Новини
Ракурс

Гарантії адвокатської діяльності аморфні, якщо твій опонент суддя

Для практикуючого в кримінальній сфері адвоката найпростішим видом процесуальних скарг, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування (ст. 303 КПК України) є скарга на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Адже, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Поряд з цим, здійснення досудового розслідування (окрім огляду місця події) до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою встановлену законом відповідальність. Таким чином, на стадії отримання заяви про вчинення злочину посадова особа правоохоронного органу не наділена правом здійснення процесуальних дій щодо встановлення обставин, які піддягають доказуванню в кримінальному провадженні.

Тобто при розгляді відповідної категорії скарг слідчий суддя зобов’язаний встановити тільки одне – факт бездіяльності уповноваженої службової особи правоохоронного органу щодо невнесення відомостей до ЄРДР у визначений законом строк та задовольнити відповідну скаргу.

Однак ситуація не така проста, коли в заяві про злочин ідеться про спеціальних суб’єктів: адвоката (потерпілого) та судді, який вчинив злочин, передбачений статтею ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи».

Так слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Кирилюк І. В. (ухвала від 31.01.2018 р. у справі № 757/71542/17-к, http://reyestr.court.gov.ua/Review/72021848) вважає, що:

1. Слідчий суддя при розгляді вказаної категорії скарг наділений правом з’ясування обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, складу злочину. Таким чином, І. В. Кирилюк дійшла висновку, що «заява адвоката за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки у ній не наведено даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину»;

2. Заява про вчинення злочину колегією суддів щодо адвоката про порушення гарантій адвокатського діяльності «стосується професійної діяльності суддів, на розгляді яких перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням трьох військовослужбовців - тому не є суспільно небезпечним».

На завершення слідчий суддя ухвалила: «Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді».

Виникає цілком логічне запитання, коли ж буде те підготовче провадження, в якому можна буде подати заперечення на таку дуже «обґрунтовану», але абсолютно незаконну ухвалу, якщо відмовлено навіть у внесенні відомостей до ЄРДР? Можливо, тому законодавцем і закладено в КПК норми, що визначають беззаперечність задоволення відповідної категорії скарг з метою забезпечення реалізації прав потерпілого та убезпечення від вказаних дій слідчого, прокурора та слідчого судді. Але судді Кирилюк  «закон не писаний». Якщо мова йде про інтереси колег – існує свій закон, свої права і своя істина.

Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter