Новини
Ракурс
Що врятує українську медицину. Ілюстрація: Індіанський знахар / wikimedia.org

Україна: 137-а зі 149 у рейтингу Європейського індексу здоров’я пацієнта

10 гру 2018, 19:17

Нещадна політика в системі охорони здоров’я за останні чотири роки опустила Україну на 58 сходинок за індикатором «Охорона здоров’я» у рейтингу аналітичного центру Legatum Institute зі штаб-квартирою в Лондоні. У 2015 році ми були на 79-й позиції зі 142, у 2017 — на 135-й, а у 2018 — вже на 137-й зі 149 країн. І що б там не казали «нагорі», на це вплинув не лише ВВП, а й насамперед хаотичне й упереджене керівництво галуззю. Спробуймо розібратися, які кроки терміново необхідно зробити, щоб вирватися з цієї прірви.

Loading...

За якими ж критеріями можна визначити ефективність системи охорони здоров’я? Наприклад, розробники вищевказаного рейтингу Legatum Prosperity Index (Індекс процвітання) вимірюють ефективність медицини країни у трьох напрямах:

  • основне фізичне та психічне здоров'я;

  • інфраструктура охорони здоров'я;

  • профілактичний догляд.

 

Для цього використовують 11 різнозважених показників, 9 з яких — об’єктивні, два — суб’єктивні. Показники базуються на статистичному аналізі, соціологічних дослідженнях та експертних оцінках учасників опитування. Статистичні дані, що використовуються в рейтингу, надають ООН, Світовий банк, Організація економічного співробітництва та розвитку, Світова організація торгівлі та інші інститути.

Причини

Розчаруємо тих, хто тісно пов’язує економіку країни з розвитком системи охорони здоров'я. Насправді, багатство країни — це дійсно можливість громадян отримувати якісні та сучасні медичні послуги. Але — аж ніяк не передумова до побудови ефективної системи охорони здоров'я.

Країни зі схожим рівнем витрат на охорону здоров'я можуть мати абсолютно різні результати своїх інвестицій. Впливає на це політика в системі охорони здоров'я.

Як приклад — система охорони здоров'я США посідає лише 35-е місце у світовому рейтингу. Тоді як обсяг фінансування галузі у країні є значно більшим за будь-яку іншу країну світу — на одну людину на рік Штати витрачають понад 9,5 тис. дол., а загалом — близько 17% від свого величезного ВВП, який становить біля чверті всієї світової економіки.

Вдумайтесь у ці цифри: 5% населення споживають 55% всіх витрат на охорону здоров’я у США. 45% споживають ще 42%, і аж 50% населення — тільки 3%. Люди, які не можуть платити напряму або придбати страховку, фактично лишаються без меддопомоги! У країні з потужною економікою.

У перших семи країнах світу за рівнем ефективності систем охорони здоров’я, за версією Legatum Prosperity Index, п’ять мають соціально-страхову систему охорони здоров’я: Сінгапур, Люксембург, Японія, Швейцарія та Австрія, а дві — Катар та Швеція — бюджетну.

Країни з провідною та ефективною системою охорони здоров'я мають достатньо високий рівень витрат на галузь. Окрім того — значний рівень державного фінансування охорони здоров’я. І ще — високий рівень прямих приватних витрат на медичні цілі, нижчий за 30% від загального обсягу фінансування. Пропоную порівняти їхні цифри з українськими:

Країна

Загальний рівень фінансування охорони здоров'я,

% від ВВП

Витрати на людину на рік, тис. дол.

Витрати на охорону здоров'я в загальних витратах держави, %

Приватні витрати на охорону здоров'я, %

Німеччина

11,2

4,6

21,4

15,5

Швеція

11

5,6

18,4

16,3

Данія

10,3

5,5

15,8

15,9

Велика Британія

9,9

4,4

18,5

19,6

Україна

6,4

0,169

11

60


Зверніть увагу на Британію. В Україні впроваджують саме її модель системи охорони здоров'я. Тільки в нас є проблема: через низький ВВП грошей на її повноцінне функціювання не вистачить.

Ви вже бачите перші наслідки так званої медреформи від влади. Все чому? Бо не ту модель обрали для українських реалій. Ще й роблять все поспіхом, клаптиково і непродумано.

Яку модель обрати?

Відкриємо таємницю: у світі немає двох розвинутих країн з ідентичними системами охорони здоров’я. У різних умовах різні компоненти системи охорони здоров'я можуть взаємодіяти найнесподіваніше. Не існує якогось одного набору варіантів стратегії, який успішно працюватиме будь-де, — потрібно зважати на особливості економіки, природні умови, демографічні і географічні особливості, соціальні та історичні.

Українську медицину врятує лише змішана модель організації системи охорони здоров'я, яка поєднає кілька джерел фінансування: державні кошти, кошти обов’язкового медичного страхування, приватні кошти громадян та кошти добровільного медичного страхування.

Автор нещодавно зареєстрованого у Верховній Раді законопроекту про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування Валерій Дубіль у пояснювальній записці до нього вже наголошував, чому роботодавцям така модель буде вигідна. І ми знаємо, як запобігти зростанню фінансового тягаря витрат на лікування для громадян/домогосподарств до критичного для них рівня.

Щоб налагодити систему, потрібно встановити фінансові принципи для надавачів медичних послуг. Вони гарантуватимуть рівний доступ всіх громадян до повного обсягу якісних медичних послуг. Тому одне з головних завдань системи фінансування охорони здоров’я — сформувати такий обсяг та механізм розподілу фінансових ресурсів, який забезпечить повну фізичну доступність медичної допомоги.

На розгляді у Верховній Раді вже перебувають три законопроекти, з ухваленням яких може розпочатися створення нової, якісної і доступної медицини. Це проекти законів №7065 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні», №8250 «Про лікарське самоврядування» і №9163 «Про фінансування охорони здоров'я та загальнообов'язкове медичне страхування в Україні». Передбачаємо: після впровадження змін з кожним роком ми зможемо підніматися у світовому рейтингу Legatum Prosperity Index, а українці нарешті відчують зміни на краще в системі охорони здоров’я.

Дмитро ПІДТУРКІН 


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter