Ще один глухий кут судової реформи

Днями заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов підтвердив наявність на Банковій нових наполеонівських планів перелицювати латану свитку правосуддя. Зокрема, він заявив, що розроблено зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають створення антикорупційного суду. «У законопроекті передбачено, що буде створено антикорупційний суд, який розглядатиме справи, підслідні Національному антикорупційному бюро», — сказав О. Філатов. Оскаржити рішення антикорупційного суду можливо буде тільки у Верховному суді.

Раніше міністр юстиції Павло Петренко висловився в тому ж дусі, ще  й анонсував одночасну ліквідацію існуючих вищих спеціалізованих судів — Вищого адміністративного, Вищого господарського та Вищого спеціалізованого у цивільних і кримінальних справах. Всі їхні функції буде повністю передано Верховному суду. За словами П. Петренка, натомість буде створено Вищий антикорупційний суд і, можливо, Вищий патентний. Але він ще не впевнений...

Усі вищевикладені плани нічого, окрім здивування, викликати не можуть.

Крім того, слова клерка з Банкової, яку народ просить перейменувати на вулицю Офшорну, свідчать про повне нерозуміння суті судової спеціалізації.

Нова примха з президентської канцелярії щонайменше повинна відповідати двом критеріям. Перше — це наявність спеціального процесуального закону.

На сьогодні у нас діє дві судових спеціалізації — адміністративна і господарська. Нагадаю, що адміністративні суди керуються Кодексом адміністративного судочинства при вирішенні публічно-правових спорів. Господарські суди керуються Господарським процесуальним кодексом і профільним законом, що регулює порядок санації та банкрутства юридичних осіб. Загальні суди керуються Цивільним процесуальним кодексом при розгляді цивільних справ, а кримінальні справи всіх категорій розглядаються за правилами Кримінального процесуального кодексу.

Водночас вищих спеціалізованих судів у нас три, бо до створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ була диспропорція: в системі спеціалізованих судів було, по суті, чотири інстанції, Верховний суд — четверта, тоді як в цивільних і кримінальних справах їх було тільки три — після апеляції відразу йшов Верховний суд.

Цю систему вирішили «причесати» і вирівняти в бік однаковості шляхом створення нового вищого суду. Тепер, у світлі нових ідей, постає питання: чи існує в принципі спеціальний процесуальний закон для розгляду у Вищому антикорупційному суді? Безумовно, ні, і бути не може апріорі!

Що пропонується зробити предметом розгляду новим судом? Справи, що перебувають у провадженні Національного антикорупційного бюро, тобто звичайні кримінальні справи, підслідність яких визначена в ч. 5 ст. 216 КПК України. Розглядатися в суді вони можуть виключно за правилами КПК України — і ніяк інакше.

У чому тоді особливість нової спеціалізації? Чи планують написати другий, паралельний КПК-2 спеціально для НАБУ? Виникає слушне запитання: чому тоді не створити спеціальні суди у справах Державного бюро розслідувань? Диспозиція ч. 4 ст. 216 КПК також передбачає розслідування злочинів вищих посадових осіб країни. Чому б тоді не створити на додачу Вищий антитерористичний суд у справах СБУ? Вищий податковий суд для ДФС тощо. Будь-яку ідею, як відомо, можна довести до абсурду...

І друге. Встановлення нової спеціалізації передбачає започаткування всього ланцюжка судової ієрархії — суди першої інстанції, апеляційні суди, касаційна інстанція.

Те, що пропонується — обмежитися двома інстанціями (Вищий антикорупційний суд і Верховний суд) — не просто нісенітниця, це прямо суперечить праву на апеляційне та касаційне оскарження будь-якого рішення суду відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції, а крім того, це прямо суперечить чинному порядку оскарження вироків за правилами КПК.

Автори задуму не подумали ще ось про що: чи будуть нові суди завантажені роботою? Справа в тому, що НАБУ робить багато шуму, але на виході ми бачимо дуже мало кінцевого результату у вигляді обвинувальних актів, переданих суду. Боюся, що в новому суді не знадобиться багато судових вакансій — з такими темпами роботи навіть одній трійці суддів там нічого буде робити...

І ще одне коротке зауваження. «Новинка сезону» в галузі реформи правосуддя говорить про те, що на Банковій ніяк не хочуть зрозуміти одну просту річ: кримінальні справи можуть розслідувати різні органи досудового слідства, але звинувачення в суді по всіх категоріях справ представляє виключно прокуратура — так написано в ст. 121 Конституції. І навіть нова конституційна реформа не змінює цей порядок речей.

Немає і не може бути ніякої формальної різниці ні для суду, ні для підсудних і потерпілих щодо «родоводу» органу досудового розслідування. Слідство у кінцевому рахунку веде держава в особі того органу, який цією державою уповноважений. Звинувачення представляє прокурор від імені держави. Суд постановляє вирок іменем держави. І якщо держава не може навести порядок в тому бардаку, який сама ж і влаштувала, то створення нових непередбачених судів (або відразу трибуналів?) цей бардак не усуне, а тільки багаторазово примножить.

По суті, ця рацпропозиція продиктована лише одним: створити паралельну систему судів у кримінальних справах з «довірених» суддів, тобто законодавчо закріпити механізм обходу принципу автоматизованого розподілу справ до розгляду, щоби потрібні справи потрапляли тільки в той спеціалізований суд, де список суддів відредаговано рукою майстра...