Закон про корупцію: Викривач корупції — високооплачувана професія, громадянська позиція чи ризиковане хобі

Як і слід було очікувати, правильна за своєю суттю ідея, спрямована на боротьбу зі злом, яке одночасно пожирає нашу країну і фактично є в нас головним і незмінним принципом державного устрою, набула у проекті закону про корупцію потворних і небезпечних форм.

Йдеться про законопроект №1010 «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції».

Викривачі в контексті боротьби з корупцією, їх підтримка, захист — це правильно. Можливо, матеріальна зацікавленість — це теж правильно, хоча твердої впевненості в цьому, чесно кажучи, немає. Але можливість, згідно з новим проектом закону про корупцію, просто нашкрябати анонімку й автоматично гарантувати собі і сімейству «програму захисту свідків», бронь від звільнення і гарантії просування по службі — це виглядає перебором.

Закон про корупцію — чудовий інструмент для антикорупціонерів у погонах

Залишимо за рамками розмірковування про те, як вплинуть новації, запропоновані проектом закону про корупцію, на морально-психологічний клімат суспільства. Адже всі ми — генетичні спадкоємці мільйонів, які писали доноси, мільйонів, які відсиділи завдяки їм, і славного багатотисячного племені вертухаїв. Предки пережили набагато серйозніші випробування, залишивши нам вибір, що саме «вичавлювати з себе по краплині»: раба, донощика, тюремника, злодія чи мовчазного спостерігача. У нас намішано всього. Є ще й дещиця почуття справедливості і бажання жити по-людськи у прекрасній країні.

Але через невігластво виконавців подібні нинішнім новації створюють сприятливе живильне середовище не для боротьби з корупцією, а для пестування всього найогиднішого, що є, можливо, в кожному, в більшому чи меншому ступені, а також найширші можливості для «творчості» антикорупціонерів у погонах.

Отже, якщо обмовили когось бездоказово, жодних питань до викривача теж не буде. Ну подумаєш, помилилися, це ж не зі зла. Про жоден наклеп тут йтися не може: ну, здалося комусь, він же хотів як краще. Буває. Для недобросовісних борців з корупцією, які в погонах, — чудовий багатофункціональний інструмент: анонімна заява і процедура її перевірки. І понеслося...

Проект закону про корупцію передбачає, що будь-хто може звинуватити будь-кого і не нести за це жодної відповідальності. Муки сумління ми тут свідомо опускаємо — дуже хитка субстанція. Грошова винагорода (до 10% від викритої шкоди) взагалі вб'є ідею як таку. Люди в погонах, позбавлені законом можливості підробляти таким чином, не ликом шиті й завжди зможуть використовувати доброзичливців, входячи з ними в частку.

Передбачаючи хід думок правоохоронців, в більшості своїй не згодних виконувати свою роботу без додаткової винагороди, автор проекту закону про корупцію передбачає для них «обмежувач», але він залишиться суто теоретичним: «Права на винагороду не має особа, яка повідомила про корупційний злочин як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень».

Проте, ще одна вузька частина міститься там само, де й та, що стосується всіх повідомлень про злочин. Коли вал викривачів в надії на: а) торжество справедливості; б) розправу з неугодною особою; в) грошову винагороду; г) гарантії збереження робочого місця і безперешкодний перебіг кар'єри для викривача і всієї його родини рушить із заявами, у правоохоронців з'явиться чудова можливість — відбирати ті, що сподобалися, як вони це робили завжди і продовжують робити нині.

І ось це — саме те місце, де рікою поллються реальні винагороди. Але трохи не в тому руслі і напрямку, як це декларується авторами закону... А передбачене проектом закону про корупцію право викривача отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою, тут, м'яко кажучи, не сильно допоможе.

Деякі цікаві уривки з проекту закону про корупцію

Викривач — фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень пропонованого закону іншою особою.

Викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку із повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього закону.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, але які мають вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувались до працівника у подібних ситуаціях раніше.

У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення — у розмірі дворічного середнього заробітку.

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов'язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова у наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».

Право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди визначається судом у межах 10 відсотків від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

Викривач звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду або збитки, що стали результатом здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього закону.

Повідомлення викривачем інформації про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, іншого порушення Закону України «Про запобігання корупції» в порядку, передбаченому названим законом, не є діями, передбаченими статтею про незаконне збирання з метою використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю.

Викривач має право представляти свої інтереси при розгляді питання щодо виплати йому винагороди як особисто, так і через представника — адвоката.

Викривач має право на оскарження судового рішення в частині, що стосується його інтересів під час вирішення питання виплати йому винагороди як викривачу.

Суд визначає конкретний розмір винагороди, яка підлягає виплаті викривачу, з огляду на такі критерії:

персональність інформації — інформація, повідомлена викривачем правоохоронному органу, повинна походити від його особистої обізнаності, в тому числі інформації, отриманої від третіх осіб, не міститися в публічних звітах, результатах перевірок, матеріалах, дослідженнях, інформаційних повідомленнях тощо органів чи засобів масової інформації, за винятком випадку, коли викривач є джерелом такої інформації, та не бути відомою правоохоронному органу з інших джерел.

Викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.

За наявності загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривачів, їх близьких осіб, у зв'язку зі здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

* * *

«Програма захисту свідків» — це добре. Але потрібен дуже вагомий мотив, щоби піти на таке, зокрема, з огляду на тотальну продажність наших правоохоронних органів.