Мін’юст веде боротьбу з пережитками минулого

Наше Міністерство юстиції нарешті знайшло собі гідне застосування — воно веде рішучу боротьбу з пережитками минулого. Саме такий висновок напрошується з незначної на перший погляд інформації, розміщеної 22 грудня на сайті Мін'юсту.

У повідомленні прес-служби йшлося про наступне:

«Уряд вніс зміни до Положення про Міністерство юстиції та виключив зі списку повноважень Мін’юсту проведення перевірок стану діяльності міністерств, органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, державних підприємств, установ та організацій».

Про це під час прес-конференції повідомив заступник міністра юстиції Павло Мороз.

«Мін’юст відмовився від функцій перевірок міністерств, державних підприємств та організацій, а також інших установ. Таке рішення обумовлене тим, що ці повноваження є пережитком минулого, вони невластиві для нашого відомства та можуть нести в собі корупційні ризики і зайве навантаження на суб’єкти перевірки», — наголосив заступник міністра юстиції.

Йдеться про постанову Кабміну №963 від 14 грудня 2016 року, якою вносяться зміни до п. 24, 26 п. 4 Положення про Міністерство юстиції.

Відповідно до постанови уряду, Міністерство юстиції втратило повноваження не лише перевіряти центральні органи виконавчої влади (включно з міністерствами), місцеві адміністрації, органи влади Автономної Республіки Крим, державні організації, підприємства та установи, а й перевіряти навчальні заклади у сфері правової освіти населення, а також проводити ліцензійну перевірку освітньої діяльності вишів за фахом правознавство.

Водночас на Мін'юст все ще покладаються функції з координації роботи всіх перерахованих вище органів влади, державних організацій, підприємств і установ, а також навчальних закладів у сфері правової освіти населення. Мін'юст також бере участь в інформуванні громадян про їхні права та свободи, правову політику держави, реалізацію проектів, пов'язаних із правовою освітою населення.

Важко зрозуміти, чому саме радіє заступник міністра з таким красномовним найменуванням — Юстиції, адже в нас ось уже третій рік йде непримиренна боротьба з цією самою юстицією, тобто із законністю в країні.

Почали з того, що звинуватили в усіх смертних гріхах загальний нагляд як метод реалізації державної політики з точного й однакового застосування законів на всій території країни.

Потім накинулися на прокуратуру, яка цей загальний нагляд здійснювала, виключивши реалізацію конституційних повноважень щодо прокурорського нагляду за дотриманням прав і свобод громадян з положень закону «Про прокуратуру» в новій редакції.

Завдяки цьому після 14 жовтня 2014 року у нас в країні наглядати за законністю в публічно-правовій сфері стало просто нікому. Або майже нікому.

Ухвалення 2 червня 2016 року конституційних поправок в частині так званого правосуддя лише сприяло проясненню позиції президента й Мін'юсту: вони рішуче засуджують будь-яку згадку про законність і нагляд за законністю в країні, від чого всілякі посилання на подібні контрольні функції були рішуче вилучені з положень нової редакції Основного Закону як більмо на оці наших керівників.

Заодно вилучили зі ст. 129 Конституції посилання на законність як ключовий критерій, яким керується суд під час здійснення правосуддя. Водночас не обійшлося без «перегинів» — з Конституції вилучили слово «Україна» в контексті генерального прокурора й Верховного суду. Напевно, це слово теж було як більмо на оці авторів новацій в Основному Законі.

Вінні-Пух сказав би: просто вони не римуються — Верховний суд і Україна!

З чим римується генеральний прокурор, я скромно промовчу...

І тут виявилося, що зарано святкувати перемогу над законністю в Україні. Вже не знаю, яким чином, але контрольні функції фактично загального нагляду в публічно-правовій сфері скромно причаїлися в тихому урядовому Положенні «Про Міністерство юстиції».

Хто б міг подумати, що Павло Петренко прогавив таке неподобство!

І ось, поспішаючи закінчити рік Мавпи з чистою совістю, наш уряд виправив прикру помилку й ліквідував контрольні повноваження Мін'юсту. Тепер все, юстиція, тобто законність, прийшов тобі «звездець»!

Розглядаючи цю подію діалектично, ми маємо зауважити, що немає нічого такого негативного, що не крило б у собі позитиву. Принаймні, завдяки заступнику міністра юстиції Павлу Морозу ми знаємо, як називаються функції держави з нагляду за законністю в країні — це пережитки минулого!

З огляду на послужний список Мін'юсту, ті сфери, де міністерство змогло створити найбільший інформаційний шум — люстрація, декомунізація, делегітимізація, — доцільно перейменувати цей орган виконавчої влади в Міністерство по боротьбі з пережитками минулого.

Головне, щоб потім, за підсумками роботи нинішніх реформаторів, не з'ясувалося, що й сама держава теж була пережитком минулого...