Выбираем профессию: руководство к совместным действиям для школьников и их родителей

Вона намагається сприяти цьому, запровадивши профільне навчання у старших класах. Більшість же батьків зауважують, що інтерес до обраної професії у дитини виник ще у середніх класах. Це наштовхує на думку, що підготовку до вибору профілю навчання як першої сходинки до вибору майбутньої професії слід розпочинати ще в початковій ланці освіти.

Втім, усі ми бачимо недостатню соціальну орієнтованість майбутнього випускника, який слабко підготовлений для того, щоб діяти самостійно та відповідально у виборі майбутньої професії, життєвого шляху.

При обговоренні питання щодо майбутньої професії більшість учнів віддають перевагу батькам і частково вчителям. І часто виникає конфлікт інтересів у сім’ї, коли батьки наполягають на абсолютно неприйнятній для підлітка професії, не враховують його мрій, побажань, схильностей. Більшість батьків вважають, що не мають потреби в консультуванні з питань профорієнтації, проте частина з них хотіли б отримати більше інформації про способи підвищення рівня усвідомленого вибору їхньою дитиною майбутньої професії.

Поради батькам

Проблема вибору професії є непростим випробуванням для учнів. Багатьом уперше в житті доводиться задуматись і зробити серйозний крок, від якого залежатиме їхня подальша доля.

Переважаючою мотивацією при виборі майбутньої професії є соціально позитивний мотив, майже половина учнів обирають його як значущий. Це означає, що внутрішня мотивація сформована слабко. Великий вплив на цей вибір має думка друзів і батьків, а не розуміння власних особистісних особливостей, інтересів і здібностей.

Тобто завдання батьків — надати дитині якнайширші можливості для:

 — профорієнтаційного тестування (в паперовому чи комп’ютерному варіанті);

— ознайомлення зі світом професій;

— одержання знань про особливості регіонального ринку праці та умови особистої успішності на ньому;

— ознайомлення з ринком професійних освітніх послуг.

Слід знайти можливості для отримання досвіду реального працевлаштування старших школярів, що заохочується і державою. Згідно з чинним законодавством працевлаштування дозволено з 16 років (ст. 188 Кодексу законів про працю України). В окремих випадках — з 15 років (з уточненням, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час); з 14 років — за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Поради школярам

«Можу», «хочу», «треба» — це співвідношення між можливостями, здібностями людини та потребами суспільства. І для того, щоб свідомо і вільно обирати професію, треба дотримуватися принаймні трьох умов:

— бути добре поінформованим про різні професії;

— знати свої індивідуальні особливості;

— уміти зіставити свої особисті риси з тими вимогами, які висувають певна професія і спеціальність.

Опануванню майбутньої професії завжди передує її вибір. Кожна людина вільна сама обирати собі професію. Однак це й ускладнює її життя. Особливо якщо зважити на таке:

— кожні десять років зникає 5 тис. професій і з’являється стільки ж нових;

— в умовах ринкової економіки (за статистичними даними розвинених країн) дорослій людині заради особистої фінансової успішності доводиться 3—4 рази за життя змінювати професію!

Тому потрібно орієнтуватися не так на конкретну професію, як на своєрідний «оптимум»:

— особистісний розвиток, виявлення інтересів, здібностей;

— усвідомлення, бажання та уміння вчитися та перенавчатися професіям протягом усього життя;

— потреби регіонального ринку праці.

Пропонуємо таку формулу професійного самовизначення:

Усвідомлений вибір = «образ Я» + світ професій + практична спроба сил.

Г. Лі та З. Лейбовіц у праці «Професійний розвиток людини» (1992) наголошують, що для правильного вибору професії у будь-якому віці, в тому числі й тоді, коли цей вибір здійснюється вперше, необхідно мати:

— 40 % бажання навчитися чогось;

— 10 % домовленості з собою або з будь-ким іншим;

— 10 % знань про професію та про свої індивідуальні особливості;

— 10% емоційної налаштованості;

— 10 % прагматизму;

— 10 % здатності розумно ризикувати;

— 10 % почуття гумору.

Конкретних рецептів, звичайно, не даємо. Їх просто не існує. Мудро сказав німецький поет Ґете: «Пізнати себе можна тільки в дії, але ніколи — через споглядання». Це можна розуміти так: щоб визначитися, до чого у вас покликання, яка праця найбільше до душі, треба спробувати робити щось самому, а не пасивно спостерігати за працею інших. Необхідно навчитися поєднувати всі перелічені вище вимоги в єдине ціле, сформувати в собі професійну зрілість, щоб бути здатним самостійно обирати свій шлях у житті. Ніхто не може гарантувати правильного вибору професії. Остаточне рішення ти приймаєш самостійно, ніхто не має права його нав’язувати.

І тобі самому враховувати сьогоднішні практичні потреби ринку праці, постійно приміряти своє особисте «хочу» до того, що насправді «треба». Важливо усвідомити, що хоч яку, навіть дуже потрібну суспільству професію ти обереш, необхідно обов’язково самому відповідати вимогам обраної спеціальності, на яку буде попит на ринку праці!

Пам’ятай, що ні сьогодні, ні в найближчому майбутньому суспільство, на жаль, не в змозі надати всім своїм громадянам роботу винятково за їхніми здібностями. Воно може пропонувати тільки такі види праці і професії, які відповідають реальним потребам різних сфер виробництва, науки чи культури. І тобі самому, порадившись із батьками, пройшовши профорієнтаційне тестування, попрацювавши під час канікул або після уроків, враховувати сьогоднішні практичні потреби суспільства, постійно приміряти своє особисте «хочу» і «можу» до того, що насправді «треба». Це — запорука розбудови майбутньої успішної професійної кар’єри.

Як завжди досягати своєї мети

Не пошкодуй часу для того, щоб попрацювати над наведеними нижче запитаннями. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти себе та свої прагнення щодо кар’єри, визначитися з подальшими планами.

У чому я сьогодні досягнув успіху і чому?

Що я повинен робити цього тижня, цього місяця, цього року, щоб визначитися з професією?

Що потрібно знати та вміти у тій професії, яку я хочу обрати?

Від чого слід відмовитися в інтересах кар’єри і чому?

Про які місця роботи я мрію?

Що є для мене найважливішим стимулом?

Як я можу більш ефективно використати свій час?

Які мої цілі на цей рік, на найближче десятиріччя?

Успіхів тобі, зоряних перспектив, вдалого професійного старту!

Молодіжний громадський центр «Еталон» (Івано-Франківськ)