Новини
Ракурс
Реформа децентралізації в Україні: коли кінець і чиї гроші? Фото: Pixabay

Реформа децентралізації: коли кінець і чиї гроші?

Ми вже писали про те, що у правлячій партії анонсували нову реформу — адміністративно-територіальну, яка, теоретично, має стати органічною складовою масштабної реформи децентралізації в Україні.

Обговорення проектів нового територіального поділу країни заявлено на кінець листопада. Нагадаємо, що реформа децентралізації була однією з умов надання Україні кредитів МВФ. Фінальною крапкою мають стати місцеві вибори в об'єднані територіальні громади (ОТГ).

Та чи не поховають ці вибори під собою реформу децентралізації? Останні події та скандали підштовхують до найневтішніших висновків.

Реформа децентралізації та місцеві вибори в Україні: «Є така ймовірність»

У ЗМІ пройшла інформація про те, що ЦВК призначила на 29 грудня нинішнього року «перші місцеві вибори в шести територіальних громадах». Про всяк випадок — тут ідеться про такі собі «попередні вибори». Якщо ОТГ створена, то повинен нею хтось керувати, хоч би до всеукраїнських місцевих виборів залишалося... скільки? Чотири місяці? Півроку? Або вони все-таки відбудуться за графіком, у жовтні 2020 року? Ось це — один з головних секретів реформи.

Можлива дата місцевих виборів наразі залишається загадкою. Відразу після позачергових виборів до Верховної Ради, що дозволили «слугам народу» створити монобільшість у парламенті, «нові обличчя» в політиці демонстрували войовничі і шапкозакидацькі настрої. На початку серпня представник президента в парламенті Руслан Стефанчук говорив про дострокові вибори як про майже доконаний факт, до якого залишилося зробити півкроку. Зрозуміло, заради благої мети — якнайшвидшого перезавантаження всієї системи влади від верху до низу.

Водночас напередодні парламентських виборів Дмитро Разумков, який був тоді головою партії «Слуга народу» (до спікерства йому залишалося близько місяця, і, будьте певні, він був обізнаний щодо своїх перспектив) говорив про терміни місцевих виборів обережніше, називаючи ймовірну дату розпливчасто — 2020 рік: «Якщо ми говоримо про місцеві вибори, то, дійсно, до них потрібно готуватися, і політична партія «Слуга народу» фактично відразу ж після того, як завершаться парламентські вибори, буде готуватися до місцевих. Я думаю, що вибори відбудуться у 2020 році, але багато чого буде залежати від місцевих органів влади».

Реформа децентралізації та місцеві вибори в Україні. Фото: Ракурс

Лякали «слуги» і достроковими виборами в Києві, які мали б відбутися 8 грудня нинішнього року, але незабаром відіграли назад. А поки нинішній мер Києва створює асоціацію «Київська агломерація», тим самим сильно зміцнюючи свої позиції.

В указі президента №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» сказано, що станом на 1 грудня мають бути готові і винесені на обговорення правки до Конституції щодо реформи децентралізації. Але навіть у турборежимі всі ці речі не вирішуються за день.

Глава партії «Слуга народу» у своєму свіжому і дуже плутаному інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» сказав про правки до Конституції: «Ми не можемо їх ухвалити раніше як у лютому. До внесення змін до Основного Закону юридично ми не можемо подавати в Раду законопроекти, в яких прописаний інший адміністративно-територіальний устрій, префекти».

То коли ж місцеві вибори? Олександр Корнієнко на запитання, чи можуть вони відбутися навесні по всій Україні, включно з Києвом, відповідає розпливчасто: «Є така ймовірність».

Перезавантаження влади, реформа децентралізації і кадровий голод

Здавалося б, на місці «слуг народу» найлогічніше — взяти місцеві вибори кавалерійським наскоком для «повного перезавантаження влади» (саме це декларувала найпотужніша на сьогодні політсила). Але виявилося, що кавалерійські наскоки — не найкраща стратегія. Напевно, розсудлива частина «слуг» дійшла саме такого висновку.

Про одну дуже цікаву тенденцію розповідали люди, близькі до місцевого самоврядування. Приблизно у вересні-жовтні декого з достатньо розумних місцевих активістів знаходили люди від правлячої партії і влаштовували з ними свого роду співбесіди, напевно, промацуючи їх на предмет майбутньої співпраці на місцевих виборах. Різні джерела казали, що ці співбесіди проводилися непрофесійно і залишали дивне враження.

Чого варта, наприклад, пропозиція принести такий собі «пакет документів», куди входять... аналітичний план і концепція розвитку регіону! По-перше, таке не пишуть за кілька днів, для складання концепції треба обробити величезні масиви інформації. По-друге, така робота і грошей коштує чималих, це інтелектуальне ноу-хау, тому плани не роздають ось так запросто якимось «новим обличчям» в обмін на майбутню примарну «політичну підтримку».

З цього можна зробити три висновки. Перший — «слуги народу» відчувають сильний кадровий голод. Тобто нестачі охочих злетіти на зеленому соціальному ліфті немає. А ось чи є серед цих охочих ті, хто здатен до справжньої роботи? Мабуть, їх одиниці.

Другий висновок — у правлячій партії і навколопрезидентському оточенні слабо уявляли собі, що таке регіональна політика. Третій висновок — серед верхівки «слуг» все-таки знайшлися недурні люди, які зрозуміли, що захоплювати місцеві громади кавалерійським наскоком — погана ідея, і у них вистачило розуму пригальмувати з цим.

Децентралізація в Україні: пережити зиму

Нарешті, ще один аргумент на користь перенесення місцевих виборів на весну. Проводити їх напередодні опалювального сезону — самогубство. Особливо якщо врахувати, що, наприклад, днями уряд скасував постанову Кабміну Гройсмана №560 від 26 червня 2019 року, яка встановлювала граничні тарифи на опалення і гаряче водопостачання, що неминуче призведе до зростання комунальних тарифів.

У Кабміні кажуть, що ті, хто не в змозі платити, отримають субсидії, однак тут є ще один слизький пункт — у зв'язку з монетизацією субсидій платникам будуть приходити платіжки з повною сумою, але грошова компенсація від держави може запізнюватися, і сплатити за комунальні послуги вчасно одержувачі субсидій не зможуть. А за борг 340 грн і вище субсидія автоматично знімається.

Одним словом, на ядерний електорат партії «Слуга народу» може чекати весела зима. Виходить, сама партія загнала себе у глухий кут. З одного боку, треба було б взяти зараз і місцеву владу, тому що взимку рейтинг і партії, і президента неминуче обвалиться. З іншого боку, взяти місцеву владу зараз ніяк не виходить. А рейтинг так чи інакше падатиме.

Децентралізація в Україні: пережити зиму. Фото: Total War

Можливо, головною помилкою «слуг народу» були не розмови про дострокові місцеві вибори, а рішення провести... дострокові вибори до Верховної Ради. Якби вибори до парламенту відбулися за графіком, наприкінці жовтня, то за літо президент і його політсила не розгубили б свій рейтинг. А там справа до зими, перша ейфорія, перші гучні парламентські перформанси, всі помилки і проколи можна сміливо звалювати на «попередників». Зараз же нові Рада і Кабмін уже не зовсім «нові», їхні руді (а також чорні та русяві) кучері встигли надокучити. Можна сказати, що результат місцевих виборів практично безпосередньо залежить від того, як українці проживуть цю зиму.

«Місцеві ради розтратять гроші на що попало»

У вже згадуваному вище указі президента №837/2019 є багато різних хороших і прогресивних слів про реформу децентралізації влади. Пропонується переглянути методики формування ОТГ з урахуванням вже існуючої мережі соціальної інфраструктури та публічних послуг. Дається завдання розробити онлайн-систему для відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку.

Днями в першому читанні був ухвалений непоганий законопроект №2194, в якому передбачається ліквідація Держгеокадастру. Після того як це буде зроблено, сільські, селищні та міські ради зможуть самостійно управляти землями громад за межами населених пунктів (зараз вони контролюють близько однієї десятої неприватизованих земель).

Але одна з головних ідей децентралізації в Україні — максимальна фінансова незалежність об'єднаних територіальних громад, які мають одержати право розпоряджатися левовою часткою місцевого бюджету.

Ось коли справа заходить про гроші, відразу і з'ясовується справжнє ставлення правлячої політсили до самої ідеї децентралізації.

Це підтверджує нещодавній скандал у парламенті, що трапився під час ухвалення бюджету-2020. Під час обговорення поправки щодо акцизного збору за паливо, частина якого (13,44%) має залишатися в місцевому бюджеті, прем'єр-міністр Олексій Гончарук несподівано зупинив засідання і повів на нараду нардепів від «Слуги народу». (До речі, окреме питання: в Україні начебто існують три незалежні гілки влади, тому незрозуміло, на якій підставі голова Кабміну своєю волею зупиняє засідання парламенту?)

Але найсмішніше, що промови, які штовхав перед депутатами пан Гончарук, були записані на диктофон і злиті у ЗМІ. Так ось, він сказав депутатам, що ці сім з гаком мільярдів конче потрібні урядові на будівництво «великої дороги», яка необхідна президенту як вітрина його успішної роботи.

А ось далі найцікавіше, тому цитуємо дослівно те, що прем'єр-міністр заявив депутатам від правлячої партії: «У вас є дві частини — національна частина і місцева частина (сподіваємося, що йдеться все-таки про акцизний збір на паливо, а не про всі податки. — Ред.). Я хочу, щоб нею керували ви, а не місцеві ради. Тому що місцеві ради їх розтратять на що попало... У вас у кожного на округах є хороші ради, є погані... Але в будь-якому разі ви прийматимете рішення про це, а не вони. Ось це те, за що ми боремося. Ми хочемо, щоб ці гроші наступного року контролювалися вами».

І далі прем'єр пускається в розмірковування про децентралізацію влади: «Ми з вами зараз маємо до кінця цього року розпланувати закінчення децентралізації. Невдячна, велика, титанічна робота. Це означає, що приблизно... ну, понад 50% ось цих місцевих самоврядувань виглядатимуть інакше... Правильно, щоб ви разом з обласними адміністраціями подивилися на карту, проконсультувалися з ними ж, і ви їм визначили, куди якій школі і якій лікарні потрібне фінансування, а не вони приймали рішення про лавочки».

До честі окремих депутатів треба сказати, що не всі вони слухняно зустріли ці заяви на ура, дехто прямо сказав, що це все виглядає як кінець реформи децентралізації. «Ми не пропонуємо нічого забирати, це неправда. Я пропоную не вбивати децентралізацію, а продовжити її в тому вигляді, в якому вона була запланована», — почав виправдовуватися прем'єр.

Але є підстави побоюватися, що слова «розпланувати закінчення децентралізації», які вирвалися у пана Гончарука, говорять самі за себе.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter




Загрузка...