Новини
Ракурс
Відкликання депутата Верховної Ради України. Фото: Ракурс

Відкликання депутата Верховної Ради України: як відкликати нардепа

Дострокові парламентські вибори, здається, не залишили байдужим нікого. Зараз більша частина країни в захваті від результатів. З тих, хто залишився в меншості, хтось впав у депресію, хтось перевзувається у стрибку (це особливо огидно спостерігати), і лише одиниці — на морі (ці, напевно, — найрозумніші). Але за галасливою ейфорією неминуче прийде велике розчарування — це ми вже проходили, і не раз. А значить, спроби відкликання депутата Верховної Ради України не змусять себе довго чекати.

Loading...

Прогнози у всіх різні, але є підстави вважати, що початок опалювального сезону принесе любителям низьких тарифів, високих пенсій і нульових податків багато неприємних несподіванок. Ось тоді навіть вони можуть схопитися за голови і закричати: «Ці депутати зіпсувалися, несіть нових!». І вже за кілька «своїх», яких особисто вибирали, кожен виборець несе особисту відповідальність. То чи може він змінити «зіпсованого» депутата ВР на свіженького?

У випадку з депутатом місцевої ради це доволі просто. Детальну покрокову інструкцію, як виборці можуть виставити геть місцевого депутата у три кроки, «Ракурс» давав тут. Але з відкликанням депутатів Верховної Ради України справи набагато складніші.

Відкликання депутата Верховної Ради України: як діяла стара система

Спочатку трохи історії. В самі нетрі ми не забиратимемося, адже в СРСР всі ці ігри з виборами були суто номінальними: один кандидат від «непорушного блоку комуністів і безпартійних», марші та пиріжки з компотом у буфетах виборчих дільниць.

Після здобуття незалежності з 1995 по 2001 рік діяла доволі незграбна, проте загалом цілком демократична система відкликання депутата Верховної Ради України, яка спиралася на Конституцію. У законі «Про відкликання народного депутата України» прописувалися підстави для відкликання виборцями парламентаря: порушення положень Конституції, систематичне невиконання обов'язків, використання положення в особистих корисливих цілях... Не перераховуватимемо всі, кому цікаво — закон №396/95-ВР, що вже давно втратив силу, можна легко знайти на сайті Ради.

При цьому право підняти питання про відкликання депутата Верховної Ради України належало «виключно виборцям відповідного виборчого округу». Процес досить клопіткий: потрібно було провести загальні збори, на яких мали бути присутні щонайменше 300 виборців, перед цим за 45 днів зібрати підписи за відкликання, потім вже долучалися виборчі комісії (районні та окружні) і депутати місцевого та всеукраїнського рівня...

Це була тривала і складна багатоступенева процедура, і якщо на якомусь етапі вона давала збій і відкликати депутата не вдавалося, повторно її можна було ініціювати тільки через рік. Але тут був принциповий момент — ініціатором процесу відкликання депутата Верховної Ради України були виключно виборці.

Відкликання депутата Верховної Ради України: депутатський міжсобойчик

Влітку 2001 року було ухвалено новий закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України», який скасував дію закону «Про відкликання народних депутатів України». Там досить чітко прописано види діяльності, несумісні з наявністю депутатського мандата (щоправда, видно і те, як формально легко обійти деякі з пунктів). А ось що стосується... ні, навіть не відкликання, а «дострокового припинення повноважень народного депутата України», тут і починаються незрозумілі речі. Не чіпатимемо звільнення за власним бажанням, від'їзд на постійне місце проживання або смерть.

Нас хвилює єдине питання: якщо нардеп починає викидати фортелі або просто не виконує свої обов'язки, чи має право пересічний громадянин ініціювати процедуру відкликання депутата Верховної Ради України?

Відкликання депутата Верховної Ради України. Фото: Ракурс

Ні. Якщо депутат повинен залишити парламент з поважної, так би мовити, причини, це рішення приймається більшістю в Раді за поданням комітету, що опікується питаннями депутатської етики. Депутатів-сумісників позбавити мандата може тільки суд. Але звертатися до суду має спікер парламенту. Він може звернутися, а може і не звернутися (написавши, звичайно ж, обґрунтування такої відмови).

Якщо спікер відмовився звертатися до суду щодо відкликання депутата Верховної Ради України, але комітет, що опікується питаннями депутатської етики, з цим не згоден, то він виносить питання на засідання ВР, і вже та може зобов'язати спікера звернутися до суду. Ну а скільки може тривати суд, особливо якщо депутат користується послугами адвокатів — віртуозів затягування справ, можна собі уявити. Так і депутатська каденція закінчиться швидше, ніж судова справа, а там можна спробувати щастя на нових виборах. Ілюстраціями до такого безрадісного стану речей можуть послужити численні скандали з депутатами-сумісниками, але перераховувати їх і нудно, і сумно, і безглуздо.

Нова надія на можливість відкликання депутата Верховної Ради України?

Деталі чинної процедури відкликання депутата Верховної Ради України прописані в законі №2328-III «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України». Тільки незрозуміло — навіщо пересічному громадянинові знайомитися з нею, якщо після виборів ниточка обривається. Ви можете ходити до депутата (якщо дійдете), просити, скаржитися, але ініціювати його відставку — на жаль.

Щоправда, в Адміністрації президента у травні повідомили, що, мовляв, у них вже готовий законопроект про відкликання депутатів та міських голів, в якому нібито прописана можливість відкликання депутата Верховної Ради України виборцями. Але поки про це можна прочитати виключно в новинах — самого тексту законопроекту у відкритому доступі немає. Таким чином, дізнатися, як відкликати всіх тих фотографів, аніматорів і рестораторів, яким заманеться поряд з депутатською діяльністю «трішечки шити вдома» і яких «простий народ» вибрав у парламент, ми сьогодні не знаємо.

Але, можливо, існують якісь обхідні маневри, що дозволяють звичайним виборцям ініціювати процедуру відкликання депутата Верховної Ради України? Що це може бути? Звернення до комісії з питань депутатської етики? Безпосередньо до голови парламенту? У ЗМІ?

Процедури відкликання депутата Верховної Ради України насправді не існує, констатує наш експерт, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Івашкова, Купченко і партнери» Надія Івашкова:

Поділ майна подружжя в цивільному шлюбі. Адвокат Надія Івашкова

— Теоретично будь-який громадянин може звернутися з подібною ініціативою до парламентського комітету з етики в порядку звернення громадян, і йому навіть дадуть якусь відповідь через місяць, але дуже малоймовірно, що щось зроблять. Громадянин також може оскаржити в суді бездіяльність комітету з етики, але цей варіант також утопічний як з точки зору строків розгляду, так і перспектив подібного позову.

На сьогодні в Україні навіть немає дієвого механізму залучення депутата до кримінальної відповідальності: новітній українській історії відомі як випадки, коли Верховна Рада відмовлялася знімати недоторканність з народного депутата (Вілкула, Дунаєва, Березкіна), так і випадки, коли зняття недоторканності було проведено з порушеннями і згодом скасовано судом (справа Мосійчука).

Скасування депутатської недоторканності було одним з основних меседжів виборчої кампанії лідера електоральних симпатій, партії «Слуга народу», і думаю, що депутатську недоторканність зовсім скоро буде скасовано. Тоді у громадян з'явиться можливість позбутися особливо «невдалих» депутатів через ініціювання кримінальних проваджень, але тільки в разі, якщо депутат порушив Кримінальний кодекс.

Всі відомі мені спроби відкликання депутатів місцевих рад були проявами боротьби депутатських фракцій між собою, і за «ініціативою народного відкликання» завжди або стояла конкуруюча депутатська група, або депутата намагалася «покарати» власна партія за незговірливість у певних питаннях. Тому я вважаю, що передбачати можливість дострокового відкликання депутата просто тому, що умовний «фотограф, ресторатор, аніматор» виявився «недостатньо компетентним» у питаннях законотворчості, — не варто.

Куди більш об'єктивним показником роботи депутата (або її відсутності) є прогули, коли парламентарі дозволяють собі пропускати сесії і в Раді не набирається кворуму для ухвалення життєво важливих рішень, а також кнопкодавство, коли одна людина голосує відразу за кількох депутатів. Новачком майбутнього парламенту, партією «Голос», розробляється законопроект, згідно з яким депутати — хронічні прогульники будуть позбавлені мандата автоматично, а сенсорні кнопки для голосування, що реагують на відбиток пальця, зроблять кнопкодавство технічно неможливим. Чи буде подібна ініціатива підтримана новим парламентом, покаже тільки час.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter