Медреформа наближається: страховка та ліки, можливо, стануть доступнішими

Медична реформа, про яку так довго говорили-балакали, почала набувати конкретних рис. 16 березня Кабмін розглянув другий пакет нормативних актів та ініціював законопроекти, які після ухвалення парламентом (далі цитата МОЗ) «запустять реформу охорони здоров’я і зроблять процес змін у медичній сфері невідворотним». Для оптимізму не завадило б прикметника «позитивний» до іменника «змін», але маємо те, що маємо.

За словами в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун, першим і головним законом реформи має стати законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Його метою є створення нового механізму фінансування медпослуг та ліків за рахунок бюджету через систему державного солідарного медичного страхування.

Питання, яке передусім цікавить всіх: чи платитимуть українці страхові внески зі своєї кишені та скільки? Наразі вичерпних відповідей немає. Відомо, що очікується запровадження двох страхових пакетів. Перший обіцяє повністю оплачувати держава, але цей пакет медичних послуг є мінімальним: охоплює екстрену, первинну (сімейний лікар, терапевт, педіатр) та паліативну допомогу. Отримати такі безоплатні послуги (детального переліку яких ще немає) можна буде не тільки у державних, а й у приватних клініках (які укладуть договори з Національною службою здоров'я, що виконуватиме функцію страховика). Таку страховку обіцяють не тільки кожному без виключення українцю з другого півріччя 2017 року, а й іноземцям, які постійно проживають в Україні та мають таку потребу.

Сума, на яку застрахують кожного з нас, поки що невідома. Адже ще не розрахована та не затверджена вартість медичних послуг та маніпуляцій. Що вже відомо: ці тарифи будуть єдиними по всій країні, також для різних груп пацієнтів буде запроваджено коефіцієнти, які враховуватимуть вік, стан здоров'я тощо. Так, за дітей та літніх людей тариф буде вищим за середній, а за молодь, яка потребує меншої уваги медицини, — нижчим.

Заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк так відповів на запитання про те, скільки коштів піде за кожним пацієнтом: «На сьогодні за кожним українцем в середньому ходять 1764 грн (саме стільки кожен із нас сплатив через податки). Безумовно, наше завдання — збільшити цю суму. Але є й інше завдання: показати, якому обсягу покриття будуть еквівалентні ці кошти».

Ще одне важливе зауваження від МОЗ: «З 2018 року ми припиняємо платити на первинній ланці за пацієнтів, які не приписалися до лікаря».

До страхового пакету другого типу увійде вторинна допомога (тобто вузькі спеціалісти) та третинна ланка (високоспеціалізована допомога). Цей пакет обіцяють запустити до 2020 року. Але в цьому разі передбачена солідарна оплата: частину коштів сплачуватиме пацієнт. Яку саме частку — поки що також достеменно невідомо. Чиновники кажуть, що з хабарами, які нині змушені давати люди у медзакладах, все виходить набагато дорожче. Безкоштовна медицина — це міф, адже в Україні через дороге лікування на межі існування щороку опиняються 640 тис. родин.

Запроваджується також поняття «державний гарантований пакет» (ДГП). Як зазначає МОЗ, це головний фінансовий документ у медицині. Його публікує Національна служба здоров'я України до 15 вересня кожного року і затверджує Кабмін. Кошти на ДГП виділяє щороку окремим рядком бюджету Верховна Рада. У гарантованому пакеті зазначатиметься повний перелік захворювань та станів, які покриваються національним солідарним медичним страхуванням. Для кожного виду допомоги, захворювання чи стану в гарантованому пакеті будуть зафіксовані єдині для всіх тарифи покриття та тарифи співоплати. Тариф покриття Національна служба здоров’я сплачує лікарні або приватній лікарській практиці. Тариф співоплати сплачує громадянин.

Є послуги та ліки, які не входять до державного гарантованого пакету. Наприклад, естетична медицина, або медикаменти, яких немає у Національному переліку основних лікарських засобів. Їх пацієнт може оплатити за своїм бажанням самостійно. Також необхідно буде повністю оплачувати вартість звернень без направлення лікаря.

З 1 квітня на українців також чекає відкладена після фальстарту реімбурсація ліків (державна система повного або часткового відшкодування вартості куплених пацієнтами лікарських препаратів) для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету другого типу та бронхіальної астми. Як зазначають чиновники, зауваження до проекту про забезпечення доступності лікарських засобів були взяті до уваги.

Цей документ встановлює порядок повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів для громадян, пояснює Супрун: «Ціни на препарати в програмі реімбурсації встановлюються як медіана в референтних цінах затверджених країн. Зберігається і вільний ринок. Участь аптек у програмі відшкодування буде добровільною».

У Кабміні обіцяють, що ціни на ліки в Україні поступово будуть приведені до рівня цін на ліки в країнах-сусідах (референтних країнах) — Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії. А ми сподіваємося, що ці лікарські препарати дійсно стануть доступнішими, а не зникнуть з українських аптек.

Про наступні нововведення у медичній сфері та що саме увійде до мінімального страхового пакету (це стане відомо, коли розроблять детальний опис конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата надання яких застрахованим особам гарантується повністю або частково за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування) читайте у наступних статтях на «Ракурсі».