Новини
Ракурс
Психічне здоров'я підлітків Донбасу. Фото: Myriams-Fotos / pixabay.com

Діти Донбасу в умовах війни

5 гру 2018, 17:46

Ольга ОСОКІНА, доктор медичних наук, завкафедри психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології Донецького національного медичного університету

Loading...

Територія АТО, яка з недавнього часу перейменована на територію проведення Операції об'єднаних сил, є місцем впливу на психіку людини великої кількості вельми потужних стресогенних факторів, пов'язаних як безпосередньо зі збройним конфліктом, так і з непрямим впливом вимушеної зміни місця проживання, негативною інформацією, економічною нестабільністю. Найвразливішими категоріями населення є діти, підлітки і внутрішньо переміщені особи.

З тієї мережі психіатричних закладів, які забезпечували допомогою населення Донецької області в довоєнний період (загалом було 12 закладів психіатричного профілю), залишилося тільки три психіатричних лікарні, що мають ліжкові фонди, — у Слов'янську, Маріуполі та Краматорську, серед яких лише 35 дитячих ліжок. Решта залишилися на непідконтрольній території. Із загальної кількості кваліфікованих психіатрів, які працюють у Донецькій області, менш як 15% надають допомогу дитячому та підлітковому населенню.

 

Психічне здоров'я в цифрах

Порівняльний аналіз показав, що поширеність психічних розладів серед дітей і підлітків Донецької області становить 273 на 10 тис. населення, тоді як по всій Україні — 249 на 10 тис. У 2017 році показник захворюваності дитячого населення збільшився в порівнянні з 2013 роком з 42 до 47 на 10 тис. населення. Ці цифри теж перевищують загальний показник по країні.

У структурі дитячої захворюваності Донецької області у 2017 році продовжували переважати порушення психологічного розвитку, поведінки та емоцій з початком у дитячому віці (137,4 на 10 тис. населення), розумова відсталість (93,3), органічні розлади (16,6). При цьому в півтора раза зросла питома вага невротичних, асоційованих зі стресом розладів і ПТСР (12,7 на 10 тис. населення). Мінімально представлені розлади шизофренічного спектра (0,7 на 10 тис.).

Підлітки були основною віковою групою у сфері надання психіатричних послуг дітям у Донецькій області за останні два роки. Відзначається також зростання захворюваності серед підлітків за останній рік. Найімовірніша причина — високий рівень емоційної напруги, пов'язаний зі збройним конфліктом на Донбасі.

Складний підлітковий період

Психофізіологічні особливості підлітків чинять значний вплив на сприйняття зовнішніх подразників, поведінку у стресогенних ситуаціях та емоційне подолання стресу. У період статевого дозрівання з'являється вміння співпереживати оточуючим, а самі переживання стають глибшими. У підлітків з'являється інтерес до сфер життя, які раніше не цікавили (соціальної, політичної тощо), а також потреба приналежності до певної соціальної групи, бажання взяти на себе обов'язки і права дорослих, а спілкування з батьками та родичами йде на другий план. В пубертатному віці виникає бажання пошуку власного шляху і прагнення обходитися без пильного нагляду батьків, що в несприятливих умовах може мати незворотні наслідки.

Поширеність психічних розладів серед дітей і підлітків Донецької області становить 273 на 10 тис. населення. Фото: ibrahim62 / pixabay.com

Донбас і центральна Україна

Співробітниками кафедри психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології Донецького національного медичного університету було обстежено 2768 учнів загальноосвітніх шкіл 6–9 класів у віці від 11 до 16 років у Донецькій і Кіровоградській областях на предмет виявлення тривожно-депресивних станів, постстресових розладів і суїцидальних намірів. Основною метою цього дослідження було вивчення впливу стресу, пов'язаного зі збройним конфліктом, на психічне здоров'я підлітків Донецької області, в тому числі виявлення факторів ризику агресивної та аутоагресивної поведінки серед школярів, поширеність і роль булінгу (психологічного насильства) у шкільному середовищі з метою розробки превентивних заходів.

Нам було важливо визначити кількість підлітків-переселенців з найгарячіших точок військових дій, оскільки це і є найвразливіша категорія населення. З досліджених підлітків у Донецькій області кількість внутрішньо переміщених становила 26,5%, у Кіровоградській — 2,5%.

Серед обстежених підлітків Донецької області у понад 14% відзначалися легкі або помірні симптоми депресії, у 24% виявлені симптоми клінічно значущої тривоги. У Кіровоградській області тривожно-депресивні розлади зустрічалися вдвічі рідше. У Донецькій області ПТСР було виявлено у 14% підлітків (у центральній Україні цей показник становив 1%).

Серед підлітків Донецької області 22% курили сигарети з нікотином, 14% вживали алкоголь (в тому числі пиво) кілька разів на тиждень, 4,5% пробували неліцензовані психоактивні речовини. Ці показники на Донбасі значимо не відрізнялися від центральних регіонів країни.

Реакція на стрес

Типові реакції підлітків на хронічний стрес — тривога, страх, депресія, зловживання алкоголем та іншими речовинами, комп'ютерна залежність, ігроманія, розлади харчової поведінки, самоушкодження, суїцидальні спроби.

Хронічний негативний емоційний фон створює ідеальні умови для формування тривоги, яка, у свою чергу, часто є пусковим механізмом психічних і соматичних розладів. Так, до тривоги з часом приєднуються інші патологічні емоції (найчастіше депресія, фобії, іпохондрія).

В останні роки з'явився опис нових соціальних синдромів, які часто притаманні сучасним підліткам. Це інтернет-тероризм (інтернет-булінг, тролінг), синдром опівнічників, синдром самотності у великому місті, синдром жорстоких ігор («покоління геймерів», «життя у віртуальному світі»), синдром пульта дистанційного керування («автоматична зміна каналів»), екстремальне проведення часу (екстремальний спорт, екстремальний відпочинок, бійки, пошук «пригод»), дискотечний синдром. Все це може бути причиною або наслідком наявності хронічного невротичного фону і свідчити про підвищений рівень тривожності.

Булінг серед підлітків

У вітчизняній і закордонній літературі дедалі частіше порушується проблема булінгу в шкільному середовищі, хоча раніше вона замовчувалася. Поширеною формою насильства серед підлітків стають різного роду знущання і психологічний тиск з боку одного чи декількох учнів. Знущання можуть бути усними (прізвиська, загрози), фізичними (щиглики, удари, потиличники) чи психологічними (розпускання чуток, наклеп, уникнення).

Особливо гостро питання булінгу стає в підлітковому віці, оскільки засвоєння певних патернів поведінки в пубертатному періоді призводить до того, що в дорослому житті людина неусвідомлено дотримується лінії поведінки жертви або агресора. Класична булінг-структура включає три сторони: кривдників, жертв і нейтральних спостерігачів. Іноді виділяють ще помічників агресора і захисників жертви. При цьому ролі учасників булінгу є вельми стійкими в часі, фізична його форма більш характерна для хлопчиків, а психологічна — для дівчаток. Для жертв булінгу характерні розвиток депресії, зниження самооцінки і проблеми у взаємодії з протилежною статтю. У агресора виникають проблеми з емпатією щодо інших людей, закріплюється поведінка з елементами насильства як форма комунікації, що підвищує ризик кримінальної чи девіантної поведінки в майбутньому. Статус спостерігачів мало вивчений і досі лишається невизначеним.

Останні роки новою формою психологічного насильства став булінг за допомогою інтернету. За даними одного дослідження 2016 року, тільки за останні п'ять років кількість дітей і молодих людей, що звертаються по психологічну допомогу через онлайн-терор, зросла на 88%.

Аналіз наших результатів щодо булінгу серед підлітків у школах показав майже однакову ситуацію на сході і в центральній частині України. Понад 13% обстежених підлітків піддавалися практично постійним знущанням у школі, 11,5% — за її межами, в тому числі за допомогою соціальних мереж та інтернету.

Понад 13% підлітків піддаються постійним знущанням у школі. Фото: Airman Tabatha Zarrella

Суїцидальна поведінка як наслідок негативного життєвого досвіду

Для виявлення і розуміння ризику суїцидальної поведінки людини необхідно враховувати, в якій психічній сфері існує суїцидальна активність — в думках, намірах чи діях. Роздуми підлітків про відсутність цінності життя, а також фантазії на тему своєї смерті вже повинні викликати настороженість у оточуючих. Поява активних думок вбити себе з уявленням різних способів суїциду, до яких потім можуть приєднатися наміри (рішення піти з життя) і розроблення детального плану, має викликати серйозні занепокоєння.

Говорячи з підлітком про найважчі думки, які його відвідують, треба враховувати, що найбільша серйозність і небезпека реалізації суїциду виникає в тому випадку, коли думки з'являються часто і тривають довго, коли контроль над ними мінімальний і практично відсутні стримувальні фактори. Іноді спробі суїциду можуть передувати самоагресивні дії, водночас є спроби несуїцидальної самоагресії, коли, наприклад, підліток завдає собі порізів на шкірі чи опіків, щоби полегшити біль, відчути що-небудь або впливати на зовнішні обставини (привернути увагу, викликати співчуття або злість). Потрібно також враховувати, що подібне членоушкодження часто супроводжується фоновими суїцидальними думками.

За результатами проведеного нами дослідження в Донецькій області було виявлено загрозливо великий відсоток підлітків, які думали про можливість суїциду, — понад 24%. 10,5% підлітків пробували навмисно завдавати собі шкоди у вигляді порізів, опіків на шкірі, 3,2% підлітків вже мали суїцидальні спроби. Ці цифри були дещо нижчими в Кіровоградській області: 18% підлітків думали про суїцид, 7,5% завдавали самоушкодження і 1,5% коїли суїцидальні дії.

Дуже потрібна допомога

Серед підлітків Донецької області 22% хоча б раз зверталися по допомогу до фахівців (психологів, психіатрів, сімейних лікарів). Кожен п'ятий обстежений підліток Донбасу повідомив, що потребує соціальної підтримки та психологічної допомоги. При цьому 88% підлітків повідомили, що звертаються по підтримку до друзів, 38% — до батьків та інших родичів, і тільки 5% — до вчителів, 3% — до психологів.

Отримані нами дані показали, що підлітки Донецької області екстремально потребують психологічної, а в низці випадків і психіатричної допомоги. Також можна зробити висновок про те, що саме ті фахівці, які б могли надати реальну професійну допомогу, залучені найменше. Найбільше підлітки довіряють одноліткам, друзям та однокласникам, які можуть запропонувати свою підтримку тільки виходячи з власного досвіду.

Підлітка, що має депресивні симптоми або виражену тривогу, або ж якщо з'ясовується, що він виявився жертвою булінгу, потрібно обов'язково запитувати про наявність суїцидальних думок і намірів. Вони переважно не приховують цього, просто мало хто їх питає.

Якщо дорослим для лікування тривожно-депресивних розладів призначається медикаментозна терапія в поєднанні з психотерапією, то в підлітковому віці починати потрібно з психотерапії або психологічної роботи, а медикаменти підключати в разі крайньої потреби.

Співробітниками кафедри було розроблено багаторівневу систему заходів, спрямованих на усунення у підлітків порушень психічного та психологічного здоров'я. Серед них можна виділити профілактичні (профілактика вживання психоактивних речовин, суїцидальної, делінквентної поведінки, булінгу, розладів харчової поведінки), психокорекційні, психоосвітні, профорієнтаційні заходи.

Психологічна робота з педагогами шкіл передусім включає профілактику емоційного вигорання, конфліктної взаємодії з колегами та учнями, підвищення стійкості педагогів до стресу.

Робота з батьками підлітків переважно має характер психоосвітніх лекцій та тренінгів конструктивного діалогу з дітьми. Зараз уже розпочато впровадження зазначених програм у шкільні заклади Донецької області.

Висновки

1. Підлітки, які мешкають на території збройного конфлікту, є вразливою категорією населення щодо психічних порушень.

2. У них частіше зустрічаються ПТСР, тривожно-депресивні симптоми та самоагресивна поведінка в порівнянні з підлітками, які мешкають на мирній території.

3. Рівень стресогенності навколишнього простору вищий у східній Україні в порівнянні з центральними областями.

4. Порівняльний аналіз показав, що підлітки обох груп в однаковій мірі вдаються до вживання алкоголю, психоактивних речовин і використання булінгу як форми психологічного насильства у стінах школи.

5. Впровадження всебічної багаторівневої системи психологічної допомоги підліткам та їхньому найближчому соціальному оточенню у шкільному середовищі і вдома дозволить поліпшити показники їхнього психічного здоров'я, соціального добробуту і якості життя.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter