Пластична хірургія: що думають пацієнти через 10 років після операції

У Великій Британії у 2016 році кількість косметичних пластичних операцій скоротилася на 40%, за даними Британської асоціації естетичних пластичних хірургів (BAAPS). Вперше за майже 10 років відносно стабільного зростання число косметичних хірургічних процедур для жінок і чоловіків впало загалом нижче за 31 000, що на 5% менше, ніж у 2007 році.

У зв'язку з цим The Guardian провів невеличке дослідження, розпитавши колишніх пацієнтів пластичних хірургів про те, чи шкодують вони про свій вибір, зроблений 10 і більше років тому.

Анна, 34 роки, Йоркшир, Велика Британія: «Краще б я жила зі своїми грудьми першого розміру, ніж відчувала постійний біль від імплантів»

Я зважилася на операцію зі збільшення грудей у 21 рік. Тоді я щойно розійшлася з хлопцем, з яким зустрічалася п'ять років, і вирішила суттєво змінити зовнішність. Я сильно схудла, зробила нову зачіску й операцію зі збільшення грудей. Зараз я дуже про це шкодую. Я сама створила собі проблеми, які почалися відразу ж після процедури й тривають донині.

Операція тривала близько години. Після неї мене залишили в лікарні на ніч. Перші шість годин постійно хотілося спати й нудило. Наступного дня хірург мене оглянув, видалив катетери, після чого я поїхала додому. Мені знадобилося два тижні, щоби знову почуватися нормально. Один зі шрамів зажив не так добре, як другий, але зрештою обидва виявилися майже невидимими. П'ять днів я пила знеболювальне й антибіотики.

А потім почалися проблеми. Спочатку був дискомфорт, під шкірою з'явилися дивні бульбашки. Я зателефонувала до клініки й розповіла про це. Мене відправили до іншого хірурга, який констатував, що перший зробив щось не так з кишенею для імпланта. Вони сказали, що потрібно знову хірургічне втручання і що я маю за це доплатити. Але у мене більше не було грошей. Більш як 10 років по тому я все ще відчуваю щоденні болі, у мене з'явилися ущільнення — і я не можу собі дозволити це виправити.

Невдачі пластичних хірургів — що може піти не так

Мені не пощастило, що щось пішло не так. У своїх розрахунках я не врахувала не лише заміну імплантів, яка необхідна кожні 15 років, а й вірогідність того, що хірург може помилитися. Я думаю, проблема частково була в тому, що лікар використав неякісний силікон. Тоді я заплатила кілька тисяч, а зараз хірургія не подешевшала, та й вартість життя сильно зросла. Гадаю, саме це утримує багатьох від пластичних операцій.

Гроші — ось єдина причина, через яку я не пішла на повторну операцію. Щойно я зможу собі це дозволити, я видалю імпланти. Краще б я й далі жила зі своїми грудьми першого розміру і бюстгальтерами з пушапом, ніж відчувала постійний біль.

Джон, 68 років, Лос-Анджелес, США: «Люди бояться лягати під ніж через усі ці страшні історії»

Я ні про що не шкодую — я щасливий, що зробив операцію. Моя дружина набагато молодша за мене, і це підштовхнуло мене до того, щоби зробити підтяжку. Мені підтягнули повіки, підняли брови, прибрали мішки під очима. Моя шкіра була в непоганому стані, але деякі місця хотілося підправити. З віком очі стають меншими, тож цю проблему я вирішив.

Підтяжка обличчя: нові віяння в класичній процедурі

Відтоді минуло близько 15 років. Зараз дружина запитує в мене, чого б мені хотілося на 70-річчя, і я кажу, що хочу знову зробити пластичну операцію.

Мені здається, кількість пластичних операцій сьогодні може знижуватися з економічних причин. Також я читав безліч статей, в яких люди діляться своїм негативним досвідом. Ви можете померти, є ризик сепсису, а якщо піти в погану клініку, операцію зроблять неякісно — такі речі відлякують людей. А пресі тільки дай привід для сенсації. І ставитися до цього легковажно не можна, адже ви лягаєте під ніж під загальною анестезією. Але в кінцевому підсумку це має бути особисте рішення кожного. Щодо мене, то я щасливий.

Зара, 40 років, Лондон, Велика Британія: «Не впевнена, що зможу ще раз дозволити собі операцію, оскільки вартість життя дуже зросла»

Мені було 26, коли я зробила операцію зі збільшення грудей. Мій розмір грудей завжди не відповідав іншим частинам тіла, тож я вирішила щось із цим зробити. Я давно розмірковувала про збільшення грудей і зрештою зважилася. Я серйозно вивчила питання в інтернеті й знайшла кількох хірургів. Операція коштувала 3500 фунтів, що на той час було дуже багато.

Операція пройшла добре. Я прокинулася від відчуття, що на моїх грудях сидить слоненя, а самі груди були такі високі, що спочатку здалися мені чудними. Але мене попереджали, що імплант ставитимуть під м'яз, тож на це слід було очікувати. Процес відновлення пройшов без проблем, жодних ускладнень не було. Я хіба що дивувалася, як багато часу знадобилося, щоб груди повністю «сіли». Мій тип імплантів, який ставиться під м'яз, тримається дуже щільно, особливо якщо старанно тренуватися — як я. Протягом кількох років вони «сиділи» на моїх грудях доволі високо, а чутливість повернулася тільки через шість років.

Як би там не було, зараз я люблю свої груди. Вони виглядають природно й відчуваються як частина мого тіла. Я зробила їх настільки великими, наскільки могла. Розмір бюстгальтера збільшився з 32А до 32Е. Зараз я дуже задоволена — допоки щось не вкаже на те, що імпланти час замінити. Мій наступний огляд має відбутися за 10 років.

Однак на сьогодні я не впевнена, що зможу дозволити собі ще одну операцію, з огляду на те, як виросла вартість життя. Хоча й не виключаю, що вдамся до пілінгу й філерів.

Гадаю, що популярність косметичної хірургії знизилася через те, що люди не в змозі віддавати за неї такі гроші. Хірургія коштує дорого, та й вимагає доволі тривалого часу на відновлення, знайти який теж непросто з таким нестійким ринком праці. До того ж мода змінилася: зірка реклами «Hello boys» поступилася дорогою дівчатам з хлоп'ячою фігурою, а прилавки магазину заповнили сукні з А-силуетом і вільні шовкові топи на тонких бретельках.

Тим же, хто серйозно замислюється про операцію, раджу дослідити можливі ризики та знайти хорошого хірурга.

Емілі, 53 роки, південно-східна Англія: «Результат став повною катастрофою. Можна було подумати, що мою шкіру хтось жував»

Я народила двох дітей одного за іншим, під час другої вагітності сильно набрала у вазі, і в підсумку після пологів мій живіт звисав на стегна. Груди, які й так були величезними, стали ще більше і висіли тепер до талії. Мій терапевт сказав, що я маю право на зменшення грудей в Національній службі охорони здоров'я, оскільки у мене сильно боліла спина. Але тоді я так нічого й не зробила.

До 40 років я скинула багато зайвих кілограмів і ненавиділа своє тіло. Вся шкіра висіла, і нічого, крім хірургії, не могло це виправити. Я почала вивчати інформацію і зрештою обрала одного хірурга, до якого була велика черга. Коли ми все-таки зустрілися, лікар мені не сподобався. Він був нетовариський, зарозумілий і поводився поблажливо. Але репутація у нього була відмінна, тому я записалася на зменшення грудей і підтяжку живота.

Про що можна пошкодувати після пластики носа — розповідь пацієнтки

Результат став повною катастрофою. Можна було подумати, що мою шкіру хтось жував. На животі були шрами у вигляді зигзага, а на грудях — жахливі шрами у формі W. Зараз я вже можу над цим посміятися, але тоді мені було не до того. Все, що я отримала від лікаря, це лист з визнанням, що результатом він не задоволений і пропонує корекцію. Але йому я більше не вірила, тому за кілька років зробила корекцію в іншому місці. У підсумку я була в захваті — другий хірург дивним чином прибрав шрами й подарував мені найкраще тіло, що я будь-коли мала.

Однак неприємні відчуття залишилися, адже я від самого початку все робила правильно, а коли щось раптом йде не так, ти просто безпорадна. Мене всю пошматували. На щастя, зараз я маю тіло, яким я задоволена: я добре виглядаю і в одязі, і без нього. Спині стало набагато легше, оскільки тепер на ній не лежить тягар величезних грудей, і я можу носити той одяг, який мені подобається.

Переклад: Людмила КРИЛОВА

Джерело: https://www.theguardian.com/commentisfree/2017/feb/15/how-i-feel-about-my-decision-to-get-cosmetic-surgery-10-years-on