Запаморочення від успіхів міністра юстиції Петренка

Весь минулий тиждень міністр юстиції Павло Петренко подавав вкрай суперечливі сигнали суспільству.

З одного боку, він радів з нагоди протиснутої через парламент судово-конституційної реформи і смакував можливість швидкої розправи над суддями. Українськими ЗМІ був поширений однаковий, як під копірку (добре працює доктор Стець!), текст прес-релізу з нагоди європейського турне глави Мін'юсту нижченаведеного змісту.

«Завдяки судовій реформі судді, призначені в період президентства Віктора Януковича, не зможуть залишитися на своїх посадах», — заявив міністр юстиції України Павло Петренко в коментарі українським журналістам в Європарламенті.

«Згідно з остаточним текстом імплементаційного закону, закон про судоустрій, ухвалений в парламенті, який, як я розраховую, буде підписаний президентом, передбачає, що судді, призначені на свої посади за старою Конституцією на п'ятирічний термін, припиняють свої повноваження і не переводяться в нову структуру судів. На звільнені посади судді призначаються тільки шляхом конкурсу», — сказав він.

За словами Петренка, йдеться про 1800 суддів, призначених переважно за часів президентства Віктора Януковича. Він додав, що на сьогоднішній день вже припинені повноваження 800 суддів.

«На ці 800 посад, що звільнилися, вже мають бути оголошені конкурси. Ще близько 1000 перебувають у процесі завершення своїх п'ятирічних повноважень. Інформація про те, що судді, призначені за часів Януковича, будуть працювати сім років, — це міф», — уточнив глава Мін'юсту.

Хазяйські нотки у словах міністра говорять про його неабиякий талант ліцитатора, який організовуватиме аукціон, прошу вибачення за обмовку, — конкурс — на зайняття вакантних суддівських крісел. Однак радість Павла Петренка помітно затьмарює перспектива скасування Конституційним судом попередньої улюбленої іграшки нашого міністра — так званого закону «Про очищення влади» (люстрацію). Скільки суддів Конституційного суду не душили, скільки не тиснули, а вони все за своє, за старе — хочуть рішення прийняти. Не приведи Господи, законне цього разу.

Про це, як на сповіді, в ефірі «5 каналу» повідомив Петренко: «Ризики високі на сьогоднішній день. Поки парламент не ухвалив зміни до закону, є ризики, що в будь-який момент Конституційний суд може прийняти рішення щодо анулювання або часткового припинення основних положень закону про очищення влади».

Метання нашого головного юриста країни зрозумілі: ще не встиг розгребти завали тієї люстрації, як знову пішов рецидив — взявся за нове, за проріджування сапкою і граблями списку суддів.

На жаль, неодноразовий люстратор і головний чистильник часом неправильно ставить коми у своїх заявах. 

По-перше, судді, призначені на свої посади за старою Конституцією на п'ятирічний термін, аж ніяк не припиняють свої повноваження, всупереч омані пана міністра.

Відповідно до ухваленого в другому читанні і в цілому законопроекту №3524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя, Перехідні положення Конституції доповнені наступним пунктом:

«2) повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням терміну, на який вони були призначені. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом».

Інакше й бути не могло — тому, що згідно зі ст. 58 Конституції закон зворотної сили не має. Раз уже призначили суддю на п'ять років — працюватиме повних п'ять років. В іншому випадку потрібно достроково припиняти повноваження судді на підставах, передбачених новою редакцією ст. 126 Конституції, а саме в наступних випадках.

Підставами для звільнення судді є:

1) нездатність виконувати повноваження за станом здоров'я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування обов'язками, несумісне зі статусом судді або виявлення його невідповідності займаній посаді;

4) подача заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації або реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Ніщо з перерахованого вище не дає підстав для звільнення суддів тільки за те, що хтось вирішив побавитися з текстом Основного Закону.

Останній указ про призначення суддів №13/2014 (хороший номер — 13!) Віктор Янукович видав 17 січня 2014 року. Отже, якщо не виникнуть обставини для дострокового припинення повноважень, то доведеться чекати 17 січня 2019 року. Ніяк не раніше.

По-друге, не треба цих пишномовних слів типу «судді... припиняють свої повноваження і не переводяться у нову структуру судів». Можна подумати, що судді, чиї повноваження закінчилися за старою редакцією Конституції, кудись переводяться! В якості кого?

У нашій країні будь-якого суддю можуть призначити в будь-який суд, часом навіть всупереч його бажанню. Не випадково у тексті нової редакції ст. 126 Конституції записано таку загрозливу підставу для звільнення як незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації або реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду. І якщо завтра у зв'язку з перейменуванням населених пунктів і окремих районів поперейменовують усі суди, а потім почнуть пропонувати, наприклад, суддям колишнього Дніпропетровська поїхати працювати до Тячівського району Закарпатської області, то з суддів можна буде банально плести мотузки. Ось вам і вся незалежність судді...

Пану міністру як головному законнику країни слід бути більш обережним не лише у словах, але і у своїх діях. Інакше чергова кампанійщина щодо так званого очищення судової влади обернеться рівно тим же, чим аналогічні «суботники» з очищення держслужби, прокуратури, МВС тощо — тобто грандіозним конфузом.