Вплив ЗМІ на суди став критичним, а довіру до суду слід завойовувати постійно

Під час розгляду судових справ суддя вирішує питання, які впливають на права та інтереси учасників судового провадження. Це викликає у них певні емоції, в тому числі негативні. «Прояв таких емоцій, зокрема шляхом оприлюднення власних суб’єктивних висновків, зневажливих коментарів у Facebook або на інших інтернет-сайтах в більшості випадків не свідчить про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя в розумінні умисних дій, вчинюваних у протиправний спосіб з метою отримати бажане судове рішення», — зазначено у Щорічному звіті про стан забезпечення незалежності суддів Вищої ради правосуддя.

Суддя — особа публічна

Вища рада правосуддя вважає, що судді, які ухвалюють рішення іменем України і є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні врахувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя. А також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність та вираження в інші способи своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.

Як наголошує Консультативна рада європейських суддів у Висновку 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях, довіру і повагу до судової влади потрібно постійно завойовувати і зберігати за допомогою відмінної роботи судів на основі найвищих стандартів.

ВРП вважає, що висвітлення в ЗМІ точки зору та припущень авторів публікацій і журналістів стосовно розгляду справ чи матеріального становища суддів не є втручанням в їхню діяльність. (Рішення від 2 жовтня 2017 року №3106/0/15-17 і №3107/0/15-17).

У пункті 63 Висновку 1 (2991) щодо стандартів незалежності судової влади КРЄС зауважила, що складно визначити наявність неправомірного впливу в контексті віднайдення необхідної рівноваги між потребою захистити судовий розгляд від викривлення і тиску з боку політичних кіл, ЗМІ чи інших джерел та забезпеченням відкритого обговорення питань, які мають суспільне значення, серед громадськості й у вільній пресі.

Чутки перебільшені, чи кількість справ — применшена

У розділі про запобігання корупції серед суддів КРЄС констатувала розповсюдженість в окремих державах — членах Ради Європи стверджуваної корупції. Тобто коли громадське сприйняття корупції в судовій системі значно перевищує фактичну кількість справ проти корумпованих суддів. Причини такої ситуації КРЄС вбачає, зокрема, в непрозорості, невідкритості або мовчазності судової влади.

Наголосимо: ідеться про країни — члени Ради Європи. Що ж до України, безперечно, стверджувана корупція тут квітне буйним цвітом, але і класична — також. І в наших реаліях низький показник справ проти корумпованих суддів аж ніяк не можна вважати об’єктивним свідченням чистоти їхніх рядів.

КРЄС наголошує, що поза судовою системою прокурори і адвокати нерідко використовують ЗМІ для впливу на громадську думку. Політики, інші особи на публічних посадах і в ЗМІ можуть використовувати спрощені, популістські або демагогічні аргументи, навмисне дезінформуючи громадськість щодо діяльності судової влади. Все це може створити атмосферу суспільної недовіри до судової системи. Механізми для підвищення необхідної легітимності і прозорості судової системи, а отже, і довіри громадян, відомі. Якщо коротко: це проактивна інформаційна політика, що полягає, зокрема, в наданні загальної інформації про функціонування судової системи й інформуванні громадськості щодо делікатних справ, в яких є «натяк» на корупцію.

Також КРЄС зазначила важливість поводження судді з учасниками судових розглядів: «Суддя, який зрозумілим чином пояснює свої рішення — і в певних випадках шлях до такого рішення, — як правило, викликає почуття справедливого поводження навіть з боку сторони, яка в кінцевому підсумку програє справу».

Право знати

Право громадськості на отримання інформації є основоположним принципом, що випливає зі статті 10 Конвенції. Воно передбачає, як стверджується в доповіді, «що суддя повинен відповідати очікуванням громадян шляхом прийняття чітких умотивованих рішень. Судді повинні мати також свободу для підготовки резюме або комюніке, які викладали би напрям або пояснювали важливість прийнятих рішень для громадськості».

«Наявність прес-служби не знімає відповідних обов’язків з голови суду. Як зауважила КРЄС, голови судів відіграють важливу роль у підвищенні прозорості діяльності судів, які вони очолюють. Інтереси суспільства вимагають, щоби голови судів інформували громадськість про функціонування системи правосуддя через ЗМІ. Це стосується і справ, які перебувають на розгляді. Іноді швидке та регулярне надання інформації, яка може бути надана без порушення конфіденційності, має істотне значення навіть до винесення фактичного вироку» (пункт 61 Висновку 21 (2018) про запобігання корупції серед суддів).

КРЄС: «Слід враховувати, що в окремих випадках голова суду може надати більш вагомий і авторитетний коментар, ніж прес-секретар».

Поза всіма допустимими межами

У Звіті про незалежність і неупередженість суддів у державах — членах Ради Європи за 2017 рік акцентовано на наявності дисбалансу між свободою вираження думок і повагою до судової влади в Україні. Наголошено, що «у цілому критика судів і суддів виходить за всі можливі межі, а свобода вираження думок здійснюється таким чином, щоб постійно підтримувати громадський тиск на судову систему». На думку спостерігачів КРЄС, сьогодні в Україні вплив ЗМІ на суди та окремих суддів став критичним.

За матеріалами щорічного звіту ВРП про стан забезпечення незалежності суддів