Як позначиться на Україні фінансовий шторм

Події початку лютого, пов'язані зі штормом на світових фінансових ринках, відбилися передусім на найбагатших. Подешевшали всі мастодонти. Якщо подивитися назад, то нескладно згадати кризу 1998 року в Південно-Східній Азії, що позначилася на нашій країні. Потім був 2008 рік, з уже повноцінною світовою кризою. Зараз настав 2018 рік, в якому всі чекають на чергові проблеми. Головне питання — як фінансові шторми позначаться на Україні. Хочеться порадувати співвітчизників: наша країна відчує реальні труднощі в останню чергу, і торкнуться вони її в найменшій мірі.

Далекосхідна криза 20-річної давнини виникла через надто швидке зростання економік «азійських тигрів». Туди багато років безсистемно вливалися світові гроші, які перегріли економіку. З кризою впоралися лише у 2000 році: тільки МВФ витратив на це 40 млрд дол.

10 років по тому в Штатах почалися проблеми, що торкнулися всього світу. Криза послабила середній клас всюди. У світі вона отримала назву Велика рецесія (Great Recession). Її наслідки тривають досі. Світові економіки повністю ще не відновилися. Україна тоді взяла у МВФ величезну позику, спрямовану насамперед на виплати західним кредиторам боргів підприємств і банків нашої країни. Нагадаємо, за час існування пострадянської держави Україна ми отримали від МВФ понад 30 млрд дол.

Зараз минуло ще 10 років, і, скоріш за все, ми, переглядаючи світові фінансові новини, присутні при початку чергової фінансової кризи. Чому вона дуже мало торкнеться України, відповісти нескладно. Співвітчизник ніколи не вірив і не користувався ніякими акціями, облігаціями та іншими інвестиційними інструментами. Ми звикли довіряти гроші лише банкам. Причому ці банки зазвичай заховані десь у межах досяжності. У нашого населення повністю відсутній досвід і практика інвестування. Нинішня криза торкнеться передусім інвесторів, а несучасна Україна залишиться на тому самому місці, яке вона посідає сьогодні.

Природа фінансового обвалу 2018 року — в постійному припливі ліквідності на ринку цінних паперів. У безперервному зростанні всіх показників на ньому. Це підтримувалося багато років на державному рівні в усіх країнах Заходу. Такі дії отримали назву програми кількісного пом'якшення. Грубо кажучи, випускалося більше грошей, на які скуповувалися найтоксичніші цінні папери. В Україні ринку цінних паперів немає, а отже, ми ніяк від цього не постраждаємо.

Світова фінансова система безмежно розрослася. Сьогодні вона являє собою класичну бульбашку. Зросла також складність взаємодії елементів цієї системи, а подвоюючи складність, заведено десятиразово збільшувати ризики. Після минулої кризи виросли не лише банки, але й концентрація активів у них та інших фінансових інститутах. Різко підскочили позиції деривативів — похідних зобов'язань від первинних документів, нічим не підкріплених. У світі за минуле десятиліття було створено 70 трлн додаткових, деривативних боргів. Звісно, йдеться про суму в доларах.

Фінансовий світ тримається на кредитних грошах. Вони створюють борг. Борг складається з так званого тіла кредиту і відсотків, що виплачуються за користування грошима. Грошова маса визначається тілом кредиту — цей показник в сумі з відсотком завжди перевищує можливості грошової маси. Структури, що видають гроші, роблять це під забезпечення. Коли забезпечення закінчується, гроші давати перестають, як це зараз відбувається з нашою країною. Нинішній Україні МВФ більше не дасть ані цента. Найближчим часом нам треба буде розраховувати тільки на себе, і це могло б бути зовсім не погано, якби державою керували люди зі здоровим глуздом.

У світі ж від нинішньої кризи постраждають насамперед ті, хто тримав свої активи в цифровій формі. А це, знову ж таки, до нашої країни не має жодного стосунку. В Європі сьогодні зростає попит на старовинні банківські послуги — надання сейфів. Багато хто хоче зберігати свої кошти в активах, які можна відчути, — купюрах або золоті. Ще одне незвичайне спостереження: великі європейські банки резервують величезні сховища для готівки й тримають у них свої активи. Як не дико і парадоксально це звучить, але сьогодні таке реально відбувається.

У благородного металу, скоріш за все, незабаром почнеться значне зростання. Він підтримується нещодавньою китайською ініціативою, яка полягає у схемі «нафта — юань — золото». Найбільший споживач вуглеводнів — Китай — планує купувати нафту тільки за юані, які, в свою чергу, збирається забезпечувати золотом. Кожна особа, яка у відповідь пропонує китайському уряду юань, за задумом економістів з Піднебесної, має отримати за нього обіцяний шматок золота.

Таке прагнення до повернення Бреттон-Вудської системи незрозуміле американцям, але від подібного азійського кроку світ ніяк не застрахований. Америка на початку 70-х років минулого століття зробила свої гроші головними в світі, тепер цю систему намагається похитнути Китай — що є ще однією підставою для оголошення початку світової фінансової кризи. Гостроти додає і такий, що розтягнувся до величезних розмірів, пузир нерухомості на китайському ринку, який субсидується урядом Піднебесної. Понад 70% усіх внутрішніх активів КНР перебувають у цьому сегменті ринку.

І ще один, начебто незначний, момент. Наприкінці січня було затверджено нового главу Федеральної резервної системи США — Джерома Пауелла. Ринок почало лихоманити відразу після вступу на посаду колишнього інвестиційного банкіра з команди нинішнього президента Штатів Дональда Трампа. Це дуже схоже на демонстрацію своїх можливостей реальними власниками грошей усього світу новій офіційній особі, яка представляє національний банк США. У демонстраційних проектах дуже легко загратися і втратити контроль над дійсністю.

Разом зійшлося надто багато дрібниць і незначних деталей, які здатні визначити те, що відбувається на ринку, не просто як випадковість, а як катастрофу, що насувається.