Новини
Ракурс
Державні закупівлі. Фото: Pixabay

Закупівельна революція: геть тролінг і хай живе персональна відповідальність за державні закупівлі

Система скаженого принтера, запущена у Верховній Раді, видає небачену досі кількість законів. Схоже, виборці пропустили одну з серій «Слуги народу». На жаль, деякі зміни — конституційні і законодавчі — свідчать про фактичне підпорядкування президентові всіх силових структур, починаючи від Нацгвардії і закінчуючи можливістю створення регуляторних органів. Є і хороша новина: до списку законопроектів, які потрапили в розряд невідкладних, увійшов і документ під №1076 про державні закупівлі. Повна його назва — «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель».

Loading...

За словами голови Державної митної служби Максима Нефьодова, цей законопроект враховує важливі ініціативи щодо поліпшення системи державних закупівель ProZorro, а його ухвалення стане «другою закупівельною революцією». Документ, як заявляє Нефьодов, змінює «все, що вам і нам наболіло».

Отже, головні новації.

Державні закупівлі, а ну, виходьте з тіні!

Одна з ключових новел документа — обов'язковість використання ProZorro при державних закупівлях від 50 тис. грн, за новою спрощеною процедурою. Нові правила гри стосуються як товарів, так і робіт і послуг.

Що ми маємо зараз? Державні закупівлі на суму 195–200 тис. грн у нашій країні відбуваються аномально часто. Річ у тім, що, відповідно до чинного закону, при придбанні товарів або послуг на суму від 50 до 200 тис. грн замовник може або провести так звані допорогові закупівлі, або опублікувати звіт про закупівлю.

З пояснювальної записки до законопроекту можна ознайомитися зі статистикою: сьогодні надпорогові закупівлі становлять лише 15% від загального числа, набагато популярніші допорогові закупівлі — відповідно 85%. Серед допорогових більшість (69%) відбуваються без використання електронної системи державних закупівель — непрозоро, з порушенням принципів здійснення закупівель, визначених законом. Замовники нерідко просто домовляються зі «своїми» постачальниками.

«Розпорядники коштів намагаються уникнути надпорогової процедури і тому ділять закупівлі на дрібні лоти. Мотивацією може бути уникнути конкурентної процедури для роботи з пов'язаними особами (корупція). Також, можливо, процедура відкритих торгів, яка за замовчуванням використовується майже завжди, є занадто дорогим, забюрократизованим і незручним інструментом закупівель, який не дозволяє покупцеві вчасно і на належному рівні задовольнити свої (або громадськості, для якої це підприємство або орган створює товари та послуги) потреби», — пояснює Олексій Грибановський, дата-аналітик Центру вдосконалення закупівель у Київській школі економіки.

За підрахунком Нефьодова, ухвалення нового закону виведе з тіні понад 250 тис. державних закупівель.

Державні закупівлі: боротьба з «оскаржувальним тролінгом»

Недобросовісні учасники торгів, користуючись правом оскарження державної закупівлі в Антимонопольному комітеті, нерідко штучно затягують проведення тендеру і чинять тиск на замовників і своїх конкурентів, схиляючи їх до антиконкурентних узгоджених дій. Проектом закону передбачено нові правила подання скарги і повернення її оплати учаснику.

Передбачається можливість впровадження диференційованої плати за оскарження тендеру в АМКУ постановою уряду (розраховується у відсотках від вартості предмета закупівлі), проектом також передбачається неможливість відкликати скаргу. Подробиці наразі невідомі. «Розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом міністрів України», — йдеться у проекті закону. Передбачається встановити заборону на скасування тендера замовником (або визнання його таким, що не відбувся) при розгляді скарги на цю закупівлю.

Чому аномально низька ціна при державних закупівлях — це погано

Порушення відбуваються на кожному етапі державних закупівель — починаючи від процесу підготовки і закінчуючи виконанням договорів. Здавалося б, нижча ціна — це ж добре, але... Нерідко трапляється, що учасник процедури закупівлі використовує демпінг, щоби перемогти в електронному аукціоні. Потім через додаткові угоди фактично нівелює його результати. Такий трюк призводить до закупівель неякісних товарів і послуг або змушує замовника погоджуватися на менший обсяг.

Аномально низька ціна тендерної пропозиції — новий інструмент в електронній системі державних закупівель, широко застосовуваний в європейській практиці. Для боротьби з демпінгом законопроект пропонує автоматичне відхилення аномально низьких цінових пропозицій (які більш як на 40% відрізняються від середньої ціни пропозиції). На відповідний ризик звертається увага замовника, який повинен отримати обґрунтування від учасника, що запропонував аномально низьку ціну, а в разі відсутності обґрунтування або недостатньої аргументації відхилити цю тендерну пропозицію.

Державні закупівлі. Фото: Pixabay

Робота над помилками — у вас є доба

Значна частина економічно вигідних тендерних пропозицій щодо державних закупівель відхиляється замовниками на підставі невідповідності умовам тендерної документації. Для збереження найкращої цінової пропозиції в законопроекті передбачено механізм «24 години». Учасник має можливість виправити невідповідності в документах, виявлені після розкриття тендерних пропозицій, — зробити це можна протягом одного робочого дня.

Не тільки ціна, а й екологія

Законопроект змінив підхід до критеріїв оцінки тендерних пропозицій. При державній закупівлі товарів, робіт, послуг можуть використовуватися альтернативні критерії оцінки. Окрім ціни вводиться поняття «вартість життєвого циклу» — воно широко використовується в європейській практиці і допомагає замовнику оцінити подальші витрати при експлуатації предмета закупівлі.

Розробники законопроекту про державні закупівлі відзначають: Розробники законопроекту про державні закупівлі відзначають: «Встановлення замовником критерію «вартість життєвого циклу» є корисним як для забезпечення ефективності здійснення закупівель, так і для прозорого витрачання публічних коштів, а також для дотримання сталого захисту довкілля». Наприклад, велика спокуса купити вакцини з меншим строком придатності, ніж зазвичай. Такі препарати є значно дешевшими, тут і економія бюджетних коштів. Так ось в разі невикористання утилізація імунологічних препаратів (особливо живих вакцин) перекриє всю економію.

Закупівельники-професіонали і персональна відповідальність за державні закупівлі

Серед кардинальних змін законопроекту — відмова від тендерних комітетів та введення фахівців з публічних закупівель, які мають необхідні знання та навички, отримують оплату за свою працю і несуть відповідальність за результати своєї діяльності. Такий підхід звичний для будь-якої професійної діяльності, однак у сфері державних закупівель історично склалося по-іншому.

Згідно з дослідженнями, більшість організацій-замовників не мають окремих фахівців або структурних підрозділів, відповідальних за здійснення закупівельної діяльності. Переважна більшість опитаних замовників підтвердили, що проведення закупівель є додатковим навантаженням до основних посадових обов'язків працівників, ця робота не оплачується. Залучити мотивованих і професійних фахівців у сфері державних закупівель до тендерного комітету — проблема. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: в лютому 2019 року було затверджено професійний стандарт «Спеціаліст з публічних закупівель».

Законопроект передбачає запровадження персональної відповідальності посадових осіб (зокрема, керівників органів) за порушення законодавства у сфері державних закупівель: штраф від 2000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів — 34‒170 тис. грн.

Державні закупівлі — чи бути революції

Напевно, про важливість державних закупівель та необхідність ефективного функціювання цього механізму годі й говорити. Це якість нашого життя. Багато що з того, що нас оточує, — результат публічних закупівель: дороги, карети швидкої допомоги, стан шкіл і лікарень, лікарські препарати, вакцини... В Україні ця сфера у переважній більшості громадян асоціюється з проблемами і корупцією. Ми часто чуємо про закупівлю товарів за завищеними цінами, недопущення до торгів когось із учасників, змови, дискримінацію, тендерний тролінг...

На жаль, ми не дивуємося новинам про затримки проведення державних закупівель і поставок таких важливих речей, як ліки. А закупівлі лікарських препаратів для України «міжнародними руками» (за допомогою спеціалізованих міжнародних організацій), голосно названі на старті вакциною від корупції, дали важкі ускладнення у вигляді розгромних аудитів Рахункової палати і звернення до правоохоронних органів.

Щорічно держава витрачає близько 250 млрд грн на публічні закупівлі товарів або послуг. 50 млрд грн — саме стільки втрачають на рік платники податків, за підрахунками експертів, через корупцію і банальну неефективність проведення закупівель. Ухвалення нової редакції закону «Про державні закупівлі» є довгоочікуваним з боку як замовників, так і учасників.

Розробники документа кажуть, що запропоновані зміни спрямовані на гармонізацію законодавства у сфері державних закупівель до євростандартів і вдосконалять чинну практику. Революція навряд чи трапиться, а ось на підвищення рівня ефективності закупівель можна очікувати. Але тільки в тому разі, якщо ті, від кого це залежить, згадають, що закупівлі країни — лакмусовий папірець ефективності уряду, корупції, а якісні і доступні ліки — це питання національної безпеки.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter


Загрузка...