Гонтарева із судами не панькається

14 грудня 2016 року керівник Національного банку України пані Гонтарева звернулася з вельми зухвалим і безцеремонним листом на ім'я голови Верховного суду Ярослава Романюка з погано завуальованою вимогою примусити всі суди вирішувати справи на користь НБУ. Треба зауважити, що останнім часом, особливо після показової історії з «ПриватБанком», Валерія Олексіївна поводиться мало не як віце-президент, повністю ігноруючи точку зору прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та в упор не помічаючи спікера парламенту Андрія Парубія як виробничу одиницю.

Відчувши себе каральним мечем партії, Гонтарева стала чимось таким, чим була Фурцева за часів раннього Хрущова. Як жартував відставлений маршал Жуков, хвала Богу, що хоч не міністром оборони... Але повернімося до суті листа.

Керуючись виключно турботою про інтереси вкладників, НБУ під керівництвом Гонтаревої за два з половиною роки «збив» із ринку 81 банк. За всіма канонами Гонтарева має право претендувати на звання аса й три зірки Героя, бо найкращий радянський винищувач тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб збив лише 64 ворожі літаки, а тут результат перевершив всі очікування. І це не межа!

Але є речі, які затьмарюють погляд керівника НБУ.

Обурюючись понад усяку міру, Валерія Олексіївна звернулася до керівництва верховного судилища з докором, загинаючи пальці: 11 зірочок на фюзеляжі НБУ за збиті банки доведеться зафарбовувати назад. Суди не зарахували перемоги НБУ над ВАТ «КБ «Союз», ВАТ «КБ «Преміум», ПАТ «АКБ Капітал», ПАТ «Укрінбанк», ПАТ «Банк «Київська Русь», ВАТ «Східно-промисловий банк», ПАТ «Банк Велес», ПАТ «Банк «Софіївський», ПАТ «Грін банк», ПАТ «Радикал банк», ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

Національний банк в особі Гонтаревої вважає, що суди в принципі не мають права скасовувати її рішення! Валерія Олексіївна була пряміше нікуди:

«Скасовуючи рішення Національного банку України, суд втручається у виключно дискреційні повноваження, а саме право Національного банку України як особливого центрального органу державного управління застосовувати до банків заходи впливу, та не враховує уже породжені даним рішенням правові наслідки. <...> Судами нівелюються імперативні приписи законів, якими на Національний банк України покладено обов'язок приймати рішення щодо віднесення банку до категорії неплатоспроможних або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за настання у діяльності банків визначених законами критеріїв. <...> Разом з цим, законодавством не передбачено можливості відновлення діяльності банку, у тому числі за рішенням суду, відносно якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію».

Це ж неподобство! І тому Валерія Гонтарева вимагає від поки ще голови Верховного суду Ярослава Романюка ні мало ні багато:

«вжиття Верховним судом України заходів для однакового застосування судами норм банківського законодавства під час розгляду справ з оскарження рішень Національного банку України про виведення банків з ринку».

Така вимога щонайменше спантеличує. Опускаючи всі очевидні подробиці незаконності подібного тиску на суд, я б на місці пана Романюка провів з автором листа невеличкий лікнеп.

По-перше, Верховний суд, за всієї поваги до нього, не є керівною конторою для нижчих судів, а сам Романюк не є начальником над усіма суддями України. Можливо, для пані Гонтаревої це стане відкриттям, але за законом кожен суддя ухвалює рішення виключно сам, або у складі колегії суддів. Не може голова Верховного суду просто взяти й зателефонувати до місцевого або апеляційного суду й наказати: ви мусите вирішити справу на користь однієї зі сторін, наприклад, НБУ. Немає такого в законі... Він, звичайно, може спробувати, але ризикує і нарватися на скандал, а навіщо йому це потрібно? Їй треба — нехай сама й вирішує із судами! Зрештою, чому Романюк має бути в неї на посилках?

По-друге, щодо «однакового застосування норм банківського законодавства» — де таке передбачено? Нехай краще Валерія Олексіївна розпитає свого шефа: що вони накоїли з Конституцією в частині так званого правосуддя? Згідно зі ст. 129 Конституції, в новій редакції керуються зовсім не законом, а таким собі «верховенством права» — філософською концепцією, ніде й ніким не унормованою. Є лише одна назва, передбачена ст. 8 Конституції. А ось що під нею мати на увазі — особиста справа кожного...

На якій підставі Гонтарева вимагає від суду однакового застосування якогось там закону, коли сама Конституція не відносить закон до числа критеріїв, якими керується суд?

По-третє, керівник НБУ не зовсім вірно розуміє суть правовідносин, кажучи про «дискретні повноваження», в які нібито втручається суд. Я відкрию військову таємницю: у нас для того адміністративні суди й створено, щоби втручатися в діяльність суб'єктів владних повноважень — через судовий контроль їхніх рішень. У нормі ч. 3 ст. 2 КАСУ так і написано: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи ухвалені (вчинені) вони відповідно до списку з 10 критеріїв. Тому якщо вважати скасування незаконного рішення НБУ втручанням в його роботу, то суди втручалися й будуть втручатися в роботу будь-якого суб'єкта владних повноважень — такий закон.

Інша справа, що зазвичай згадка про «дискретні повноваження» в контексті роботи суду використовується з іншою метою: суд не може підміняти собою орган влади, не може замість цього органу ухвалити за нього рішення — видати ліцензію, земельний акт, оголосити переможця виборів або конкурсних торгів тощо.

Щодо аргументів про неможливість повернути ліцензію ліквідованому банку, то це й зовсім нікчемний аргумент: в порядку ст. 246–250 ЦПК у нас суд може визнати будь-яку людину померлою (навіть якщо вона трохи жива — я з таким стикався). І навпаки: якщо «мрець» ожив і прийшов, суд і це не поставить в безвихідь — для цього є ст. 250 ЦПК, і суд його швидко «оживить». Хоча порядку видачі паспорта воскреслим померлим як не було, так і немає. Але це жодним чином не перешкоджає правосуддю...

Одним словом, автор листа трохи погарячкувала. З іншого боку, з огляду на те, що їй не вічно бути головним банкіром, а претензій у кримінальному порядку до її роботи греблю гати, то я б на її місці знизив тон звернення. Як то кажуть, не плюй в судовий колодязь. Може, самій знадобиться...