Більшість у Київраді формує УБОЗ?

Так, нещодавно, 30 січня, начальник столичного Управління по боротьбі з організованою злочинністю у м. Києві Олександр Плужник звернувся до секретаря Київради Галини Гереги, цікавлячись, чи подавали декларації 5 із 120 депутатів міської ради. «Прошу терміново повідомити, чи подавали декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 рік депутати Київської міської ради Гайдук Віталій Михайлович, Заєць Андрій Григорович, Павлик Віталій Андрійович, Шафаренко Жанна Юріївна, Ярошенко Роман Валерійович. Отриману інформацію прохання надати безпосередньо працівнику УБОЗ ГУМВС України в м. Києві».

Уже 6 лютого надходить друга аналогічна вимога. Починається так само урочисто: «На виконання вимог Указу Президента України... «Про національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки» в частині вжиття заходів по запобіганню, виявленню та припиненню корупційних проявів...»

Звертає на себе увагу той факт, що начальник УБОЗ двічі офіційно запитує міську раду, чи подавали відповідні депутати до самої ради свої декларації. Юристи, з якими спілкувався «Ракурс», ставлять під сумнів юридичну обґрунтованість такої наполегливості правоохоронців. Вони посилаються на те, що відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» депутати місцевих рад виконують свої депутатські повноваження на громадських засадах і повинні подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за місцем своєї основної роботи (служби), а не до місцевих рад.

Це підтверджується й офіційною позицією Міністерства юстиції. А саме Мін’юст є спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики, що визначено відповідним указом президента від 05 жовтня 2011 року. Так от за зверненням Української асоціації районних та обласних рад, а також голів окремих обласних рад Мін’юст надав вичерпне роз’яснення з цього питання: «...депутати місцевих рад, які не працюють на постійній основі у відповідній раді, повинні подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік до кадрових підрозділів державних органів, підприємств, установ, організацій за місцем основної роботи». Таку саму позицію міністерство висловило у Вимогах щодо декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру та оприлюднення декларацій.

Як виявилося, у зверненні УБОЗ йдеться саме про депутатів, котрі представляють різні фракції, неодноразово не тільки «не дали» потрібних голосів, а ще й виступили категорично проти ухвалення Київрадою певних рішень.

Джерела «Ракурсу» у Київраді пояснюють таку наполегливість УБОЗ бажанням отримати інформацію, необхідну для того, щоби скласти стосовно зазначених депутатів протоколи про порушення ними антикорупційного законодавства. Мета – «стимулювати» їх до того, щоб вони дослуховувалися до прохань керівництва КМДА і займали стосовно нього лояльну позицію. Можна припустити, що у такий спосіб «формується» потрібна депутатська більшість.

Як відомо, останнім часом для ухвалення необхідних рішень у міській раді не вистачало голосів. Особливо гостро ця проблема постала після частих відвідувань засідань Київської міської ради народними депутатами, які «забезпечували» у ній особисте голосування.

Таким чином, виникла проблема з «живою» більшістю у Київраді. Як стверджують джерела у Київраді, для формування такої більшості вдалися до перевіреного способу — залучити можливості правоохоронних органів.

За наявною інформацією, механізм «стимулювання депутатів» уже запущено — для «профілактичної роботи» депутатів Київради запрошують відвідати управління по боротьбі з організованою злочинністю. Найближчим часом матимемо можливість побачити результати такої роботи — або вказані депутати почнуть «дружно» підтримувати ініціативи виконавчої влади, або підуть до суду як «корупціонери», сподіваючись на об’єктивний вердикт українського суду. І не має значення, який це буде суд — Печерський (за місцем розташування Київради) чи Голосіївський (за місцем розташування УБОЗ). Адже, як відомо, вітчизняні суди ( у тому числі й згадані) сьогодні є незалежними і підкоряються лише закону, надто — внаслідок судової реформи.