Дусю, нас залили сусіди!

Квартиру затопило. «Підвівши голову до стелі, вона раптом побачила, що та на очах у неї змінює свій білий колір на якийсь мертвотно-синюватий. Пляма розширювалася на очах, і раптом на ній набрякли краплі. Хвилини зо дві сиділа домробітниця, дивуючись такому явищу, поки, нарешті, зі стелі не пішов справжній дощ і не застукав по підлозі. Тут вона схопилася, підставила під струмені таз, що анітрохи не допомогло, тому що дощ розширився і почав заливати і газову плиту, і стіл з посудом».

Кумедна цитата з роману Булгакова зовсім не здається такою вже кумедною тим, хто потрапив у подібну ситуацію. Уявіть: ви збирали гроші, неспішно обмірковували, як підігнати житло «під себе», любовно облаштовували кожен куточок — і тут зі стелі обрушується потоп, що знищує плоди вашої праці! На жаль, така ситуація є доволі звичайною для багатоквартирних будинків. Найчастіше вона вирішується приватним чином, полюбовно, якщо, звичайно, обидві сторони — нормальні відповідальні люди. Залив? Винен? Допоможи вирішити питання з ремонтом.

Але трапляється, на жаль, що подібні конфлікти доходять і до суду. Хто повинен доводити свою правоту?

Тут слід сказати, що «справи про залиті квартири» можна умовно розділити на дві групи. Перша — винен мешканець зверху. Заснув, поїхав, не закрив крани... Буває. Але буває і так, що подібні справи доходять аж до Верховного суду.

В одній такій історії, що трапилася 2014 року, крапку було поставлено лише кілька місяців тому, що робить її показовою. Людина звернулася до суду з позовом про відшкодування збитків через залиту квартиру. Суд першої інстанції позов задовольнив, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, згідно з якою відповідачі мали довести, що не винні в інциденті. Однак відповідачі подали апеляцію на таке рішення, і апеляційна інстанція рішення скасувала.

Чому? Розбираємо помилки. Безпосередньо після «побутової катастрофи» не було складено акт із залученням представників організації, яка обслуговує будинок. Акт склали аж за півроку після можливого пошкодження майна. В акті відсутня не лише точна дата затоплення, а й причини, і наслідки «побутової катастрофи». Отже, мешканці зверху не можуть надати чітких доказів своєї невинуватості.

З цим погодився в результаті і Верховний суд, зазначивши, що ст. 60 Цивільного процесуального кодексу передбачає: позивач повинен насамперед довести сам факт залиття. Для цього — увага! — потрібні: комісійний акт, складений за участю представників організації, що обслуговує, який зафіксував би сам факт затоплення, а також докази причин події і розмірів завданих збитків. І тільки після надання цих документів до суду вже у відповідача має боліти голова — як довести, що він не винен.

А такі випадки — коли вини відповідача немає — теж трапляються. Це вже друга група справ, і розбиратися з ними складніше. Наведу приклад з власного досвіду: в перші кілька років у квартирі, купленій у відносно старому будинку, до нас час від часу приходили нижні мешканці, нарікаючи, що в них у ванній по стінах і стелі тече вода. Переконувалися, що в нас у ванній було сухо, і йшли замислені... На щастя, наші сусіди — пристойні люди, скандалів не влаштовували, і в підсумку спільними зусиллями ми домоглися того, що житлова контора полагодила діряву трубу, яка і була винуватицею протікання.

А ось схожа справа з Харкова. У багатоквартирному будинку залило квартиру, було складено відповідний акт, підготовлений представниками комунального підприємства, на балансі якого перебував будинок. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи визначено і суму збитку — майже 16 000 грн.

На підставі цих документів власник квартири звернувся до суду з позовом. До суми збитку він додав ще 5000 грн моральної шкоди та 3000 — вартість проведеної експертизи, разом 24 000 грн.

Крім цих документів суду було надано договір, згідно з яким між комунальним підприємством, на балансі якого перебував будинок, і виконавцем послуг (в цьому випадку комунальним підприємством «Харківські теплові мережі») було укладено договір з обслуговування внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання в будинках комунальної власності. Згідно з угодою, виконавець зобов'язаний був забезпечити справність і працездатність систем тепло- і водопостачання.

Розглянувши докази, суд вирішив, що ані комунальне підприємство, на балансі якого перебував будинок (простіше кажучи, ЖЕК), ані господар квартири зверху в пригоді не винні, а винним є саме КП «Харківські теплові мережі». В результаті суд постановив задовольнити позов частково, причому під «частково» малося на увазі те, що сума моральної шкоди становитиме не 5000, а 3000 грн. Що теж, погодьтеся, непогано.

Отже, що робити, якщо:

Вас залили. «Необхідно якомога швидше юридично зафіксувати факт залиття, — каже Тарас Уманець, юрист, фахівець з господарського права. — Для складання відповідного акту потрібно запросити представників організації, яка обслуговує будинок, і сусідів, які засвідчать те, в якому стані перебуває ваша квартира. З досвіду можу сказати, що представники ЖЕКів дуже неохоче погоджуються на складання акта, тому що для них це додаткові адміністративні та юридичні клопоти. Але відмовити вам вони не мають права, тому наполягайте на своєму. В крайньому випадку в ЖЕК можна звернутися письмово, зареєструвавши це звернення, а потім скласти акт самостійно, із залученням свідків-сусідів. Для складання позову необхідні також висновки судової будівельно-технічної експертизи. Це платна послуга, але суму, витрачену на проведення експертизи, компенсують за рішенням суду (зрозуміло, в разі, якщо суд ухвалить рішення на вашу користь)».

Ви залили. «У разі, якщо причиною залиття стали несправності в мережі тепло- або водопостачання, вам необхідно знайти відповідальних за справну роботу мереж, — продовжує Тарас Уманець. — Для цього насамперед потрібно звернутися до організації, що обслуговує будинок, і запросити документи, які закріплюють цю відповідальність за відповідним комунальним підприємством. Також потрібно провести незалежну технічну експертизу, яка підтвердить, що причиною інциденту стала саме несправність мереж. Якщо в суді буде доведено вину підприємства, що обслуговує їх, то вартість такої експертизи буде вам повернена за кошт винного».