Ринок землі в Україні: кому вигідний мораторій і чому говорять про референдум

У п'ятницю, 18 жовтня, у Верховній Раді стався скандал. Комітет ВР з питань аграрної та земельної політики мав розглянути законопроекти, що стосуються аграрної реформи (а таких назбиралося аж 11 штук), і рекомендувати парламенту ухвалити за основу один з них. Засідання спочатку було призначено на післяобідній час, але несподівано було перенесено на ранок. І на цьому засіданні за основу було рекомендовано ухвалити кабмінівський законопроект про ринок землі в Україні №2178 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

«Як можна розглянути 11 законопроектів за 8 хвилин?!» — обурювалася в парламентських кулуарах нардеп Юлія Тимошенко, яка, як відомо, виступає категорично проти продажу землі, вважаючи, що питання запровадження ринку землі в Україні треба винести на референдум. І вона все-таки домоглася того, що розгляд законопроекту було відкладено, імовірно, на наступний пленарний тиждень.

Ринок землі в Україні: Батьківщину не можна продавати!

Тимошенко та інші противники вільного ринку землі в Україні не дарма кажуть про референдум: останні соціологічні дослідження (наприклад, опитування Соціологічної групи «Рейтинг») показують, що за референдум виступають 74% українців. 58% опитаних, тобто понад половина, впевнені, що сільськогосподарська земля має належати державі.

А тепер дивіться: на тлі такої всенародної недовіри до самої ідеї продажу землі, що підігрівається політиками, раптом — таке собі закрите, таємне і раптове засідання парламентського комітету, що просуває законопроект, який відкриває ринок землі в Україні? Якщо врахувати той факт, що нинішній парламент таким можна назвати лише номінально, бо слухняна монобільшість легко ухвалить будь-який закон, це тхне зрадою і змовою. «Вони продають Батьківщину! Неньку — в руки олігархів! Чи іноземців!» — ось про що кричать популісти від політики, і, що цікаво, в цьому питанні патентовані «націоналісти» і ватно-сепарські політики, які ностальгують за імперією, проявляють зворушливу одностайність: жодної п'яді рідної землі!

Що можна сказати? Ситуація зі слухняною парламентською більшістю вбиває на корені саму ідею парламентаризму, але якщо більшість оперативно проголосує за законопроект №2178, це буде... чудово! Адже це дуже розумна ініціатива.

Ринок землі в Україні: земля — селянам?

Спочатку трохи історії питання. У 2000 році в Україні було проведено земельну реформу: 28 млн земельних паїв були розподілені між 7 млн жителів сіл. У жовтні 2001-го Рада ухвалила новий Земельний кодекс, який закріпив права селян на володіння землею. Паї віддавалися їм у приватну власність, але... 1 січня 2002 року було введено заборону на продаж землі.

«Передбачалося, що це буде тимчасовий акт, який дозволить підготувати відповідну законодавчу базу для формування повноцінного ринку землі в Україні, — сказано в пояснювальній записці до законопроекту №2178. — Натомість Верховна Рада України кілька разів продовжувала термін дії заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення».

Час минав, Рада все продовжувала і продовжувала мораторій. Востаннє це було зроблено наприкінці минулого року, і заборона на продаж була продовжена до січня 2020-го.

Сьогодні у власності громадян України перебуває 30,7 млн га сільськогосподарських земель, тобто 74% всіх сільськогосподарських площ в країні, сказано в записці Кабміну. З них 23,1 млн га — рілля, що становить 83,5%. Це приватна власність. Але продати її неможливо — можна тільки здати в оренду.

Ринок землі в Україні: агрокоролі родом з США, Нової Зеландії та... Росії

Популісти, які розписують жахи «продажу Батьківщини», лякають громадян України тим, що прийдуть страшні олігархи і (взагалі жах!) багаті іноземці і скуплять всю нашу землю, створюючи якісь «удільні князівства», величезні особисті угіддя. Але пізно витирати сльози рушником: такі удільні князівства давно існують. Щоправда, називаються вони агрофірмами і землю всього лише орендують.

Багато хто чув, наприклад, про агрофірму «Світанок», що належить подружжю Тетяні та Андрію Засухам. Ця пара орендує близько 45 тис. га землі в Київській і Житомирській областях у 13 тис. орендодавців. Або ось хоч взяти одного з кандидатів у президенти на нинішніх виборах Аркадія Корнацького — у нього частка менша, його ТОВ «Агрофірма Корнацьких» орендує «всього» 16 тис. га в Миколаївській області. І, між іншим, це ще «поміщики» середньої руки, просто вони на слуху через те, що час від часу бавляться політикою.

Спеціалізований агропортал «Латифундист» склав рейтинг найбільших агрофірм України. За їхніми даними, перше місце посідає агрохолдинг UkrLandFarming, який орендує 670 тис. га у 23 областях. Власник — 45-річний мільярдер Олег Бахматюк, українець.

Ровесник Бахматюка Андрій Веревський, який очолює другий за величиною агрохолдинг «Кернел Груп», орендує 422 тис. га землі. Холдинг — один з головних постачальників соняшникової олії на міжнародний ринок. Глава холдингу теж українець.

А ось далі цікаво. New Century Holding (NCH), третій агрогігант, 400 тис. га в оренді, пшениця, ріпак, соя, кукурудза, соняшник. Власники — американець Джорж Рор, який живе в Колумбії, і ще один американець Моріс Табачник. Що скажуть на це наші патріоти, які ратують за мораторій і проти ринку землі в Україні, тобто «жодної п'яді рідної землі»? Ну так, земля в оренді, але про це ми ще поговоримо.

Вони не єдині іноземці серед наших «лендлордів». Разом з вітчизняними агрокоролями Юрієм Косюком, Іваном Гутою і Клавдією Гутою, Віктором Іванчиком і Валерієм Коротковим, Юрієм Журавльовим, Миколою Толмачовим серед топової десятки шосте місце посідає холдинг «Українські аграрні інвестиції», найбільшим акціонером якого є інвестиційна компанія «Ренесанс Груп». Керуючий партнер — 59-річний новозеландський підприємець Стівен Дженнінгс.

І ще трохи про іноземців та громадян України. Восьму сходинку рейтингу посідає холдинг HarvEast. Його акціонери — групи «СКМ» (Рінат Ахметов) і «Смарт-Холдинг» (Вадим Новинський). Так-так, той самий депутат Новинський, який реєструє в Раді законопроекти про особливий статус Донбасу. І який до 2012 року був російським громадянином. Точніше, навіть російським олігархом. Потім він отримав громадянство від четвертого президента Януковича за клопотанням майбутнього п'ятого президента Порошенка. І зараз благополучно є депутатом в українському парламенті.

Цікаво, що ж депутат Новинський думає про ринок землі в Україні? Відкриваємо новини — о, так він теж пропонує зберегти мораторій на відчуження землі сільгосппризначення «до моменту проведення всенародного референдуму». Читай — ніколи. «Перш ніж приймати рішення про скасування мораторію, давайте запитаємо український народ, якому належить земля і її надра, про те, якою він бачить долю земель сільгосппризначення — чи буде пріоритетом розвиток дрібного і середнього фермерства або укрупнення земель в руках великих власників», — віщає в інтерв'ю пан Новинський, який сам є одним з найбільших аграрних королів.

Як задавити фермера-одноосібника

Їх, аграрних королів, цілком влаштовує ситуація, коли ринок землі в Україні закритий. Їм не треба купувати землі — адже їх можна орендувати у селян за сущі копійки. Спробуймо розібратися, чому. По-перше, паї, виділені селянам, за мірками сучасного аграрного виробництва зовсім невеликі — від 2 до 5 га в середньому. На такій території важко розгорнути прибуткове сучасне господарство.

Зробимо ліричний відступ. Один знайомий фермер, який зрештою вирішив заробляти за кордоном на будівництвах, розповідав, що коли у 2009-му в Україні зібрали рекордний урожай зернових, це поставило дрібних і середніх фермерів на межу розорення. Ціни на пшеницю впали, і великі компанії викуповували урожай нижче за собівартість. Якщо у фермера немає можливості зсипати свою пшеницю в елеватор (а з ними в країні скрутно), то у нього залишається два шляхи — або відразу продати, або згноїти в сараї. Доводиться продавати. Тут треба також враховувати, що дрібний фермер живе сезонними кредитами: навесні взяв гроші на добрива, солярку та інше, восени зібрав урожай, погасив кредит, на різницю — живе. До наступної весни.

Великим агрохолдингам нескладно задавити дрібного фермера, вичавити його з села, а його пай, який, немов валізу без ручки, і тягти важко, і кинути шкода, — орендувати. За найсвіжішими даними фонду «Демократичні ініціативи», лише половина власників паїв (точніше, 48%) обробляє свою землю. А майже половина з них виробляє на своїх гектарах продукцію для особистого вжитку.

Орендна плата залежить від ринкової вартості

Щодо орендної плати, то вона трохи зросла за останній рік, і середня ціна зараз — трохи більш як 1500 грн за гектар. Зрозуміло, цифра ця різниться в залежності від місцевості, якості землі. Найдорожча земля — у благодатних Черкаській і Полтавській областях (відповідно 3500 і майже 3000 за гектар), найдешевша — в Запорізькій, Херсонській та Закарпатській областях, де вона не дотягує до 1000 грн. Причому оренда державної землі обходиться орендарям майже вдвічі дорожче. Треба думати, це якраз пов'язано з «черезсмужжям» на приватних полях.

Відзначимо також, що орендна плата напряму залежить від ринкової вартості землі. Немає ринкової вартості — і оренда дешева. Таким чином, відсутність ринку землі в Україні безпосередньо є вигідною великим агрохолдингам, а дрібних і середніх фермерів неможливість розширити свої ділянки до розмірів, що дозволяють вести на них рентабельне господарство, ставить на межу розорення, і вони змушені віддавати землю в оренду, а самі — працювати на ній як наймані робітники або виїжджати з села на заробітки.

Хоча, як, знову-таки, свідчать соцопитування, продавати землю насправді налаштовані не більш як 10% селян.

І ще один момент — відсутність ринку землі в Україні дозволяла протягом багатьох років проводити чорні беззаконні махінації з цією самою землею. Селянам затягували видачу документів на їхні паї на роки, паї видавали лівим людям, потім цю землю швидко виводили з реєстру сільськогосподарської та перепродавали під забудову. Одним словом, за відсутності білого ринку можна вибудувати такий мутний чорний, що страшно стає.

Сподіваюся, ми навели достатньо аргументів на користь відкриття ринку землі в Україні. У наступному матеріалі розповімо, як працює цей ринок в інших країнах і що, власне, пропонує українцям Кабінет міністрів.