністра охорони здоров’я з посиланням на лабораторію (назва якої довго залишалася невідомою), що в Україні зафіксовано спалах поліомієліту.

Фахівці в галузі інфекційних захворювань та епідеміології вельми скептично поставилися до цієї сенсаційної новини. По-перше, в Україні ведеться чіткий моніторинг ситуації з гострими млявими паралічами у дітей. Якби таке трапилося — вони б першими про це дізналися з професійних каналів, а не з випуску новин.

По-друге, малюків із різних районів Закарпаття справді обстежили і лікували, але зовсім не від поліомієліту. (Млявий параліч може бути наслідком десятка інших захворювань.) Коли лікарі СЕС та дитяча інфекційна служба отримали всі результати досліджень, переконалися, що в дітей поліомієліту немає, і вже готували їх до виписки, раптом з’явилася інформація про спалах цього небезпечного захворювання саме на Закарпатті.

Представники міжнародних організацій ЮНІСЕФ та ВООЗ піддали сумніву результати досліджень, отримані українською лабораторією. Кому повірили? Лабораторії, яка працює на базі Московського інституту ім. Чумакова. До речі, обидві лабораторії свого часу отримали сертифікацію ВООЗ.

Українські фахівці мали право відстоювати свою позицію. Тим більше, що чотирирічна дитина, у якої нібито виявили поліомієліт, вилікувалася і благополучно поїхала додому. Зі слів губернатора Закарпаття Геннадія Москаля, хлопчик здоровий, ходить у дитсадок. Але представник ВООЗ не звернула на цей факт жодної уваги і безапеляційно заявила: не в компетенції українських лікарів ставити чи знімати такий діагноз.

Представник ЮНІСЕФ, який стверджував, що ОПВ вакцина абсолютно безпечна — навіть якщо дати дитині десять доз, сказав, що відмова від позапланової вакцинації матиме плачевні наслідки для України — це і торкнеться безвізового режиму для її громадян, і призведе до обмежень у міжнародній торгівлі.

Керівництво Міністерства охорони здоров’я, очевидно, погоджувалося з такими аргументами.

Губернатору Закарпаття так і не вдалося домогтися, щоб той, хто оголосив про спалах поліомієліту, сам його і «скасував», розповівши перед телекамерами про реальну ситуацію. Зі слів Г. Москаля, він звернувся із заявою до Генеральної прокуратури, тому що безпідставна заява вдарила не тільки по авторитету лікарів та обласної СЕС, але й завдала удару по іміджу прикордонної області.

Вчені та лікарі, що спеціалізуються на епідеміології, інфекційних захворюваннях і педіатрії, змушені відступити перед натиском чиновників. Досвідчених фахівців не включають в робочі комісії, не запрошують для участі у прес-конференціях та брифінгах. Хто уважно стежить за ситуацією, той помітив, що спікером щоразу виступає позаштатний імунолог Києва Ф. Лапій. Для експертів це чіткий сигнал, що фахівцям заборонили коментувати ситуацію. Що, до речі, підтвердили джерела «Ракурсу» в МОЗ.

Що повинні знати батьки?

Ніколи раніше не було випадку, щоб у ситуаціях, що стосуються інфекційних захворювань, а тим більше спалахів, не виступали профільні головні позаштатні спеціалісти МОЗ, представники СЕС та АМН, які не тільки володіють ситуацією, але й можуть доступно і аргументовано її коментувати.

На прес-конференції, присвяченій старту вакцинальної кампанії, Ф. Лапій пояснив, що для вироблення імунітету достатньо двотижневого інтервалу, хоча в календарі щеплень вказано місяць. Доктор оптимістично дивиться і на ускладнення від ОВП, стверджуючи, що вакцинний параліч — це лише один випадок на 2,5 млн доз.

Чи можуть батьки довіряти такій інформації?

За даними офіційної статистики, впродовж 1999–2012 років в Україні було зареєстровано 28 випадків вакцинного паралічу. Найбільша кількість припала на 1999 рік — 8 випадків, тоді розрахунковий показник становив один випадок на 430 тис. використаних доз ОПВ.

У науковій літературі описана залежність між розвитком вакцинного паралічу та умовами застосування ОПВ. Так, при використанні ОПВ для першого щеплення ризик виникнення вакцинного паралічу зростає майже в 20 разів порівняно з наступними щепленнями. А в дітей з імунодефіцитом цей ризик збільшується у 7 тис. разів.

У доповіді ВООЗ наголошується, що «дедалі більше країн, вільних від поліомієліту, приходять до висновку, що ризик паралітичного поліомієліту, пов’язаний з імунізацією оральною поліовакциною (ОПВ), вищий, ніж ризик завезення дикого поліовірусу або роботи з ним у лабораторіях. Деякі з цих країн впровадили в практику інактивовану полівакцину (ІПВ), яка є безпечною та ефективною. При цьому використовують один із двох варіантів: повну заміну ОПВ на ІПВ або впровадження календаря з послідовним застосуванням ІПВ/ОПВ».

На засіданнях ВООЗ неодноразово обговорювали варіанти відмови від використання ОПВ, призначали різні дати. Експерти впевнені, що їх весь час відсували під впливом фармкомпаній, які виробляють ОПВ вакцину. У нинішньому році нарешті ухвалено рішення — в квітні 2016 року починається глобальне вилучення ОПВ вакцини в тих країнах, де вона використовується.

Україні, як відомо, Канада виділила як гуманітарну допомогу 3 млн канадських доларів. За ці кошти ЮНІСЕФ придбав вакцину проти поліовірусу — 1,1 млн доз ІПВ і 3,7 млн доз ОПВ. Може, там нічого не чули про глобальне вилучення ОПВ вакцини?..

Батькам, перш ніж іти з дітьми в поліклініку, слід уважно прочитати національний календар щеплень, який, зі слів фахівців, в ситуації, що склалася, є головним документом.

Для довідки. Цитата з Календаря профілактичних щеплень в Україні.

Вакцинація дітей для профілактики поліомієліту проводиться за віком 2 місяці, 4 місяці, 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років. Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі — ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі — ОПВ) — для всіх наступних щеплень за цим Календарем. Вакцина ОПВ застосовується для 3–6-го щеплень (щеплення за віком — 6 місяців, 18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.

Вакцина ІПВ може бути застосована для 3–6-го щеплень як окремо, так і в складі комбінованих вакцин. Дітям, які перебувають у сімейному оточенні, дитячих закладах закритого типу з ВІЛ-інфікованими або з особами, яким протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.

Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведено в главі 2 цього розділу.

Мінімальний інтервал між дозами проти поліомієліту — 1–2-а доза, 2–3-я доза — 1 місяць. 3–4-а доза — 6 місяців.