Верховний суд України: закрите правосуддя

Прес-служба ВСУ повідомила, що в 2015 році до суду надійшло в десять разів більше заяв про перегляд судових рішень порівняно з 2014 роком.

Будучи членом Консультативної ради при ГПУ, я багато разів ставила питання: чому після рішення Європейського суду з прав людини виносяться рішення Верховного суду України і всі вироки українських судів скасовуються, а громадяни все одно залишаються в місцях позбавлення волі. Так, справді, кримінальні справи направляються для подальшого розгляду судами першої інстанції. Це означає, що провина людини не доведена. Звідси випливає, що при винесенні рішення ВСУ мав би звільнити людину з-під варти негайно. У ГПУ мені пояснюють, що вони до цього не причетні, тому що рішення виносить суд.

Саме з цим питанням я вирішила піти на вищевказану прес-конференцію.

Яке ж було моє здивування, коли мене не пустили. Пояснення таке: прес-конференція — для журналістів. Всі мої розмови про те, що в мене як у представника громадянського суспільства таке право є (посвідчення особи я, звичайно, показала), залишилися без реакції. Я не журналіст, але суди в Україні вільні для відвідування громадян, які хочуть бути присутніми на прес-конференції. Зі мною не прийшли вічні кликуші й проплачені протестувальники, металошукачі в будівлі справні, документи, що засвідчують мою особу, є. В чому причина? Відповідь: «Наказано не пускати!» Інших пояснень я не отримала.

Українські суди на чолі з Верховним можуть як завгодно довго бавитися показушними презентаціями типу «відкритого правосуддя». Ось тільки більш відкритою від цього не здатна стати не тільки їхня свідомість, але навіть захід, мета якого — інформування громадськості про те, як — професійно, непідкупно і відкрито — працюють наші суди.