Розпродаж активів «ПриватБанку» і некомпетентність влади

Скоро мине рік з моменту націоналізації «ПриватБанку». Хронологія цього сумного процесу виглядала так.

16 грудня 2016 року колишні власники банку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов написали листи на ім'я голови НБУ Валерії Гонтаревої та прем'єра Володимира Гройсмана, в яких обіцяли до 1 липня 2017 року реструктуризувати кредити, отримані групою «Приват» у націоналізованого «ПриватБанку».

19 грудня 2016 року Міністерство фінансів і Національний банк оцінили потребу капіталу «ПриватБанку» у 148 млрд грн. Приватизація банку відбулася за 72 години — вже 21 грудня було оголошено, що він став державним. У момент переходу власності від колишніх акціонерів державі було витрачено 116,8 млрд грн на докапіталізацію цієї фінансової установи.

У червні нинішнього року колишні акціонери подали серію позовів проти Кабміну, НБУ і «ПриватБанку» про те, що екс-власники стали «жертвою свавілля НБУ», з оскарженням націоналізації банку.

23 червня 2017 року урядом було виділено 38,5 млрд грн — на підставі висновку незалежних аудиторів, в якому констатувався значно гірший стан банку, ніж вважалося на момент його переходу в державну власність. Потрібні були додаткові резерви на покриття збитків від кредитних операцій.

Таким чином, на порятунок банку було витрачено понад 150 млрд грн або 5 млрд євро. Або 330 євро на кожного жителя нашої країни.

9 жовтня заступник керівника НБУ Катерина Рожкова розповіла, що в процесі докапіталізації у 2016 році на баланс «ПриватБанку» в рахунок погашення кредитної заборгованості було прийнято низку непрофільних активів: гірськолижний курорт Буковель, стадіон «Дніпро-Арена», приміщення телеканалу «1+1», літаки компанії МАУ і безліч об'єктів нерухомості. НБУ не може ефективно керувати непрофільними активами, і після їх оцінки та інвентаризації держава буде їх позбавлятися.

«Буковель — один з найскладніших активів, який де-факто не підпорядковується менеджменту банку. Саме тому його потрібно продавати. Банк не має ані людей, ані компетенції, щоб ним керувати», — зазначила Рожкова.

Наприкінці липня нинішнього року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ДП СЕТАМ (державне підприємство «Система електронних торгів арештованим майном») підписали офіційний договір про реалізацію активів банку на електронних аукціонах. Генеральний директор СЕТАМ Віктор Вишньов планує виставити на продаж близько 2000 об'єктів, балансоутримувачем яких є «ПриватБанк». Це гірськолижний курорт Буковель в с. Поляниця (Івано-Франківська область), тренувальна база і стадіон футбольного клубу «Дніпро», а також кілька великих бізнес-центрів, зокрема, у Дніпрі. Головне завдання керівництва СЕТАМ — поліпшення показників своєї роботи. Згідно з прогнозами міністра юстиції України Павла Петренка, СЕТАМ за результатами 2017 року може подвоїти показник реалізації майна в порівнянні з 2016 роком, збільшивши його до 4 млрд грн. Ці цифри називаються чиновниками з урахуванням реалізації майна «ПриватБанку».

Держава на оздоровлення «ПриватБанку» витратила в десятки разів більше коштів, і слова чиновників про відсутність компетенції при управлінні подібними активами можна віднести до футбольного клубу, який завжди тільки тягне кошти з власника, але ніяк не до Буковеля і бізнес-центрів. Та й літаки за сучасної наявної практики не продаються, а здаються в оренду.

Активами вважаються також і акції інших структур, якими володів «ПриватБанк», наприклад, папери найбільшої нафтовидобувної компанії «Укрнафта». Нафтовидобуток — теж не профільний банківський актив, а ось володіння та управління пакетом акцій — пряма компетенція сучасної банківської установи.

Завдання чиновників — не розпродати ласі шматки за копійки, а спробувати перетворити ці активи на профільні та легкокеровані.