З європейської точки зору, наші адвокати не захищені

Денис Бугай, адвокат:

Саме посилення професійних прав і гарантій є для нас ключовим питанням реформи, навіть на порядок більше, ніж адвокатська монополія. За результатами опитування ми сформували пропозиції й передали їх через наших представників у Раду судової реформи. Ключова мета, яку й ставили перед собою, посилюючи наші професійні права та гарантії, — реальна змагальність і рівність сторін у суді. Йдеться не про посилення наших особистих прав та гарантій, а про посилення прав та гарантій наших клієнтів. Адже ми ніколи не зможемо скористуватися нашими професійними правами й гарантіями в особистих інтересах.

Необхідний ідентифікований доступ до будь-яких державних реєстрів та автоматизованої системи документообігу суду. Йдеться про те, що утримувач реєстру, незалежно від того, чи це реєстр ДАІ, чи нерухомості, має забезпечити адвокату повний ідентифікований доступ. Тобто кожен адвокат, у чіткому передбаченому порядку, отримає ключ доступу до реєстру. При цьому утримувач реєстру бачитиме, що такий-то адвокат входив у реєстр і отримував такий-то обсяг інформації. З цього приводу було чимало дискусій, бо дехто вважає, що адвокати зловживатимуть правом доступу до реєстру. Певне, вони вважають, що слідчі, прокурори, які мають повний доступ до всього, не зловживають. Утім, для того, щоб нівелювати цю думку, зауважу, що в законопроекті також буде передбачено відповідальність адвоката за безпідставне звернення до реєстру. Наше завдання — роз’яснити адвокатському загалу, що зловживання цим правом є неприпустимим. Адвокат матиме право зайти в реєстр лише в інтересах клієнта і за його дорученням, а не дивитися там інформацію про себе особисто, кума чи сусіда.

Наступне питання — адвокатський запит. Щиро кажучи, інструмент хороший, але непрацюючий.

У законі вказано, що надається вся інформація, крім інформації з обмеженим доступом. Обмеженість доступу визначає власник цієї інформації. На практиці ми зіштовхнулися із ситуацією, коли власник говорить, що це інформація з обмеженим доступом, тому я її не надаю. Ми пропонуємо прибрати цей пункт і передбачити, що лише таємна інформація не надається на адвокатські запити.

Крім того, є інструмент адміністративної відповідальності за ненадання інформації — відповіді на адвокатські запити. Але цей інструмент абсолютно не працює в частині відповідальності представників правоохоронних органів, оскільки на них не поширюється Кодекс про адміністративні правопорушення, вони користуються дисциплінарними статутами. Пропонуємо передбачити в законі адмінвідповідальність за неповне надання відповіді на адвокатський запит, яка поширюється незалежно від положень дисциплінарних статутів. Ця стаття вимагатиме змін до Кодексу про адмінправопорушення. Ми хочемо поширити на представників прокуратури і поліції норму про адміністративну відповідальність за ненадання інформації на адвокатський запит.

Наступне — це право безперешкодного доступу до приміщення суду, прокуратури, правоохоронних органів, установ виконання покарань у будь-який час, якщо в цих приміщеннях перебуває або утримується клієнт.

На практиці ми дуже часто зіштовхуємося з проблемою, пов’язаною з тим, що ми не маємо доступу до приміщення поліції, прокуратури, де перебуває наш клієнт, із яким проводяться певні процесуальні дії, співбесіди.

Наступне: збір доказів будь-якими не забороненими засобами та способами. Така норма в законі, будучи імплементованою в Кримінальний процесуальний кодекс, надасть нам можливість справді повноцінно збирати докази. Також передбачаємо можливість проведення допитів адвокатом, а не опитування свідків, як це передбачено на цьому етапі. Тобто, ми маємо право проводити допити, попередивши свідків про кримінальну відповідальність. А в сукупності з іншим правом, яке ми теж передбачили, — застосовувати незаборонені технічні засоби, це дасть нам можливість проводити відеодопити, аудіодопити, що їх у подальшому можна буде використовувати як докази під час представництва інтересів клієнта. Звертаю увагу, що коли ми говоримо про технічну фіксацію, збір інформації будь-яким не забороненим шляхом, йдеться не лише про кримінальний процес. Якщо мова йде про якісь адміністративні процедури, наприклад, розгляд комісії й Антимонопольного комітету, то йдеться про право адвоката здійснити технічну фіксацію розгляду питання його клієнта і використовувати її для підтвердження тих чи інших фактів у суді. Наші пропозиції слід розглядати не лише з позицій кримінального права, а більш широко, щоб вони дали нам змогу спокійно і якісно працювати не лише під час кримінального процесу.

У мене була можливість на власному прикладі перевірити професійні гарантії, тому можу сказати відверто, що існуючий рівень гарантій є достатньо високим, він на практиці довів свою спроможність і необхідність. Разом з тим, є декілька пропозицій, спрямованих на посилення цих гарантій, перш за все, не для адвоката, а для його клієнта.

По-перше, ми пропонуємо, щоби проведення будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження, слідчих дій відносно адвоката, було можливим лише на підставі рішення апеляційного суду. Сьогодні це можна зробити на підставі рішення суду першої інстанції, місцевого. Є випадки, коли, наприклад, у Сумській області суддя дозволяє доступ до матеріалів, що містяться в офісі адвоката, проведення обшуку в офісі адвоката. Приїжджає бригада оперуповноважених, і на підставі рішення суду, яке по суті є незаконним, але все-таки існує, дозволяє це робити, порушуючи наші професійні права, зокрема, право на збереження адвокатської таємниці. Якщо ж рішення з приводу будь-яких дій у рамках забезпечення кримінального провадження чи інших слідчих дій перенесемо на рівень апеляційного суду, це нам дасть гарантії, що до таких звернень слідчих будуть ставитися більш прискіпливо. З точки зору завантаження роботи слідчого, це не викличе якогось величезного валу справ, оскільки такі питання виникають достатньо рідко.

Здійснення будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження чи слідчих дій відносно адвоката має бути можливим лише якщо адвокат особисто підозрюється у вчиненні злочину. Лише в тому випадку, коли адвокат є підозрюваним і є відповідні процесуальні рішення, суд може дати дозвіл на заходи забезпечення кримінального провадження чи проведення тих чи інших слідчих дій. Якщо ж підозрюваним є клієнт адвоката, то щодо адвоката чи в його офісі будь-які слідчі дії не мають бути можливими.

Ми передбачаємо абсолютну заборону збирання інформації про спілкування між адвокатом і клієнтом та наполягаємо, що така інформація має підлягати автоматичному знищенню. Зрозуміло, що правоохоронні органи будуть отримувати певну оперативну інформацію, але головне наше завдання — зробити так, щоб така інформація не могла бути доказом у кримінальному провадженні. Є досвід моїх колег, які вже на етапі розкриття матеріалів кримінальної справи бачили там номери своїх телефонів в ухвалах апеляційних судів на прослуховування. Ми маємо покласти цьому край.

Є непоодинокі випадки порушення адвокатської таємниці, у зв’язку з цим ми вважаємо за необхідне внести зміни до статті, яка регулює питання адвокатської таємниці, і передбачити право адвоката не розкривати адвокатської таємниці навіть за наявності дозволу клієнта. Адже на практиці у багатьох адвокатів були випадки, коли клієнт не розумів наслідків того, що він дає дозвіл на розкриття адвокатської таємниці, або ж його вмовили чи залякали.

Водночас, безсумнівно, ми маємо дати чіткий сигнал суспільству, правоохоронній системі, владі щодо того, що ми готові розмежувати те, що є справді адвокатською діяльністю, і те, що є зловживанням адвокатською діяльністю.

Якщо ми доб’ємося всіх цих підвищених прав і гарантій, це стане лише першим етапом, тому що слід буде ще відстояти їх на практиці, і це буде вже нашим наступним завданням.

Петро Пухнюк, адвокат:

Щодо права адвоката ознайомлюватися з документами і матеріалами на підприємствах, в установах, організаціях, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом. Я хотів би запропонувати переглянути цю норму, відповідно, прибрати звідти «інформацію з обмеженим доступом». Щодо пропозиції заміни «інформації з обмеженим доступом» на «таємну інформацію» теж є певні сумніви. Якщо ми звернемося до закону «Про інформацію», то, справді, таємна інформація — це один із трьох видів інформації з обмеженим доступом, і логічно, що таким чином ми звужуємо це обмеження, зводячи до таємної. Але законом «Про доступ до публічної інформації» таємною визнається будь-яка охоронювана законом таємниця — окрім державної, це ще й банківська, лікарська, комерційна, нотаріальна, таємниця сповіді, військова і адвокатська, таємниця нарадчої кімнати. Цих таємниць є дуже багато, однак все це не є перешкодою для слідчого, але є перешкодою для адвоката. За таких обставин годі й говорити про дотримання принципу змагальності. Тому слід передбачити спеціальний порядок розкриття такої інформації для адвоката, наприклад, через звернення до слідчого у суді, в такому ж порядку, як цю інформацію отримує процесуальний опонент адвоката — слідчий.

Ритіс Йокубаускас, експерт Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», колишній заступник голови Ради адвокатських асоціацій та юридичних товариств Європи, представник Комітету з питань розвитку адвокатської професії країн Центральної та Східної Європи:

Що стосується адвокатських гарантій, почати слід із того, що всяадвокатська діяльність тримається на трьох найголовніших принципах: принцип незалежності, принцип конфіденційності та принцип лояльності. Усе решта, включаючи діяльність і професійні гарантії, виходить із цих принципів. Коли ми говоримо про незалежність для адвоката, це більш-менш зрозуміло. Конфіденційність — це один із принципів, який тісно пов’язаний із адвокатськими гарантіями. Лояльність припускає, що можна працювати тільки в інтересах свого клієнта, а також, крім інших складових елементів, це уникнення ситуацій конфлікту інтересів, що на сьогоднішній день стало дуже великою проблемою.

Конфіденційність особливо важлива з погляду адвокатських гарантій, і тут, звичайно, почати треба з того, що мається на увазі під поняттям «адвокатська таємниця». Зазвичай теж не завжди всім зрозуміло й те, що захищається адвокатською таємницею. Навіть в інших європейських країнах ведуться деякі дебати щодо того, як далеко може зайти адвокатська таємниця. Наприклад, усі розуміють, що документи, які приніс клієнт, однозначно захищаються адвокатською таємницею. Але якщо, наприклад, адвокат листувався з іншим адвокатом, який представляє іншу сторону в цьому процесі, чи захищається таке листування адвокатською таємницею? Тобто в цьому питанні є чимало елементів, які слід досить чітко продумати. Інший аспект адвокатської таємниці полягає в тому, що вона поширюється не тільки на адвокатів — є ще співробітники адвокатських контор, секретар, помічники і так далі. Якщо у адвоката не можна вилучити документи без достатніх підстав, то це не поширюється на співробітників, і важливо, щоб, наприклад, у секретаря вдома не перебували документи, що стосуються клієнтів. Дуже важливо, щоб адвокати самі досить серйозно підходили до захисту адвокатської таємниці та вживали відповідних заходів для уникнення порушення інтересів клієнта.

Що стосується заборони на прослуховування адвоката, мова не йде про те, що адвоката взагалі не можна прослуховувати, а лише про те, що не можна збирати дані з його розмов із клієнтом. Якщо, наприклад, адвокат домовляється зі своїм другом про пограбування банку, таку розмову можна прослухати, а потім використовувати.

Ще один аспект: незважаючи на існування головного правила про заборону прослуховувати розмови між адвокатом і клієнтом, скрізь так трапляється, що помилково чи через незнання проводиться запис таких розмов. Тому дуже важливо, щоб існував чітко випрацюваний механізм подальших дій у таких випадках.

Виписуючи адвокатські гарантії, дуже важливо знайти чіткий баланс між внесенням до закону загальних принципів і конкретних приватних випадків. У державах Європи адвокатські гарантії зазвичай не прописуються дуже детально, формулюються лише загальні принципи. Тому що вкрай складно прописати в законі все, крім того, існує велика ймовірність того, що це не працюватиме в реальному житті. Наприклад, домагатися реального права на інформацію набагато складніше, ніж записати це в законі про адвокатуру. У багатьох державах, наприклад, закон не передбачає, що адвокати можуть отримувати з усіх реєстрів необхідну інформацію. Водночас, це напевно передбачено іншими законами.

У Литві це відбувалося поступово: ми отримали допуск до реєстру нерухомості, потім ми намагалися отримати дані про податки і роботодавців і т. д. Поступово ми отримали доступ до всіх реєстрів, але це було досягнуто без внесення змін до закону, ми йшли на переговори з інституціями, зверталися до судів.

Тобто існує ризик, що якщо ви будете докладно прописувати все в законі, все одно щось залишиться не згаданим. Тоді вам скажуть — даруйте, в законі цього немає. Отже головне, щоб у законі були прописані основні принципи, а виходячи з них, ви вже зможете досягти більшого. Тому вкрай важливо знайти такий баланс.

Що стосується заходів щодо адвоката, допустимих лише в тому випадку, коли він сам буде підозрюваним, то це дуже хороший проект. Тому що, з європейської точки зору, на сьогоднішній день ваші адвокати не захищені.

Зміни до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» обговорювалося під час круглого столу, що відбувся в прес-центрі ЛігаБізнесІнформ.