Як прогнати невловимого Джо: відкликання депутата у три кроки

«Ракурс» вже писав про те, що депутатів місцевих рад можна і треба використовувати для розв'язання побутових проблем. Але як бути, якщо конкретно ваш депутат — невловимий Джо, який абсолютно не горить бажанням опікуватися питаннями свого округу, а до влади пішов виключно з особистих інтересів? Чекати на наступні вибори?

Ні. У законі «Про статус депутатів місцевих рад» прописано максимально просту процедуру відкликання народного обранця, яку ми детально розберемо.

Але спочатку — два застереження. Перше: закріплена законом процедура містить кілька «дірок», за допомогою яких можна спробувати звести ваші зусилля нанівець. І друге: механізм відкликання може стати потужною технологією маніпуляції виборцями.

Розібратися в цих тонкощах нам допоможе політконсультант, фахівець з питань децентралізації влади Валентина Ситник.

Крок перший: провести збори

Виборці мають право відкликати депутата за власною ініціативою не раніше ніж через рік після набуття ним депутатських повноважень. Перше, що потрібно зробити, — мобілізувати виборців провести збори.

В законі чітко обумовлено, що для відкликання депутата сільської чи селищної ради на зборах мають бути присутніми щонайменше 30 осіб, для депутата міської ради в райцентрі — 100 осіб, для відкликання депутата міськради міста обласного значення і районної у місті ради — 300 осіб, 150 виборців — для відкликання депутата районної ради та 400 — для відкликання депутата обласної, Київської та Севастопольської міських рад (докладні роз'яснення є в Розділі V закону про статус депутатів місцевих рад).

Підводний камінь: відповідно до закону, про збори слід повідомити засоби масової інформації не пізніше як за три дні до їх проведення. Водночас ЗМІ ніхто не зобов'язує публікувати таку інформацію, і за відмову не передбачено жодних санкцій.

Крім того, можна потрапити в халепу, просто не знаючи технології роботи ЗМІ. Реальний приклад: «Ініціативна група призначила збори на неділю. У четвер, за три дні до заходу, було сповіщено місцеву газету, яка добре поширюється містом. Але вона виходить у п'ятницю, а значить, у четвер номер був уже зверстаний і відправлений до друкарні. Буква закону дотримана? Так. Результат? Нульовий».

У цьому прикладі ініціативна група паралельно дала оголошення на місцевий YouTube канал, але депутат, якого вирішили відкликати, вчасно не довідався про збори, а отже, не зміг прийти і відповісти на аргументи своїх супротивників. До речі, закон зовсім не зобов'язує повідомляти самого депутата про те, що його збираються відкликати.

Тут варто також відзначити, що зараз правовий статус інтернет-ЗМІ і груп у соцмережах толком не визначений, проте українські суди винесли кілька знакових рішень, у яких сторінки в соцмережах практично прирівняно до ЗМІ. Суди посилаються на ст. 22 закону «Про інформацію», де сказано, що «засоби масової інформації — засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації». Тому формально дотриматися букви закону взагалі не становить труднощів.

Що ж стосується місця проведення зборів, то в законі є вказівка, де їх проводити не можна: наприклад, в органах влади або місцевого самоврядування, а також... у касах, де видаються зарплати, стипендії або благодійна допомога. А так — хоч на галявині в парку, це буде цілком законно.

Крок другий: створення ініціативної групи та збір підписів

Отже, на зборах проголосували за відкликання депутата. Далі необхідно скласти протокол й обрати ініціативну групу, яка збиратиме підписи.

Відповідно до закону про статус депутатів місцевого самоврядування, до такої групи можуть увійти від 10 до 100 осіб, залежно від статусу депутата. До ініціативної групи не можуть входити представники органів влади, місцевого самоврядування, а також військовослужбовці, судді та працівники судів, співробітники правоохоронних органів.

Далі затверджується зразок підписного листа для збору підписів, кількість яких знову-таки регламентується законом. До підписного листа теж є низка вимог: наприклад, мету збору підписів має бути вказано не лише на титульному, а й на кожному з листів.

А далі починаються нюанси. Якщо депутат, якого ви хочете відкликати, — мажоритарник, то підписи збираються тільки в його окрузі. До слова, в селах усі депутати — мажоритарники. Але якщо йдеться про депутата, обраного за партійними списками, то підписи можна збирати по всьому багатомандатному округу. І тут криється підступ.

Підводний камінь: на цьому етапі виборцями легко маніпулювати.

Для прикладу наведемо ще одну реальну і дуже типову історію, якою поділилася Валентина Ситник. У місті районного значення, де ключові управлінські посади обіймають представники певної партії, був депутат, обраний від цієї партії. У своєму окрузі він працював добре, ефективно розбирався з вимогами виборців, регулярно перед ними звітував. Одним словом, людям він подобався. Але в якийсь момент депутат пішов проти партії, відмовившись голосувати «як належить» на сесії міської ради. І його вирішили показово прибрати.

Але за законом навіть депутата, обраного за партійними списками, відкликати можуть тільки виборці. Що робити? Далі все було строго за процедурою: зібрали збори, обрали ініціативну групу, і та пішла збирати підписи... по інших округах багатомандатного округу, головним чином з тих, де партію, м'яко кажучи, недолюблювали.

Спрощено збір підписів виглядав так: «Ми збираємося відкликати депутата від такої-то партії, поставите підпис?» — «Ах, від такої-сякої партії? Де підписувати?»

Підписи було зібрано, депутата відкликали, а замість нього партія призначила наступного за списком — більш дисциплінованого. І все за законом. До слова, в підписних листах не було жодного підпису виборця з округу цього депутата — адже там до нього претензій не було.

Крок третій: територіальна виборча комісія

Зібравши підписи, ініціативна група відносить підписні листи до територіальної виборчої комісії. Адреси всіх ТВК є на сайті Центральної виборчої комісії, базуються вони зазвичай у міських радах. А далі ТВК перевіряє підписи.

Підводний камінь: у законі ніде не сказано, що таке «перевірка підписів». Ця процедура не прописана в жодному нормативному акті.

«Тому не можна виключати, що комісія мимоволі або спеціально пропустить липові підписи. Втім, якщо відкликаний депутат оскаржить своє відкликання в суді і цей факт спливе, ТВК просто розпустять», — пояснює Валентина Ситник.

У підписних листах допускається «технічний брак» у 5% підписів. Якщо в іншому все нормально, ТВК зобов'язана ухвалити рішення про відкликання депутата. У випадку з мажоритарниками комісія призначає дату нових виборів. Якщо депутат обраний за партійними списками, ТВК передає документи в партійну організацію, і та призначає на округ наступного за списком.

Все начебто простіше нікуди. Але головний підводний камінь — не в законах, а у головах виборців. Ось ще одна — анекдотична — історія.

В одному селищі міського типу обрали депутата-мажоритарника. За нього проголосувало близько 80 виборців. Депутат цей виявився типовим невловимим Джо, і в його окрузі знайшлася група небайдужих виборців, які затіяли процедуру відкликання. Пройшла вона успішно, за відкликання підписалися аж 250 осіб, депутата відкликали, було призначено наступні вибори... на які знову з'явилися ті ж самі 80 виборців й обрали того ж самого невловимого Джо!

Адже підписні листи за відкликання приносять додому, а до виборчої дільниці треба спеціально йти — цілих два квартали. І брати якийсь там бюлетень, когось вибирати... А що вибирати, адже кожен дурень знає, що «всі вони там сволоти і злодії» і «нічого ми не можемо зробити з цією проклятою владою».

Ось доки кожна баба Маня і кожен дядько Петро, а разом з ними й кожен диванний боєць за світле майбутнє і протестний блогер місцевого розливу будуть так думати, нічого не зміниться.

За останній час в Україні відбулося чимало відкликань депутатів, обраних за партійними списками, і часто процедуру було ініційовано виборцями — членами цих партій і за ініціативою партійних організацій. Про те, як змінюється кадрова політика партій на місцях і як вона впливає на партійну політику під час виборів до Верховної Ради, ми поговоримо наступного разу.