Новини
Ракурс
Коефіцієнт газу

Ціни на газ: морозні коефіцієнти визнано законними

Дискусія щодо правомірності приведення об’ємів спожитого газу до стандартних умов розгорілася ще наприкінці минулого року — саме в її розпалі прем’єр-міністр Володимир Гройсман подарував публіці свій перл про те, що цих монополістів, мовляв, треба вжарити по перше число, бо вони на шию сіли й ноги звісили. Тверезі аналітики тоді застерігали, що газопостачальні підприємства (газзбути), яких так вилаяв очільник уряду, можливо, дійсно є нехорошими людьми, але в цьому випадку їхні дії були правомірними. І ось тому підтвердження — 22 травня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення, що «ці монополісти» застосовували морозні коефіцієнти газу на цілком законних підставах.

Loading...

Морозні коефіцієнти газу: історія проблеми

Про походження скандальних коефіцієнтів газу «Ракурс» докладно розповідав ще в березні цього року, тож стисло нагадаємо суть справи. За законами фізики газ має властивість збільшуватися в об’ємі при потеплінні й зменшуватися при похолоданні. Тож коли його облік здійснюється не в кіловат-годинах, не в калоріях і не в джоулях, а в кубічних метрах, то одна й та ж сама кількість палива в літній і зимовий період матиме різний об’єм.

Для запровадження правильного обліку в Радянському Союзі ще у 1963 році було затверджено регуляторний акт під назвою «ГОСТ», яким встановлювалося, що стандартною умовою для визначення об’єму газу є температура плюс 20°С, тиск 760 мм ртутного стовпчика і нульова вологість.

Протягом кількох десятиліть цей стандарт застосовувався лише у промислово-виробничій сфері й для широких верств населення жодного значення не мав. Але після того, як побутові споживачі почали масово встановлювати у своїх оселях газові лічильники, стало можливим порахувати суму виробничо-технологічних втрат від щорічних температурних коливань, які належало компенсувати підприємствам, що займалися розподілом газу для населення.

У зв’язку з цим 26 лютого 2004 року наказом Міністерства палива та енергетики України №116 було затверджено так звану Методику приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників. В її додатках містилися таблиці коефіцієнтів газу, які потім прозвали морозними — саме на них треба було множити робочий об’єм, тобто показаний лічильником обсяг спожитого газу, щоб отримати його стандартний об’єм.

Найбільший коефіцієнт газу, зрозуміло, встановлювався для січня, найменший — для липня, проте його величина залежала не лише від пори року, а й від місця розташування лічильника: якщо він, скажімо, був встановлений надворі, то коефіцієнт був більшим, а якщо всередині квартири, розташованої на верхніх поверхах житлової висотки, то, звісно, меншим. Окрім цього, певне значення мали регіональні кліматичні особливості, оскільки зими в Криму зазвичай тепліші, ніж на Чернігівщині чи Сумщині. Щодо Києва, то найменший коефіцієнт становив 0,98, найбільший — 1,10.

Незрозуміла пауза як наслідок політичних домовленостей

Отже, наголошуємо: морозні коефіцієнти газу існували давно, але застосовувалися тільки до комерційно-промислових споживачів, а от населення про них не знало ні сном ні духом. Газорозподільні підприємства (облгази) брали паливо з належних «Укртрансгазу» магістральних газопроводів і через свої місцеві трубопроводи розподіляли побутовим споживачам. Причому облгази отримували його від «Укртрансгазу» з урахуванням морозних коефіцієнтів, а люди отримували газ без їх урахування.

Коефіцієнт газу

За підрахунками фахівців, різниця становила від 300 до 500 млн кубометрів на рік, тобто приблизно від 3% до 5% спожитого населенням газу, але ці втрати компенсувалися облгазам відповідно до згаданої вище методики, а також низки інших регуляторних актів, затверджених Мінпаливенерго, згодом реорганізованого в Міненерговуглепром.

Формально все змінилося у 2015 році, коли було ухвалено Закон України «Про ринок природного газу», в якому були не лише підтверджені стандартні умови товарного газу з його 20 градусами тепла, а й визначено, що ці параметри поширюються на всі без виключення категорії споживачів: про це йшлося в п. 31 ст. 1.

Новий порядок був закріплений ще в трьох регуляторних актах, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухваленими в один і той самий день — 30 вересня 2015 року. Їх варто назвати поіменно з пунктами і порядковими номерами:

  • Кодекс газорозподільних систем — розділ IX глава 1 пункт 3 (постанова №2494);

  • Правила постачання природного газу — пункт 9 (постанова №2496);

  • Типовий договір розподілу природного газу — пункти 5.3 і 5.6 (постанова №2498).

Всі перелічені акти набирали чинності з наступного дня після опублікування, тож морозні коефіцієнти газу мали застосовуватися починаючи з жовтня 2015 року, проте внаслідок якихось невідомих політичних домовленостей пауза затягнулася на три роки. Лише у жовтні 2018 року облгази почали нараховувати населенню ті обсяги газу, які були помножені на відповідні коефіцієнти газу, а газзбути надіслали людям платіжні повідомлення, які пропонували заплатити за обсяги спожитого газу, що були трішечки більшими за ті, що показували їхні лічильники.

Йшлося про невеличку надбавку від 1% до 4%, але народ сприйняв це так, ніби його пограбували в темному провулку. А органи влади замість того, щоб узяти на себе важку й невдячну справу пояснити людям, що так воно й повинно бути, пішли іншим шляхом й почали приймати прості й легкі для розуміння неправильні рішення.

Недолуга позиція НКРЕКП щодо коефіцієнтів газу

Попервах НКРЕКП збиралася ухвалити одну постанову, якою б заборонялося всім облгазам застосовувати морозні коефіцієнти газу, але чиновники Державної регуляторної служби України пояснили, що тоді це буде регуляторний акт, ухвалення якого потребуватиме багатомісячної процедури узгодження й обговорення. Тоді в Нацкомісії придумали хитрий вихід: ухвалили аж 42 постанови, кожна з яких забороняла 42 діючим у країні облгазам приводити об’єми використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов. Це сталося 23 листопада 2018 року.

Далі закрутилося: половина облгазів мовчки підкорилися, зате інші відмовилися виконувати персонально адресовані їм постанови НКРЕКП, продовжували нараховувати морозні коефіцієнти газу й синхронно подали до Окружного адміністративного суду позови про визнання цих постанов протиправними й нечинними. Варто зазначити, що табір цих «бунтарів» складали 20 облгазів, що входили до Регіональної газової компанії Дмитра Фірташа. Двоє з них — ПАТ «Івано-Франківськгаз» і ПАТ «Сумигаз» — навіть зуміли в порядку забезпечення позову добитися від суду зупинки дії своїх постанов до вирішення справи по суті.

І ось 22 травня 2019 року суд ухвалив перше рішення цієї серії. Ним було задоволено позов Публічного акціонерного товариства з газопостачання і газифікації «Львівгаз» до НКРЕКП і скасовано постанову останньої №1505 від 23 листопада 2018 року, якою позивачеві заборонялося приводити обсяги природного газу до стандартних умов.

В ході судового процесу сторона відповідача навела доволі кволу доказову базу. Юристи Нацкомісії навіть удалися до дешевого трюку. Зокрема, вони послалися на розділ XV Кодексу газорозподільних систем, в якому сказано, що розміри коефіцієнтів газу слід визначати за додатками до згаданої вище Методики, затвердженої наказом Мінпаливенерго №116 від 26 лютого 2003 року. А в цій методиці, мовляв, написано, що її дія не поширюється на випадки використання газу громадянами для власних потреб. Але цей номер не пройшов: суддя Тетяна Шейко вказала, що в цьому випадку Кодекс ГРС посилається не на текст самої методики, а на цифри таблиць, що містяться в її додатках.

До сказаного лишається додати, що навесні цього року «Львівгаз» разом з низкою інших облгазів було оштрафовано Нацкомісією на суму 850 тис. грн, причому саме за невиконання тієї постанови, яка була скасована рішенням суду. Втім, для «Львівгазу» це ще не остаточна перемога, оскільки немає жодної гарантії, що рішення судді Шейко пройде без змін через апеляційну інстанцію. Також немає гарантії, що суд ухвалить позитивні рішення для решти 19 облгазів-позивачів, та попри це привід пити шампанське у сподвижників Фірташа все одно є.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter