Новини
Ракурс
Тарифи на газ для населення

Тарифи на газ для населення: нові головоломки

У понеділок, 13 травня, 13 млн українських домогосподарств нарешті змогли полегшено зітхнути: НАК «Нафтогаз України» таки розіслала 42 газзбутам проекти нових угод, за наслідками виконання яких тарифи на газ для населення у травні будуть нижчими, ніж у квітні. Скептики, які запевняли, що «цього не може бути, тому що цього не може бути ніколи», виявилися присоромленими.

Loading...

Але разом з тим на побутових споживачів очікує новий сюрприз від влади: тарифи на газ для населення будуть різними для різних регіонів України: найменше за один кубометр, наприклад, заплатять кияни — 7,81 грн, а найбільше — мешканці Миколаївської області — 8,43 грн. Різниця начебто й невелика, але в нинішній ситуації вона може стати предметом для заздрощів і причиною для обурення. Ми ж спробуємо допомогти читачеві розібратися в лабіринті нормативно-правових джерел такої несправедливості.

П’ять складових частин тарифів на газ для населення

Тарифи на газ для населення формуються з п’ятьох складових частин. Перша — ціна, за якою «Нафтогаз» продає паливо 42 газопостачальним підприємствам (газзбутам), які уповноважені урядом перепродавати його населенню. Колись вона встановлювалася Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, але з 2015 року ці повноваження перебрав на себе уряд.

Відповідно до постанови КМУ №867 від 19 жовтня 2019 року, в період з 1 травня до 31 грудня 2019 року ця ціна мала становити 7184 грн за 1 тис. куб. м, але зовсім нещодавно після тривалих і гострих дискусій Кабмін зобов’язав НАК продавати газзбутам газ за ринковою ціною, якщо ця ринкова ціна опуститься нижче за згадану відмітку 7184 грн. Тож відповідно до постанови КМУ №293 від 3 квітня 2019 року, якщо у квітні «Нафтогаз» продавав газ промисловим споживачам по 5990 грн, то наступного місяця — у травні — він має продавати його газзбутам теж по 5990 грн. А якщо у травні він продає промисловому сектору по 6299 грн, то за такою ж самою ціною він має продавати його газзбутам у червні.

Наступна складова тарифів на газ для населення — торговельна націнка газзбутів. Відповідно до згаданої вище урядової постанови, її величина не може перевищувати 2,5%. На думку чиновників Кабміну, цієї суми цілком достатньо для оплати праці персоналу, який займається розсилкою платіжних повідомлень, прийманням грошей і судово-позовною роботою зі злісними неплатниками.

Третя й четверта складові частини — це оплата послуг транспортування й розподілу газу. В цій ситуації тарифи на них є найбільш незрозумілим питанням, на якому варто зупинитися докладно. А от п’ятою й найпростішою складовою є податок на додану вартість, ставка якого дорівнює 20%. Тож для того, щоб вирахувати його розмір, треба зібрати докупи попередні чотири складові, а одержану суму поділити на п’ять.

Як регулятор урівноважував тарифи на газ для населення

Як відомо, послуги з транспортування газу надає акціонерне товариство «Укртрансгаз», що є оператором газотранспортної системи України, протяжність магістральних трубопроводів якої становить 39 тис. км. Нагадаємо, що всі 100% акцій цього АТ належать «Нафтогазу». А от послуги розподілу газу по окремих будинках і квартирах надають 43 газорозподільні підприємства (облгази), у віданні яких перебувають газорозподільні мережі загальною протяжністю 400 тис. км. Оскільки надавачі послуг транспортування й розподілу є природними монополістами, ціни на них регулюються вже згаданою Нацкомісією.

Зокрема, тарифи на послуги облгазів встановлюють 43 постанови НКРЕКП, ухвалені 24 березня 2016 року (зі змінами, ухваленими такою ж кількістю постанов від 15 грудня 2016 року). Тобто для кожного облгазу своя окрема постанова. Але якщо раптом на офіційному сайті якого-небудь державного органу ви прочитаєте, що ці постанови скасовано, не поспішайте робити висновок, що вони вже не чинні. Згадані 43 постанови дійсно були скасовані постановою Нацкомісії від 28 березня 2017 року. Це сталося тоді, коли регулятор вирішив знизити тарифи на розподіл, але запровадити абонентську плату за приєднання до газових мереж. Однак така новація викликала величезне обурення в народі, і вже 10 квітня того ж року постановою регулятора №494 було відновлено статус-кво. Не дивно, що адміністратори деяких офіційних сайтів державних установ не завжди встигали реагувати на подібні калейдоскопічні зміни нормативно-правової бази.

Тарифи на газ для населення

Отже, згадані 43 постанови встановлюють тарифи на розподіл кожної тисячі кубометрів газу. Наприклад, для ПАТ «Київгаз», яке обслуговує місто Київ, тариф становить 212 грн, а ось для ПАТ «Київоблгаз», яке обслуговує Київську область, — уже 567 грн. Така різниця, очевидно, має місце тому, що обслуговувати один великий населений пункт з величезною кількістю багатоповерхівок набагато дешевше, аніж сотні міст і сіл, розкиданих на 30 тис. кв. км. Ще більшою є різниця між тарифами для ПАТ «Харківміськгаз» (269 грн) і ПАТ «Харківгаз» (721 грн). Найбільшим же (730 грн) є тариф для ПАТ «Миколаївгаз», який обслуговує і місто Миколаїв, і Миколаївську область.

А от тарифи на послуги транспортування газу, які надавав «Укртрансгаз», ще зовсім нещодавно встановлювала постанова НКРЕКП №3159 від 29 грудня 2015 року (зі змінами від 15 грудня 2016 року). З погляду здорового глузду, вартість транспортування має залежати від кількості кілометрів прокачки. В такому разі найменший тариф мали би платити саме ті облгази, які розташовані найближче до газових родовищ або потоків імпортного газу. Але регулятор керувався зовсім іншими мотивами, а тому встановив для облгазів такі тарифи за отримані ними послуги транспортування, які урівноважували тарифи, котрі вони самі брали зі своїх клієнтів за надані послуги розподілу.

Наприклад, для ПАТ «Київгаз» було встановлено тариф на транспортування в сумі 521 грн за 1 тис. куб. м. Якщо додати їх до згаданих вище 212 грн тарифу на розподіл, то отримаємо разом 733 грн. Або візьмемо ПАТ «Київоблгаз»: якщо до встановленого для нього тарифу на транспортування в розмірі 166 грн додати згаданий вище тариф на розподіл у розмірі 567 грн, то в сумі теж отримаємо 733 грн. Ви можете самостійно провести аналогічний експеримент для будь-якого облгазу, але в результаті все одно отримаєте ті ж самі магічні 733 грн за 1 тис. куб. м.

У травні тарифи на газ для населення будуть меншими, але для всіх різними

Таким чином, побутовий споживач, незалежно від того, в якій області чи в якому місті України він проживав, за послуги з транспортування й розподілу газу в сумі платив по 73 коп. за кожний кубометр. Все змінилося 1 травня 2019 року, коли набули чинності окремі пункти постанови НКРЕКП №2001 від 21 грудня 2018 року. Відповідно до них встановлювався єдиний для всіх облгазів тариф на послуги транспортування природного газу магістральними газопроводами, який мав становити 157 грн за 1 тис. куб. м. Тобто незалежно ні від відстані, на яку транспортується газ, ні від тарифів на розподіл. Тепер ви самі, напевно, зрозумієте, чому від такої новації найбільше виграють кияни, в яких був найменший тариф на розподіл, а найбільше програють мешканці Миколаївської області.

Попри це, як перші, так і другі все одно платитимуть у травні менше, аніж у квітні, коли тарифи на газ для населення становили 8,55 грн. А якби в Європі не сталося стрімкого падіння цін на газ, то могли би взагалі платити в діапазоні від 9,3 до 9,9 грн. А от що буде потім — цього достеменно не зможе спрогнозувати жоден аналітик. Відомо лише, що ближче до осені ринкові ціни на газ зростатимуть, а з 1 січня 2020 року житлово-комунальний сектор перейде на ринкові ціни на газ.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter