Електронна система охорони здоров’я: на старт

Цьогоріч IT-технології нарешті доберуться і до медицини. Принаймні, так запланувало МОЗ, підписавши в двадцятих числах грудня з представниками державних і громадських організацій меморандум про співпрацю у створенні системи е-health (електронної системи охорони здоров'я) в Україні.

Отже, кожен етап медичної реформи в Україні супроводжуватиметься впровадженням окремих компонентів електронної системи охорони здоров'я. Нам обіцяють, що ці процеси будуть синхронізовані, щоб ми з вами швидше відчули результати. Пілотну версію першого електронного продукту планують розробити вже за два місяці. Чому так швидко? Гроші, які «підуть за пацієнтом» наступного року, треба контролювати. А чим пізніше з'являться інструменти для контролю, тим складніше буде контролювати цей процес. Наступного року почнеться реформа первинки, пацієнти почнуть вибирати лікаря, а той, у свою чергу, формуватиме реєстр пацієнтів. Електронізація первинної ланки дозволить відстежувати договори між лікарями й пацієнтами, а також контролювати рух коштів.

У МОЗ також припускають, що буде вирішено проблему з лікарняними листами. Є дані, що щорічно в Україні видається близько 10–12 млн листків непрацездатності, з яких 5–10% виписується необґрунтовано, третина лікарняних видається з порушеннями. Це призводить до значних фінансових втрат бюджетних коштів, які, за різними підрахунками, становлять від 300 до 900 млн грн.

Загалом електронізація охорони здоров'я буде поступовою і пройде в кілька етапів починаючи з 2017 року. «Спочатку будемо впроваджувати реєстрацію пацієнта до лікаря, тобто сформуємо єдиний електронний реєстр пацієнтів, лікарів, закладів охорони здоров'я. Далі — електронізація всього, що робить лікар: напрямки та медична документація. Згодом зображення і складні обстеження. За років п'ять вся інформація має бути в електронному вигляді», — пояснює заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

Кінцева мета електронної реформи медицини полягає в тому, щоб усі відносини в українській системі охорони здоров'я відбувалися без паперів. Це спростить звітність, а час, який лікарі витрачали на заповнення різних бланків від руки, звільниться для того, щоби приділити більше уваги пацієнтам. Останнім, як обіцяють в Міністерстві охорони здоров'я, в недалекому майбутньому можна сподіватися на додаткові сервіси: вибір лікаря через інтернет, доступ до своєї електронної медкартки, аналізів та обстежень... Багато що з цього стало звичним для тих, хто звертається до приватних клінік, тепер же планується зробити доступним для кожного на рівні держави.

Одне з перших логічних питань: хто й як фінансуватиме е-health? Поки однозначної відповіді отримати не вдалося. За словами П. Ковтонюка, було створено відкритий майданчик між громадськістю, IT-виробниками, міжнародними організаціями, усіма, хто хоче долучитися до розвитку e-health і охорони здоров'я. Це, на думку заступника міністра, дасть можливість швидко рухатися в цьому напрямку й разом докласти зусиль — як фінансово, так і інтелектуально.

Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації президента, секретар Національної ради реформ, нагадав, що сьогодні Україна є одним зі світових лідерів в IT: «Ми виробляємо інноваційні продукти для іноземних компаній, у нас величезний обсяг експорту IT-послуг. Однак ми поки що мало застосовуємо цей величезний потенціал всередині країни. Зараз ми маємо унікальну можливість побудувати найбільш сучасну, найбільш ефективну систему e-health у світі. У нас все для цього є: чудові ІТ-фахівці, досвідчені лікарі, вчені. Тому треба просто взяти і зробити!»

Електронну систему охорони здоров'я багато країн почали впроваджувати 10–15 років тому. Єдиного світового досвіду створення електронної медицини поки немає. Е-health впроваджено не тільки, наприклад, в США, Великій Британії, Німеччини, але і в пострадянських країнах — Латвії та Естонії, досвід успіхів і помилок яких міг би стати Україні в пригоді.

Естонія: віртуальний медогляд і «електронна швидка допомога»

Естонія ввела в дію електронні медичні картки (ЕМК) ще в 2008 році, ставши першою державою в світі, де на національному рівні була повністю впроваджена система ЕМК з записами, які охоплюють історію пацієнта від самого народження. У 2009-му Естонія впровадила механізм обміну медичною інформацією для завантаження всієї меддокументації в цю систему. Використання e-health також підтримано законодавчими інструментами: закон про інформаційну систему охорони здоров'я Естонії (ухвалений в 2007 році) і постанова уряду про обмін інформацією охорони здоров'я (2008). Наразі система містить медичну документацію близько 1,35 млн осіб (98% населення), а електронні рецепти складають приблизно 98% від усіх лікарських призначень.

Кожен пацієнт (включно з іноземними громадянами) може побачити свою електронну медкартку, увійшовши в систему Minu e-tervis («Моє електронне здоров'я») за допомогою електронного посвідчення особи або пароля до абонемента мобільного телефону. Система кожного разу фіксує, коли хтось із медпрацівників знайомиться з даними тієї чи іншої медкартки. Тобто кожен може бачити, хто цікавиться його станом здоров'я, і запитати, з якою метою був здійснений доступ. Крім того, естонська платформа «Моє електронне здоров'я» дає можливість записуватися на прийом до лікаря і профілактичне обстеження, отримувати нагадування про майбутній візит і час прийому. Система також надає певні послуги, наприклад, електронні рецепти, телеконсультації, карту імунізації, навіть віртуальний медогляд і «електронну швидку допомогу».

Однак таким рівнем електронізації системи охорони здоров'я можуть пишатися далеко не всі країни. Так, згідно з глобальним дослідженням ВООЗ від 2015 року «Електронна охорона здоров'я в Європейському регіоні», найбільш суттєвою перешкодою для впровадження електронних медкарток 50% опитаних держав назвали дефіцит фінансування.

Щодо нормативно-правової бази, то 80% респондентів (36 держав-членів) мають законодавство, що забезпечує конфіденційність персональних даних громадян в електронних медичних картках. Ця частка в порівнянні з опитуванням 2009 року збільшилася майже на 30%. Кожна друга країна-респондент вказала на те, що громадяни їх країн мають юридичне право визначати, яку медичну інформацію в їхніх електронних медичних картках можна повідомляти і яким конкретно медичним працівникам за їхнім вибором.

Від теорії до практики

Чи так просто «взяти і зробити», знають ті, хто перейшов від теорії до практики. Наприклад, в Інституті серця вже протягом кількох років впроваджується електронна історія хвороби. За словами Бориса Тодурова, генерального директора інституту, головного кардіохірурга МОЗ України, для цього знадобилося створити комп'ютерну мережу по всій клініці, купити комп'ютери на кожен робочий стіл лікаря і старшої медсестри, а також потужний сервер для зберігання інформації. Ще потрібно оплатити програму, яка дозволяє об'єднати збереження інформації по пацієнтах, даних КТ, МРТ, ангіографії тощо. Врахуйте, що для кожного комп'ютера потрібно купити ліцензійне програмне забезпечення. Щоб система працювала як годинник, потрібні айтішники, яким необхідно платити пристойну зарплату. Не забудьте ще навчання медперсоналу для роботи з непростою програмою.

Риторичне питання: чи з'явиться все це в українських медустановах без додаткового фінансування? Наприклад, Хорватія розпочала проект е-health у 2002 році, витративши на його реалізацію вже понад 15 млн євро (порівняйте населення цієї країни з Україною).

Як відбуватиметься комп'ютеризація регіонів? У МОЗ кажуть, що місцева влада не повинна дублювати функції держави, розробляти реєстри тощо. Вона має зробити все для того, щоб лікар до цих реєстрів міг внести прізвище пацієнта, тобто потрібно забезпечити лікаря ноутбуком або планшетом. Так, на форумі місцевого самоврядування МОЗ визначило для місцевої влади кілька пріоритетів, які слід закладати на наступний рік, серед яких і комп'ютеризація лікарів первинної ланки.

Є позитивні приклади. Так, в Одесі зробили доволі просту річ — почали заповнювати онлайн перелік ліків, які є в лікарнях. Тобто просто винесли на світло статистику. Проект «Е-ліки», який стартував у квітні 2016 року, охопив понад 100 лікувальних установ міста. Інформація про безкоштовні ліки в медичних установах зібрана й відкрита на одному сайті, а також доступна через мобільний додаток. Як кажуть (і не лише в Одесі), це дуже знизило корупцію.

Безумовно, ефективно реалізувати медичну реформу неможливо без електронізації сфери охорони здоров'я. Адже е-health допомагає не лише заощадити на канцтоварах, цінувати час лікаря і пацієнта, але й вирішувати такі важливі завдання, як прозорість діяльності системи завдяки фіксації дій та більш ефективне використання видатків на сферу охорони здоров'я. Вектор ми обрали правильний. Якою буде реалізація — покаже час.