Примус до медреформи, або Дорога безкоштовна медицина

Крига скресла: 8 червня Верховна Рада зі скрипом ухвалила в першому читанні ключовий законопроект медреформи №6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».

«Ми можемо й надалі шукати ідеальну модель. Але руїна у нас зараз, і люди вже помирають. Час говорити правду: в Україні немає безоплатної медицини. Це буде зруйновано, ми перейдемо на легальну систему взаємовідносин у медицині», — заявила в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун з трибуни ВР перед голосуванням.

Депутати дуже довго сперечалися, коливалися, знову сперечалися і тільки з третьої спроби законопроект зібрав 227 голосів «за». Щоправда, з низкою поправок і зауважень.

«Було два етапи серйозної додаткової роботи над законопроектами — міжфракційна група за ініціативи БПП, де внесені окремі пропозиції, а також розгляд законопроектів на Національній раді реформ, яку скликав президент України, і він так само запропонував кілька поправок до законопроекту, — пояснив заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк. — Пропозиції не змінюють модель реформи в цілому — те, що ми називаємо фундаментом моделі, — але були окремі вимоги, які стосувалися питання таймінгу реформи, нової інституції Національної служби здоров’я, як буде реалізована реформа у віддалених селах тощо».

Урядова реформа, за словами Уляни Супрун, пропонує три основні новації: міжнародні протоколи лікування, принцип «гроші ходять за пацієнтом», що дозволяє кожному обрати собі лікаря, а також гарантований державою пакет послуг (на сьогодні, напевно, найбільш дискусійне питання). Безкоштовними обіцяють зробити первинну допомогу, екстрені операції, пологи та паліативну допомогу. Після дискусії в залі до цього списку додали медичні послуги для вагітних і дітей до 14 років.

Безумовно, законопроект доволі сирий, в ньому багато білих плям, такий собі кіт у мішку. Він не дає змістовних відповідей на багато запитань, зокрема щодо цін на медичні послуги в так званій співоплаті. Глава парламентської робочої групи Сергій Березенко обіцяє, що до другого читання норми про співоплату з проекту відкличуть: «Підтримую, що ми не можемо порушувати ст. 49 Конституції в частині надання безкоштовної медицини, тому питання співоплати, яке частково прописано в цьому законопроекті, буде знято».

Конституція і реальність — ходіння по колу

Ні для кого не секрет, що ст. 49 Конституції України, згідно з якою в державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно, не виконується. Тим більше в розумінні надання такої допомоги «всім громадянам в повному обсязі», як зазначається в рішенні Конституційного суду України від 29 травня 2002 року у справі про безоплатну медичну допомогу. У реальному житті ми постійно стикаємося з дорогою безкоштовною медициною. І це слід чесно визнати.

Здавалося б, простіше — просто взяти й скасувати статтю. Однак у доступному для огляду майбутньому парламент навряд чи піде на цей крок, та й процедура внесення змін до Конституції доволі складна. Звужувати зміст та обсяг конституційних прав заборонено, до того ж це рішення було б занадто непопулярним у виборців. Тому законодавчі пропозиції так чи інакше зводяться до пошуку варіанту обходу конституційного припису в умовах недофінансування і катастрофічного стану медицини.

Юристи прогнозують хвилю позовів, вимоги яких ґрунтуватимуться на нормах Конституції України про безоплатну медичну допомогу як нормах прямої дії.

«Поняття «медичні послуги» — засадниче, сутнісне поняття законопроекту №6327. Проте цей термін чинне законодавство України належним чином не визначає», — констатує Радмила Гревцова, кандидат юридичних наук, член Громадської ради при МОЗ України.

Уривки з висновку Головного науково-експертного управління ВР України:

Деякі положення законопроекту не узгоджуються з положеннями Основного Закону України. У статті 49 Конституції України передбачено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Конституція України не передбачає можливості встановлення будь-яких виключень з зазначених положень, крім обмежень в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 64 Основного Закону України).

…прийняття проекту закону призведе до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, що не допускається при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України.

Крім того, до положень, які не узгоджуються з Конституцією України, відносяться також положення статей 8 та 9 законопроекту, в яких регулюється створення та формування центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

У проекті залишається невирішеним ключовий елемент правозабезпечувального механізму системи медичного страхування, а саме обсяг медичного забезпечення громадян.

…Положення проекту не дають чіткого і системного визначення механізму надання та отримання медичної допомоги та медичних послуг…

…Оскільки з 1 липня 2017 року стартує пілотний проект, на який Міністерством фінансів України виділяється 200 млн грн, в ході проведення якого буде апробована нова модель фінансування охорони здоров’я, прийняття запропонованого законопроекту є передчасним. Більш доцільним, на наш погляд, є розробка і прийняття доопрацьованого законопроекту після проведення експерименту, в якому мають бути враховані всі позитивні та негативні моменти, виявлені в ході його проведення.

Безумовно, медична реформа потрібна українцям, немов повітря, але мало хто не погодиться, що даний проект закону також потребує старанного доопрацювання.

Медреформа і фінанси

Зробивши непевний перший крок, депутати не пішли далі та відхилили другий законопроект №6329 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який мав запустити нову модель фінансування медицини. Як зазначають у МОЗ, без цього законопроекту жодних змін очікувати не варто, адже немає коштів.

Однак Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, в цьому проблеми не бачить: «Як юрист за фахом не бачу в цьому проблеми. Непроголосованим законопроектом передбачалися фінансові зміни з наступного року. Відповідно, ми зможемо це виправити технічно і процесуально: включити суть цих законопроектів під час голосування державного бюджету та бюджетного кодексу на наступний рік».

Будь-яка реформа — це кошти. За словами Оксани Корчинської, першого заступника голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я, на засіданні Національної ради реформ президент обіцяв переглянути фінансування охорони здоров'я на наступний рік до 5% ВВП (наразі — 3,5%). «Якщо будемо мати на медицину не менше 5% ВВП, цього має вистачити на досить широкий пакет вторинної та третинної медичної допомоги — це найдороговартісніше, те, чого так бояться люди».

Опір реформі буде жорсткий, адже вона зачіпає великі тіньові фінансові потоки як у фармацевтичному сегменті, так і на рівні керівної верхівки медзакладів, вважає екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук. «Законопроект — стратегічний, він спрямований на пацієнтів, а медикам дає мотивацію працювати. Чи потрібні до нього підзаконні акти? Звісно, так. Будуть і постанови уряду, і накази міністерства, потрібні будуть і рішення на місцевому рівні, але основна стратегія — це спрямованість на пацієнтів. Так, змін буде багато, і не треба їх боятися», — додає він.

Згідно з останнім опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, найнижчий рівень довіри громадян мають владні інститути України. Так, Верховній Раді довіряють лише 5,3% населення (не довіряють — 82,1%), уряду довіряють 9,5% (не довіряють — 72,8%). Зламати ситуацію буде ой як непросто. Особливо якщо мегаважливі для всіх і кожного законопроекти з медицини розглядаються парламентом зім'ято і за скороченою процедурою.

Основне на нас чекає попереду — доопрацювання законопроекту і друге читання, яке планують провести до парламентських канікул.