Субсидія-2020 на комунальні послуги: зайве доведеться повернути

«Ракурс» вже розповідав про законопроект №1231 «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», який проголосований парламентом у першому читанні і скоро, судячи з усього, буде ухвалений остаточно. Коротко нагадаємо: в ньому йдеться про те, що будь-якого одержувача державних коштів перевірятимуть, для чого передбачається створити спеціальну базу даних на тих, хто претендує на соцвиплати. Під соцвиплатами розуміються і пенсії, і стипендії, і будь-яка інша матеріальна допомога від держави. Але в найнебезпечнішому становищі ризикують опинитися одержувачі субсидій на комунальні послуги.

Сьогодні вже діють доволі жорсткі умови, що дають право на житлові субсидії.

У разі виявлених порушень вже виплачені зайві гроші змусять повернути державі. І навколо субсидій на оплату комунальних послуг виникає безліч запитань: чи зобов'язані спадкоємці повертати незаконну виплату, якщо одержувач помер? Чи мають право на державну допомогу власники земельних паїв, які віддають їх в оренду за копійки? Як бути, якщо субсидія оформлена на одного члена сім'ї, а інший, який мешкає разом із ним, здійснив дорогу покупку?

Щоб відповісти на них, варто відкрити кілька свіжих судових справ, які стосуються повернення неправомірно отриманих житлових субсидій. Їх наразі небагато, але з ухваленням законопроекту №1231 подібні справи можуть стати масовими.

Землевласники обійдуться без субсидії

Перша справа, 2015 року, стосується не лише субсидій, а й питання відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення. Власники земельних паїв, не маючи можливості повноцінно розпоряджатися ними, змушені віддавати землю в оренду агрофірмам за копійки. Однак, виявляється, в очах чиновників це теж «додатковий дохід».

Цю справу розглядав Верховний суд. Історія сталася в одній з південних областей України. Управління праці та соціального захисту населення звернулося з позовом до матері сім'ї, вимагаючи стягнути з неї 32,5 тис. грн — матеріальну допомогу, виплачену за сім років. У різні роки сім'я отримувала різні суми — спочатку трохи більш як 1000 грн на рік, потім було три «багатих» роки (2011‒2013), коли сума субсидії коливалася від 5000 до цілих 10 000 грн на рік, потім субсидія знову зменшилася до скромних 2000‒3000 грн на рік.

Однак раптом з'ясувалося, що мати сімейства володіє землею, майже шістьма гектарами! І просто наживається, здаючи її в оренду за 1500 грн з копійками — на рік. Цілих 100 грн на місяць виходить.

Проте в Управлінні праці та соціального захисту вирішили, що земельний пай — привід не лише для відкликання субсидії, а й повернути всі виплачені за сім років гроші.

Суд першої інстанції відмовив чиновникам у задоволенні позовних вимог, однак апеляційний суд сусідньої області, куди звернулося Управління праці та соціального захисту населення, скасував рішення і постановив все-таки стягнути з відповідачки гроші, зменшивши, щоправда, підсумкову суму, орієнтуючись на трирічний строк позовної давності. Але в цей строк потрапляли саме «найурожайніші» роки, і сума становила майже 27 тис. грн. Мотивував суд це тим, що згідно з постановою Кабміну №250 від 24 лютого 2003 року допомога малозабезпеченим сім'ям призначається лише якщо сім'я володіє горезвісними шістьма сотками. Земельна ділянка більше — значить, допомога не призначається.

Далі справа потрапила до Вищого адміністративного суду, який скасував рішення апеляційного суду, погодившись із судом першої інстанції, мотивувавши рішення тим, що не було встановлено той факт, що жінка діяла умисно, подаючи дані про доходи.

Однак невгамовне управління звернулося до Верховного суду із заявою про перегляд рішення. Верховний суд, у свою чергу, виніс цікаве рішення, суть якого можна звести до того, що якщо у малозабезпеченої сім'ї є земельний пай розміром понад шість соток, але доходу він не приносить з незалежних від сім'ї обставин, то тоді ця сім'я має право на субсидію. Тому суд... частково задовольнив заяву Управління праці та соціального захисту населення — адже пай приносив дохід, аж 100 грн на місяць! Справу було відправлено на новий розгляд.

Битва за 4500 грн субсидії на оплату комунальних послуг

А ось ще одна справа, 2018 року. Позивачем знову виступає районне Управління соціального захисту, але цього разу все відбувається в одному з невеличких містечок Західної України.

Історія проста. У 2015 році один громадянин звернувся із заявою про призначення його сім'ї субсидії на комунальні послуги. Сім'я складалася з батьків і дорослого сина. Документи звірили, допомогу призначили і виплачували її цілий рік. Але потім раптом з'ясувалося, що за півроку до того, як глава сімейства звернувся по субсидію, його син купив машину за 138 тис. грн. Якби він купив її, скажімо, за півтора року до того, як батько звернувся по державну допомогу, нічого б не було. А так купівля підпадала під «придбання майна на суму, що перевищує 50 тис. грн, здійснене протягом 12 місяців перед зверненням по призначення житлової субсидії», як сказано в рішенні ВС.

Йшлося про суму близько 13 тис. грн, з яких 8000 з гаком Управління встигло повернути і вимагало з відповідача 4500 грн. Але повертати їх він відмовився, і справа дійшла до суду.

У цій історії суд першої інстанції став на бік Управління соціального захисту, апеляційний суд залишив рішення без змін. Але одержувач субсидії продовжив бій за свої 4500 грн і дійшов до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Вища судова інстанція знову відмовила в задоволенні скарги любителю соціальних пільг і субсидій на комунальні послуги.

Ця справа, до речі, являє собою класичний випадок того, як любителі халяви, що абсолютно не бідують, оформляють житлові субсидії. Нагадаємо, нещодавно заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко озвучив втрати держави на комуналці. За його словами, до 10% виділених на комунальні послуги коштів за рік використовується не за призначенням, і ця сума становить близько 7 млрд грн.

Незаконно оформлену на померлого житлову субсидію треба повертати

Третя справа зовсім свіжа, її Верховний суд розглядав навесні нинішнього року. Департамент праці та соціального захисту обласного центру в Західній Україні звернувся з позовом про повернення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Але є нюанс — спочатку допомога була оформлена на чоловіка, і він отримував її три роки. Потім він помер, а субсидію отримувала дружина. Аж у 2015 році з'ясувалося, що вона була власницею ще однієї квартири, і ця власність була відчужена 2010 року. Виходить, що соцвиплата, яку сім'я отримувала до цього, була незаконною. Однак оформлена вона була на чоловіка. Чи повинна його вдова повертати державі неправомірно отримані гроші?

Жінка в результаті частину грошей повернула, але департамент мав намір стягнути всю суму (порівняно невелику, менш як 3000 грн). І районний суд з цією вимогою погодився. А ось апеляційний суд скасував це рішення, вважаючи, що гроші за три роки, поки субсидію на комунальні послуги отримував чоловік, повертати не потрібно, а гроші за 2010 рік (тобто поки вдова була власницею ще однієї квартири) можна було би повернути, але позивач пропустив строк для пред'явлення позову.

Справа дійшла до Верховного суду. Опустимо подробиці, що стосуються строку позовної давності і суперечок щодо того, хто повинен вирішувати спір — адміністративний суд чи суд загальної юрисдикції. Нас цікавить інше — чи переходять у спадок боргові зобов'язання щодо субсидії на оплату комунальних послуг. Згідно зі ст. 608 Цивільного кодексу, зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно нерозривно пов'язане з його особою, і не може бути передано іншій людині.

Однак субсидію на комунальні послуги, нехай і оформлену на чоловіка, призначали не йому особисто, а його родині. Отже, неправомірно виплачені гроші повинна повертати дружина.

Поки це одиничні справи, але, можливо, з ухваленням законопроекту №1231 «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» справи про неправомірно виплачені субсидії на оплату комунальних послуг стануть масовими.