Як живеться українським жінкам у не святкові дні?

Як стверджують правозахисники, активізуються антигендерні рухи, представники яких розповсюджують недостовірну інформацію, в тому числі про зміст та напрямки політики захисту прав жінок та рівноправності жінок та чоловіків.

24 травня 2012 року Державна реєстраційна служба надіслала листа громадським правозахисним організаціям України, в тому числі Центру «Ла Страда — Україна», ВГО «Жіночий консорціум України», в якому вимагала протягом двох тижнів надати повну інформацію про їх діяльність. Підставами для таких дій Держреєстрслужби стали «масові листи громадян, в яких ті висловлювали протест проти діяльності організацій та вимагали заборонити діяльність правозахисних організацій» на основі висновків про підрив інституту сім’ї і самої держави, традиційних моральних цінностей. Усі організації, що удостоїлися такої уваги поборників моральності, надіслали свої відповіді, вказавши, що ведуть діяльність за напрямами, передбаченими статутами організацій, відповідно до чинного законодавства України. Відповіді від Держреєстратора вони не отримали.

У доповіді правозахисних організацій про стан дотримання прав жінок наведено основні системні порушення. Поширення фундаменталістських та антигендерних рухів. Дискримінація на ринку праці та в оплаті праці. Дискримінація в політичній сфері, в доступі до охорони здоров’я та освіті і навіть — до правосуддя. Подвійній дискримінації піддаються сільські жінки, мігрантки та біженки. Всі ці тенденції засвідчують серйозні прорахунки державної політики.

Різниця в зарплаті жінок і чоловіків за працю рівної цінності складає понад 25 % на користь останніх. Щоправда, у березні 2012 року Міністерство соціальної політики оприлюднило цифри, що свідчать про різницю у 8 %. Тож питання — лише в масштабі порушень і, очевидно, потребує додаткового вивчення.

Залишається дуже низькою представництво жінок на вищих щаблях влади. І виборчий процес 2012 року винятком не став. В 2002 році кількість кандидаток у депутати по мажоритарних округах дорівнювала 456 і аж ніяк не відповідала деклараціям влади. Але в 2012 році зареєстровано на 67 жінок менше, ніж 10 років тому. Тобто 389 жінок і 2 720 чоловіків. Частка жінок у партійних списках становить 19,14 %. Тобто 533 жінки серед 2785 кандидатів за партійними списками.

Протягом 2012 року тривало фіксування сексистських та дискримінаційних висловлювань вищих керівників держави, що стало вже сумною традицією в Україні. Прем’єр-міністр АР Крим А. Могильов під час засідання Верховної Ради Криму сказав політику О. Кужель у відповідь на її критичні зауваження перед голосуванням щодо призначення нового начальника кримінальної міліції: «Я розумію, у вашому віці в жінок є певні проблеми з психоемоційним станом».

Напередодні 8 Березня свою думку про «місце жінок» висловив минулого року і голова Верховної Ради В. Литвин. Апелюючи до «традиції християнської ментальності, згідно з якою чоловік — це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама, відповідно вона вже стоїть одразу на нижчому щаблі», парламентський спікер висловив сумніви щодо політичних та професійних якостей жінок. «Я вважаю, що повинен діяти природний принцип, а не просто примус у вигляді відповідного закону», — зазначив він.

Міністр освіти і науки, молоді і спорту Д. Табачник заявив, що в магістратурі й аспірантурі навчаються не дуже красиві дівчата... А на скаргу громадянки Д. на дискримінацію за ознакою статі у зв’язку з висловлюванням Д. Табачника, яка звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, надійшла відповідь від 17.08.2012 р.: «оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості» і тому «для вжиття заходів реагування Уповноваженого... немає правових підстав».

Аналіз ситуації в Україні показує, що в державі не створено ні судової, ні позасудової системи оскарження фактів дискримінації за ознакою статі. Поодинокі намагання оскаржити дискримінацію не мають позитивного вирішення.