Новини
Ракурс
Історія про директора, який не платив собі зарплату. Ілюстрація: Dinuraj K / flickr.com

Трудове законодавство: бос без зарплати

Виведення зарплат з тіні і захист прав найнятих працівників — річ важлива. Однак мало просто задекларувати: мовляв, правова система стоїть на сторожі інтересів — вибачте за совковий оборот — «людей праці». Треба, щоб захисні правові механізми нормально працювали.

Loading...

Насправді систему цю ще налагоджувати і налагоджувати. А поки в ній раз у раз трапляються збої, і спроби навести лад призводять до курйозних і сміховинних результатів.

Справа про роздвоєння директора

 

Ось, наприклад, історія про директора, якого захищали... від самого себе. Справа, яку в липні 2018 року розглянув Харківський окружний адміністративний суд за позовом підприємця до Головного управління Держпраці в Харківській області, — яскравий приклад того, наскільки феєричними можуть бути рішення контролюючих органів.

11 років тому один харків'янин відкрив фірму, що надавала аудиторські та консалтингові послуги. Маленький відступ: консалтингова фірма — це не завод. Економістам, бухгалтерам та юристам достатньо мати під рукою комп'ютер — це висококласні «вільні стрілки», що працюють на замовлення інших фірм і підприємств. Тому і співробітників у консалтингових фірмах зазвичай небагато. А в невеличких фірмах, як правило, не заморочуються вибудовуванням жорстких ієрархічних структур «начальник — підлеглий» і не ділять обов'язки на «твої» і «мої»: горизонтальні трудові відносини — одна з головних умов життєздатності маленьких підприємств.

Ну ось, відкрив житель Харкова консалтингову фірму, і, судячи з того, що вона 11 років успішно працювала і продовжує працювати, фірму хорошу. Спочатку він найняв директора, але той за деякий час звільнився, і його обов'язки взяв на себе сам хазяїн. Якось так і пішло, і все було нормально, доки навесні нинішнього року фірму не настигнула чергова перевірка Державної фіскальної служби, а результати цієї перевірки не передали в обласне Головне управління Держпраці. Вивчивши документи, керівництво вирішило оштрафувати фірму на 37 тис. грн з гаком за страшне порушення — її власник три роки не платив зарплату одному своєму співробітникові. Точніше, директору. Тобто... самому собі.

Зрозуміло, господар фірми звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що, на його думку, відносини, що виникають при виконанні засновником функцій директора, є цивільно-правовими і не потребують оформлення трудового договору.

До речі, ще одна цікава деталь: в акті перевірки як доказ праці директора зазначено те, що він підписував податкову звітність.

Яких же висновків дійшов суд? Він з'ясував, що на фірмі працювало 10 осіб. У штатному розкладі дійсно була передбачена посада директора, і з 2014 по 2017 рік хазяїн дійсно працював директором. Він і справді припустився помилки: у статуті підприємства не зазначено, що функції директора має право виконувати засновник підприємства. Тому-то контролюючий орган і дійшов висновків, що хазяїн фірми, працюючи директором, є найманим співробітником (сам у себе!) і працює без трудового договору і зарплати. А отже, порушує Кодекс законів про працю та має виплатити штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушені. Звідси і сума в 37 тис. грн.

Хазяїн фірми, працюючи директором, є найманим співробітником... сам у себе. Ілюстрація: geralt / pixabay.com

Окружний адміністративний суд вирішив, що відносини, які виникли при виконанні засновником функцій директора, є корпоративними, а значить, немає потреби укладати трудовий договір і платити зарплату. Одним словом, штраф було знято, а обласне Головне управління Держпраці зобов'язали ще й покрити судові витрати у справі, майже 2000 грн.

Справа про «двічі відповідача»

А ось інша справа, де власник фірми дійсно не платив зарплату своїм співробітникам (офіційну зарплату, звичайно ж). Однак він відбувся малою кров'ю, заплативши штраф... вдесятеро менший за той, що передбачено КЗпП. Як? А ось як.

Цю справу майже два роки тому розглядав Миколаївський окружний адміністративний суд. Отже, у 2014 році в райцентрі один підприємець відкрив два маленьких магазинчики, або, точніше сказати, кіоски, де торгували цигарками й деякими продуктами. Найняв продавців, і працювали вони в нього без жодного оформлення. За два роки, у вересні 2016-го нагрянула позапланова перевірка Управління Державної служби України з питань праці в Миколаївській області. Природно, виявила цих продавців і нарахувала штраф у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за кожного — загалом 87 тис. грн. Постанова датована 7 жовтня.

Однак окрім цього перевіряльники склали на власника кіосків адмінпротокол про адміністративне правопорушення — порушено ст. 41 КУпАП «Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці». Протокол потрапляє в суд, 24 жовтня той виносить рішення: оштрафувати порушника на 8500 грн. Цей підприємець ще мав нахабство оскаржити рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що, мовляв, продавці не гарували на нього, а «проходили стажування». Але апеляційна інстанція його доводи не прийняла.

А далі найцікавіше: хазяїн кіосків подає позов до адміністративного суду, вимагаючи скасувати штраф у 87 тис. грн. І що ж? Суд виносить вельми цікаве рішення: він визнає, що позивач дійсно порушив ст. 265 КЗпП «Відповідальність за порушення законодавства про працю». Але оскільки суд загальної юрисдикції вже визнав цей факт і навіть оштрафував порушника, то все! Згідно зі ст. 61 Конституції, ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме порушення. Отже, постанову Мінпраці про штраф має бути скасовано.

Практично це — розкішна лазівка для порушників трудового законодавства. Спіймали тебе на тому, що ти тримаєш рабів на чорній зарплаті, — швидко кажи перевіряльникам скласти адмінпротокол і біжи до суду. Дивишся, і відбудешся штрафом, удесятеро меншим, ніж належить.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter