Нічийні пацієнти, або Коли сімейний лікар стане платним

«Завершується перший етап реформи в охороні здоров’я. У зв’язку з цим з 2019 року прийом сімейного лікаря та всі медичні послуги будуть платними для пацієнтів, які не підписали декларацію з сімейним лікарем», — такі оголошення можна побачити у багатьох медичних закладах України.

Трапляються випадки, коли тим, хто «не визначився», телефонують з поліклінік і радять думати швидше та підписувати декларацію з лікарем. Мовляв, останній термін — до кінця року, далі це зробити буде не можна. Що це — погана поінформованість керівництва медзакладів чи не зовсім чесна боротьба за пацієнта?

Щоб уникнути непорозумінь, профільне міністерство розіслало листи в департаменти охорони здоров'я всіх регіонів України з додатковими роз'ясненнями. У МОЗ обіцяють, що з нового 2019 року для пацієнтів нічого не зміниться, без декларації ви так само зможете прийти в амбулаторію і безкоштовно отримати медичну допомогу: «До червня 2019 року включно всі комунальні медичні заклади, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти та педіатри, отримуватимуть оплати за договором з НСЗУ (Національною службою здоров'я України) також за пацієнтів, які не підписали з ними декларації, але проживають на території обслуговування медичного закладу. Якщо бачите оголошення, яке намагається вас переконати в інакшому, не потрібно одразу ж бігти в ту ж амбулаторію, якщо не планували там обирати собі лікаря. У вас ще достатньо часу, щоб обрати спеціаліста там, де забажаєте. Але зважайте, що кількість місць у лікарів обмежена, тому відкладати до останнього не варто».

За запевненням чиновників від медицини, навіть з 1 липня наступного року пацієнти, які не підписали декларації або звернулися по медичну допомогу в іншому населеному пункті, зможуть отримувати невідкладну допомогу безкоштовно в будь-якому медзакладі, де працюють сімейні лікарі та педіатри. Сказати легко. Як показує практика, поки що медична реформа, що досить красиво виглядає на папері, на практиці дає збої.

Що робити, якщо «хороших лікарів вже розібрали»

«Ходила підписувати декларацію з сімейним лікарем. Чесно кажучи, розгублена. Субвенцію за тих, хто приписаний до ділянки, але ще не підписав декларацію, вже з якоїсь незрозумілої причини не платять... Всі надбавки зняли, платять тільки за деклараціями. По 1800 осіб набрали лише одиниці, але ті, хто набрав, узагалі голови підняти не можуть», — розповідає про свою невдалу спробу узаконити стосунки з лікарем моя знайома.

Як заявляють у прес-центрі МОЗ, всі установи, що працюють за контрактом з НСЗУ, щомісяця отримують оплати від служби за всіх пацієнтів — як тих, хто підписав декларації (370 грн на рік + вікові коефіцієнти), так і тих, хто не підписав, але проживає на ділянці, яку обслуговує цей медзаклад (240 грн на рік без вікових коефіцієнтів). Куди йдуть гроші — питання до керівництва медзакладів.

Поки одні сімейні лікарі, які не набрали потрібної кількості пацієнтів і отримали мізерну зарплату, пишуть заяви про звільнення, інші змушені відмовляти новим, оскільки перевищувати ліміт не мають права.

Як обіцяють в Міністерстві охорони здоров'я, у 2019 році у лікарів первинної ланки з'явиться можливість набирати пацієнтів більше (на сьогодні поріг для сімейного лікаря становить 1800 пацієнтів, терапевта — 2000, педіатра — 900 дітей). Якщо відповідну постанову Кабміну буде ухвалено («Про деякі питання реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2019 рік»), лікарі зможуть перевищити нинішній ліміт на 50%, тобто сімейний лікар зможе підписати 900 нових декларацій (максимум становитиме 2700 пацієнтів), терапевт — 1000 (в кінцевому підсумку 3000), а педіатр — 450 (1350).

Чи здолають лікарі такий потік? Чи згадають вони в цьому конвеєрі про норматив — на кожного пацієнта виділяти щонайменше 12 хвилин? На запитання про те, що найскладніше в роботі терапевта, я якось отримала відповідь — колосальні навантаження. Вже сьогодні зрозуміло, що навантаження на лікарів, які набрали задекларований ліміт — що не дарма назвали оптимальним, багаторазово збільшилося. Запис іде на кілька днів уперед. Що робити, наприклад, якщо потрібно відкрити чи закрити лікарняний? Багато сімейних лікарів готові піти назустріч і проявити співчуття, втискаючи хворого між іншими пацієнтами. Ситуація виглядає ще песимістичнішою, якщо згадати про незадекларованих пацієнтів, яким МОЗ обіцяє не відмовляти в медичній допомозі на первинному ринку, в усякому разі до 1 липня 2019 року.

Заробітні плати наразі радують тільки дещицю лікарів первинної ланки. Реформа, написана в кабінетах, не має достатнього фінансування, часто є далекою від українських реалій і поки що більше нагадує інструкцію з експлуатації медичного персоналу.

Для того щоб у гонитві за гідною зарплатнею через надмірну кількість пацієнтів не постраждала якість медичних послуг, передбачається ввести наступного року понижувальні коефіцієнти. Чим більше пацієнтів — тим менший коефіцієнт. Наприклад, терапевт, який набрав від 2201 до 2400 пацієнтів, за кожну нову декларацію в цьому діапазоні отримуватиме не 370 грн, а 296 (для пацієнтів від 18 до 39 років), або 355 замість 444 (для вікової категорії 40–64). Тим, хто перевищить ліміт ще більше, наприклад, набравши від 2801 до 3000 пацієнтів, Національна служба здоров'я обіцяє заплатити вже 74 грн (замість 370) або 89 грн (замість 444 грн) за кожного нового пацієнта.

На жаль, на багато запитань (як пацієнтів, так і лікарів) отримати вичерпні відповіді наразі не вдалося. Як і де знайти лікаря, якому можна довірити своє здоров'я, якщо в амбулаторії бракує фахівців? У МОЗ кивають на місцеву владу, яка має забезпечити необхідну кількість лікарів первинної ланки: «Місцева влада є власником медичних закладів та має забезпечити рівний доступ до медичної допомоги для всіх мешканців. Місцева влада може оголосити конкурс на посаду сімейного лікаря в своєму місті або селищі. Забезпечити йому комфортні умови праці та життя».

Що обіцяють пацієнту з декларацією

Гарантований пакет послуг, який безкоштовно надається пацієнтам лікарями первинної ланки, у 2019 році не зміниться. Як кажуть у МОЗ, всі пацієнти можуть розраховувати на консультацію лікаря, проведення профілактики. Сімейний лікар, терапевт чи педіатр призначає лікування і виписує рецепти, в тому числі за програмою «Доступні ліки», видає лікарняні та довідки. Також лікарі первинки мають у своєму арсеналі базові лабораторні та інструментальні дослідження (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, глюкоза крові, загальний холестерин, вимірювання артеріального тиску, електрокардіограма, швидкий тест на тропонін).

Про візити лікаря додому можете забути. Якщо ви захворіли, то варіантів два — приїхати на прийом або спробувати викликати швидку допомогу в разі дуже поганого самопочуття. Попри запевнення керівництва МОЗ у тому, що «виклик лікаря додому ніхто не скасовував і він є складовою частиною медичної послуги, яка оплачується з бюджету», за фактом лікарі «ухвалили зважене рішення» і більше на виклики не ходять. Тут, напевно, варто згадати досвід європейських країн, де лікарі працюють так уже давно, і нічого — всі живі й, судячи з тривалості життя, — здоровіші за нас будуть. В Україні засмучує відсутність чіткого алгоритму, що навряд чи покращує здоров'я наших громадян, які й без того живуть у постійному стресі. Поки що в хаосі реформування української медицини багато хто для себе вирішив так: знайти хорошого лікаря, який згоден поділитися своїми контактами, і домовитися з ним про те, що за виїзди додому платитимуть.

Згідно з планами медреформи, з 1 липня 2019 року послуги отоларинголога, хірурга або іншого вузького спеціаліста без направлення сімейного лікаря (терапевта чи педіатра) будуть платними.

З липня наступного року також почне діяти програма «Безкоштовна діагностика». Брати участь у ній можуть як комунальні, так і приватні клініки. Обіцяють, що до цієї програми увійдуть понад 50 медичних послуг — аналізів, інструментальних досліджень (рентген, УЗД та ін.) і послуг вузькопрофільних фахівців. Про те, що медзаклад приєднався до цієї програми, свідчитиме наклейка. Якщо ви не знайшли позначку «Безкоштовна діагностика» на дверях своєї поліклініки, у профільному міністерстві радять звертатися до місцевої влади. Головна умова участі в програмі — медзаклад має підписати договір з Національною службою здоров'я до 1 липня 2019 року. Це ще один важливий крок до поліпшення доступності медицини для населення. Але є один нюанс, який гальмує перехід на цей етап: приєднатися до програми можна лише в рамках одного бюджету — тобто всім містом, районом, об'єднаною територіальною громадою.