Новини
Ракурс
Закон про імпічмент. Фото: Рейтинг Букмекерів

Закон про імпічмент: апофеоз популізму

Рада свіженького дев'ятого скликання б'є рекорди за швидкістю ухвалення законопроектів. Голосування, стрімкі і нищівні, немов понос, і вуаля: ми знову «зробили це разом». Закон про імпічмент, наприклад, було ухвалено за 10 хвилин — і не в першому читанні, а в цілому.

Loading...

Однак хочеться поставити просте запитання: навіщо? Для чого взагалі ця свистопляска навколо закону про імпічмент? Тобто зрозуміло, звичайно, що це черговий популістський залп, розрахований на середнього зе-виборця, на якому тримається рейтинг і президента, і його партії. Мовляв, дивіться: наш он який молодець, не боїться відповідальності!

І мало хто з «простих людей» пам'ятає, що закон про імпічмент... вже було проголосовано три місяці тому.

Закон про імпічмент: хрін вам, а не імпічмент

Процедура судового звинувачення державних чиновників високого рангу з'явилася в середньовічній Англії, потім її запозичили в США, і нарешті імпічмент як механізм контролю — насамперед глави держави — поширився по всьому світу. Однак на практиці процедура імпічменту дуже рідко призводить до зміщення президента. За останню чверть століття позбулися своїх постів лише шестеро президентів, з них троє з Південної Америки — Перу, Бразилії, Еквадору.

В Європі процедура імпічменту застосовується туго. Відомий лише один випадок: у 2004 році своїх повноважень позбувся президент Литви Роландас Паксас — його звинуватили в необ'єктивності і лобізмі інтересів третіх осіб. І, власне, в Європі — все. У 1996 році депутати Верховної Ради Білорусі задумали було розпочати процедуру імпічменту президента, але бацька вже тоді показав, що таке справжній диктатор в авторитарній державі: хрін вам, а не імпічмент!

Янукович обійшовся без закону про імпічмент

Цікаво, що наш вітчизняний четвертий президент Віктор Янукович був позбавлений повноважень не за процедурою імпічменту. 22 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за постанову «Про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів президента України». У нас політична доцільність, на жаль, завжди йде попереду правової. І хоч Віктор Федорович ще той тип, накосячив неабияк і сам втік з країни, з правової точки зору його відсторонення від влади було не зовсім правильним юридично.

Отже, щодо закону про імпічмент президента України. Чи така вже це новація? Ні. У Конституції, яка є законом прямої дії, про імпічмент сказано, зокрема, у ст. 111: «Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину».

Закон про імпічмент. Фото: Радіо Свобода

Далі у статті описується процедура в найзагальніших рисах: Рада більшістю ініціює процедуру імпічменту, створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, висновки якої розглядаються знову-таки на засіданні парламенту. Після чого рішення має бути ухвалено трьома чвертями від конституційного складу Ради після перевірки справи в Конституційному суді.

До речі, Конституційний суд у грудні 2003 року виніс рішення про те, що президент України під час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, і проти нього не може бути порушено кримінальну справу.

Закон про імпічмент: перегони популістів

Дійсно, процедура прописана в Конституції в найзагальніших рисах, тому потрібен закон про імпічмент, що чітко її регламентує: як формуються тимчасові слідчі комісії, хто може до них увійти, і безліч інших деталей. Але річ у тім, що такий закон вже є!

Взагалі смішна вийшла історія: спрощено кажучи, партія Порошенка і партія Зеленського перед парламентськими виборами наввипередки намагалися застовпити тему імпічменту. 8 квітня Порошенко заявив, що закон про імпічмент ох як потрібен. Десять днів по тому уже Зеленський сказав, що в разі перемоги на виборах неодмінно подасть відповідний законопроект. Він переміг, і 21 травня Андрій Богдан сказав, що проект вже практично готовий.

Тим часом 6 червня Верховна Рада восьмого скликання ухвалює законопроект №1098 «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», в якому детально прописана процедура імпічменту президента.

Закон підписує тодішній спікер ВР Андрій Парубій, потім документ відправляється на підпис до свіжообраного президента Зеленського, і... і все. «Потрібні лише дві хвилини, щоби підписати закон», — сказав на засіданні Ради Андрій Парубій. Замість цього Рада ухвалює новий закон, «від Зеленського». В цілому і за десять хвилин.

Не будемо зараз займатися порівнянням текстів законопроектів, скажемо тільки, що в загальних рисах вони передбачають одну й ту ж саму процедуру імпічменту. Але річ тут не у процедурі, а в епічному популістському батлі.

Закон про імпічмент: а як же регламент?

29 травня на брифінгу тодішній представник президента у ВР і нинішній віце-спікер Руслан Стефанчук сказав, що президент не підписуватиме закони, які ухвалювались із порушенням процедури.

Що ж сталося 10 вересня, коли ухвалювався закон про імпічмент новою Радою? Спікер Разумков стверджує, що закон ухвалено без порушення регламенту: «З цим питанням не можна було затягувати. Саме тому ми його ухвалювали в межах регламенту і тих повноважень, які нам делегує народ України». Тим часом «Європейська солідарність» і «Голос» заявили, що регламент було порушено: адже згідно з ним не можна ухвалювати законопроект за основу і в цілому, якщо є заперечення народних депутатів.

Але чесно кажучи, не так уже й важливо, що буде далі. Тому що закон про імпічмент — це черговий популістський вихлоп: багато тріску, толку мало.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter