Міжнародні закупівлі ліків: «секретні матеріали» і звинувачення в корупції

Після нетривалого періоду затишшя тема держзакупівель ліків через міжнародні організації набирає обертів з новою силою. На жаль, нинішні закупівлі не можна назвати повністю прозорими, як це передбачалося. Поки достовірно невідомо, чи вдалося вбити дракона корупції в цій сфері — поваленим його ніхто не бачив, а от про затримки з закупівлями лікарських препаратів пацієнти знають не з чуток.

Трохи передмови. Ініціатором залучення міжнародних організацій до процесу закупівлі ліків за бюджетні гроші був екс-міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. Інформація про те, що організація процесу аналогічним чином ефективно працює в багатьох державах світу, зокрема й у його рідній країні, багатообіцяюче прозвучала з вуст нового глави МОЗ буквально на першій прес-конференції. Експат з Грузії називав передачу держзакупівель ліків у міжнародні руки такою собі вакциною від корупційних схем, обіцяючи безперебійність і оптимальне співвідношення ціна/якість.

Українські експерти, швидко підхопивши цю ідею, підрахували, що такий крок дозволив би заощадити до 40% бюджетних коштів (саме такий відсоток держбюджету, виділеного на закупівлі ліків, за даними СБУ, пішов на відкати й корупційні схеми в Міністерстві охорони здоров'я). Вивільнені гроші давали надію на можливість забезпечити лікуванням більшу кількість українців. Здавалося б, чарівний рецепт від корупції в цьому сегменті був знайдений. Це виглядало правильним тимчасовим рішенням, поки Україна не створить власне Національне агентство закупівель.

Отже, на дворі майже літо 2017 року. Закупівлі ліків за бюджетні гроші 2015-го (!) ще не завершені, 5% препаратів досі не поставлені в Україну. За словами Ольги Богомолець, голови Комітету ВР з питань охорони здоров'я, перші закупівлі через міжнародні організації затягнулися через тривалу розробку Міністерством охорони здоров’я підзаконних актів.

Станом на 17 травня 2017 року було закуплено 17% від запланованого за гроші 2016 року (у регіони поставлено 15%). Наприклад, за програмою дитячої онкології це всього лише 9% лікарських препаратів, серцево-судинних захворювань — 2,5%.

Ще одна деталь: деякі з ліків, поставлених за 2015 рік, прийшли з невеликим строком придатності, в результаті їх не вдалося повністю використати й тепер вони чекають на утилізацію.

«На жаль, ситуація погіршується. В лікарні «Охматдит» накопичилось прострочених препаратів загальною вартістю близько 500 тис. грн, на кінець травня це вже буде 700 тис. грн, — розповідає Світлана Донська, голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація дитячих онкогематологів України». — Заявку на медикаменти 2016 року ми подали у вересні, на сьогодні отримали аж один медикамент кансидаз на 75% від потреби. <...> Що стосується термінів поставок препаратів за 2016 рік, це серпень-вересень, по одній позиції навіть жовтень цього року. Це позиції, яких вже немає. Це базові хіміопрепарати, без яких неможливо виконувати протипухлинну терапію. Сьогодні їх купують або батьки, або волонтери».

Crown Agents, яким у 2015 році довірили закупівлю лікарських препаратів та засобів медичного призначення за програмою дитячої, дорослої онкології та онкогематології, в інтерв'ю «Ракурсу» так роз'яснили особливості цього процесу: «Онкологічні препарати — складні комплексні лікарські засоби, дуже активний клас речовин з обмеженим терміном придатності. Вони не можуть лежати на полицях цілий рік. Якщо ви не використовуєте онкопрепарати протягом року, їх потрібно буде просто викинути. <...> Лікарю й пацієнтам важливо, щоб у потрібний момент часу ці ліки були в наявності. У нас інша концепція — не разова закупівля 100-відсоткового обсягу, а безперебійне постачання протягом року».

А от для того, щоб лікарські препарати постачалися безперебійно, рішення мають ухвалюватися швидко, підкреслюють в міжнародному закупівельному агентстві. Але з цим у нас, на жаль, проблеми.

Особливості обіцяної заміни прострочених ліків Crown Agents описали в своєму нещодавньому прес-релізі: «Щодо заміни ліків, закуплених за рахунок коштів державного бюджету 2015 року, термін придатності яких або закінчився, або близький до цього, Crown Agents має всі необхідні попередні угоди від постачальників, щоб завершити таку заміну. Але поки що Crown Agents очікує точну кількість таких ліків від лікарень для доставки їх в єдине місце. Відповідно до міжнародних стандартів, для заміни ліків, термін придатності яких закінчився, існує офіційна процедура, яка передбачає централізований збір, передачу виробникам і знищення препаратів самими виробниками. Тільки після цього нові ліки можуть бути відправлені до місця призначення».

Навряд чи цих нюансів не знали в МОЗ, підписуючи договори з міжнародними організаціями. Або неуважно читали? За словами О. Богомолець, строки постачання лікарських препаратів, їхні терміни придатності, цінова політика регулюються саме в договорах.

Секретні матеріали

«На кожному засіданні ми заслуховуємо звіт МОЗ щодо закупівель — адже на Комітет ВР з питань охорони здоров'я покладена контролююча функція. МОЗ не надає пояснень. Договорів, підписаних між МОЗ та міжнародними організаціями, міністерство також не надає. Всі шляхи цивілізованого вирішення цього питання вичерпані», — зазначає О. Богомолець.

Олегу Мусію, заступнику голови профільного комітету, за його словами, вдалося роздобути «секретні матеріали» — копії договорів МОЗ з міжнародними організаціями (ті самі, які в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун відмовилася демонструвати на одному з засідань комітету, пояснивши, що закупівлі проходять відповідно до внутрішніх правил та процедур міжнародних організацій, тому вони мають право не показувати договори — це їхня комерційна таємниця).

О. Мусій звинуватив МОЗ у корупції та зв'язках з міжнародною фарммафією.«Угоди з трьома міжнародними організаціями, які потрапили до моїх рук і які підписані Супрун, доводять наявність у МОЗ корупції, яка вже вийшла на міжнародний рівень. Тільки заслані персони, які ненавидять Україну й українців, могли укласти вкрай невигідні для нас договори. За цими угодами міжнародні організації не несуть за поставки жодної відповідальності, можуть поставити в Україну ліки з будь-яким терміном придатності, порушити терміни поставок. Що фактично і відбувається зараз — мільярди виведені з країни, в лікарнях або немає ліків, або вони протерміновані чи стануть непридатними через місяць», — написав нардеп на своїй сторінці у Facebook.

У МОЗ же, навпаки, закупівлі медикаментів за бюджетні гроші з залученням міжнародних організацій вважають ефективними, вказуючи також на значну економію. «Економія бюджетних коштів на закупівлі ліків за кошти державного бюджету 2016 року за 12 програмами, що координує Crown Agents, може перевищити 86 млн грн», — повідомило днями МОЗ.

Що робити?

На засіданнях Комітету ВР з питань охорони здоров'я пропозиції взяти й скасувати міжнародні закупівлі (які сам же комітет свого часу і підтримав) звучать із завидною постійністю.

«Ми не можемо ліквідувати міжнародні закупівлі, не створивши Національну закупівельну агенцію, — вважає О. Богомолець. — Що ми дамо на заміну, старий тендерний комітет у МОЗ? Ми повинні створити новий інструмент (і це прописано в меморандумі з МВФ) — Національну закупівельну агенцію при Міністерстві економіки (не при МОЗ), здійснювати закупівлі через систему ProZorro. Сьогодні це блокується МОЗ, адже Супрун заявляє, що до 2019 року ця агенція не потрібна».

Для вирішення ситуації, що склалася, профільний комітет зробив ще один крок — підтримав законопроект №6194 «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо термінів придатності лікарських засобів, закуплених із залученням спеціалізованих організацій)». Документом пропонується доповнити Закон України «Про лікарські засоби» положенням, згідно з яким строк придатності ліків, закуплених через міжнародні організації, має становити не менш як 2/3 строку, визначеного виробником (за умови, що виробник визначив строк менш як один рік), або не менше одного року (за умови, що виробник визначив строк понад один рік).

У комітеті сподіваються, що коли законопроект стане законом, це допоможе змусити профільне міністерство закуповувати медикаменти з більш тривалим строком придатності. Ось тільки коли за нього проголосують?

Поки МОЗ і профільному комітету не вдалося знайти спільну мову. Їхні стосунки скоріше схожі на подружні. Перед розлученням. Не варто забувати, що закупівля ліків — це командна робота, до якої як прямо, так і опосередковано залучені і міжнародні компанії, і МОЗ, і профільний комітет Верховної Ради, пацієнтські організації, лікарі... Та й оперативно вибудувати кардинально нову прозору систему закупівель в країні, що перебуває на одному з останніх місць у світі за індексом сприйняття корупції, знайти баланс між ціною та якістю ліків за режиму жорсткої економії бюджетних коштів — завдання надскладне. Невміння української сторони оперативно вирішувати нагальні питання, дивитися на крок вперед, а також особливості ведення бізнесу в Україні й поки ще відсутність домінанти закону не могли не внести свою лепту в непростий процес закупівель по-новому.