Адвокат АТ «Фармак» Дмитро Таранчук: Розповсюджена інформація, що «Корвалол» за радянських часів випускали 70 заводів, є недостовірною

23 січня Північний апеляційний господарський суд провів чергове засідання з розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» на рішення Господарського суду м. Києва від 30 жовтня 2019 року, яким «Дарниці» було відмовлено у задоволенні позовних вимог до Мінекономрозвитку України та АТ «Фармак». «Дарниця» вимагала визнати недійсними рішення апеляційної палати і наказ Мінекономрозвитку від 20 червня 2017 року щодо визнання товарного знаку «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні щодо АТ «Фармак».

Це рядове судове засідання могло б пройти непоміченим, якби не два фактори. Перший — тривалість судової тяганини: 15 (!) років дві провідні українські фармацевтичні компанії б’ються за один з найдоступніших препаратів на ринку лікарських засобів, точніше, не за сам препарат, а за його назву — «Корвалол». Другий фактор — кількість неправдивої, відверто маніпулятивної інформації навколо цієї теми. Останній інформаційний вихлоп, який поширили навіть провідні ЗМІ, ніс народу такий основний меседж: якщо суд не пристане на бік «Дарниці», «Фармак» монополізує ринок «Корвалолу» і доступні ліки перестануть бути доступними. Про можливу монополізацію ринку та підвищення ціни на «Корвалол» «Ракурсу» розповів головний юрист АТ «Фармак» Дмитро Таранчук.

— Пане Дмитре, що останнім часом відбувається навколо «Корвалолу»? Якось багато інформації з’явилося, що «Фармак» хоче монополізувати ринок, а ставши єдиним виробником, задерти ціни. Для таких тверджень є підстави?

— Мені абсолютно зрозуміло, чому поширюється саме така риторика. Такі інформаційні провокації зазвичай супроводжують наше судове протистояння з нашим конкурентом. З огляду на те, що мало хто в курсі справи, окрім безпосередніх учасників конфлікту та патентного відомства, наші опоненти та заангажовані ЗМІ розповсюджують багато неправдивої інформації. Буквально днями знову поширилася новина, що «Фармак» прагне монополізувати ринок «Корвалолу».

Ми ж намагаємося розповісти правду, надати відповідні документи, щоб експерти та журналісти мали змогу на власні очі побачити та впевнитися у тому, що все зовсім не так, як пишуть про нас різні ЗМІ.

Наведу простий приклад. Усі знають ліки «Но-шпа» та «Аспірин». Їхні виробники свого часу доклали чималих зусиль, щоб відстояти своє виключне право на ці назви, бо інші фармкомпанії по всьому світу намагалися випускати аналогічні ліки під цими торговими марками. Тепер оригінальну назву «Но-шпа» має лише продукція угорського заводу «Хіноїн», що входить до складу фармкомпанії «Санофі-Сінтелабо». Усі решта виробників таблеток з тією ж самою діючою речовиною (дротаверином) використовують міжнародну непатентовану назву «Дротаверин». Те саме і з «Аспірином». Це торгова назва, права на яку має виключно фармацевтична компанія «Байєр». Уся решта ацетилсаліцилової кислоти на ринку має інші назви. Кожна фармкомпанія має право випускати такі ж самі препарати, але не називати їх «Но-шпа» або «Аспірин».

Це два показових кейси, коли фармкомпанії захистили своє виключне право на власну торгову марку на світовому рівні. Ми так само, тільки в масштабах України, намагаємося захистити свої виключні права на назву препарату «Корвалол».

— Але ж ця назва відома ще з радянських часів. Чому «Фармак» вирішив, що має на неї виключне право? Ось, цитую газету «Факти», яка, у свою чергу, цитує передачу телеканалу «Інтер»: «На заводе «Фармак» утверждают: именно у них придумали «Корвалол». Хотя на самом деле с 60-х его производили десятки предприятий по всему СССР». «Дзеркало тижня» та «Ділова столиця» писали у жовтні минулого року, що таких підприємств було аж 70.

— Так, назва справді відома ще з 60-х, а виникла у 1959 році. Цю назву для нового препарату (аналогу німецького «Валокордина») створили на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. Ломоносова, правонаступником якого і є АТ «Фармак». Ми були єдиним виробником «Корвалолу» на увесь СРСР. Це ж було за часів радянської планової економіки. Кожен фармзавод країни випускав якусь свою номенклатуру, дуже обмежену (зазвичай усього 5‒6 найменувань готових препаратів), але величезними партіями, щоби покрити потреби усієї країни. КХФЗ ім. Ломоносова випускав кілька препаратів, серед яких був і «Корвалол». Наголошую, що розповсюджена у ЗМІ інформація, що «Корвалол» за радянських часів випускали 70 заводів, не відповідає дійсності, є недостовірною і маніпулятивною.

— То тепер його можете виробляти тільки ви?

— «Фармак» нікому не забороняє виробляти цей препарат. Цей лікарський засіб давно вже вийшов з усіх патентних захистів, з усіх правових охорон, тобто його технологія не є секретом чи захищеною патентом. Це взагалі дуже давній німецький препарат. Він доступний з точки зору розробки, створення досьє, формування та виробництва його як лікарського засобу. Та для комерційного продажу йому потрібно дати власну назву — торгову назву. Проте існують на ринку ті, хто розуміє, що у розкрутку бренду треба вкласти чималі кошти та час, що це буде дорого і довго. Тож прив’язуються до вже розкручених і добре відомих чужих торгових марок. Коли у 2016 році на ринку з’явився препарат «Корвалол-Дарниця», ми втратили майже половину наших споживачів. І така недобросовісна конкуренція триває і на сьогоднішній день.

Саме боротьба з недобросовісною конкуренцією і є суттю нашого судового спору. «Корвалол» — це наша назва цього препарату. «Фармак» протягом 60 років вкладав кошти і сили у просування бренду, в його якість та репутацію, впізнаваність на ринку, працював над постійним вдосконаленням якості препарату. Інвестиції у нову лінію з виробництва «Корвалолу» становили понад 14 млн дол. США. Хіба справедливо те, що хтось буде на цьому паразитувати? Випускайте аналогічний препарат, будь ласка. Але назвіть цей препарат власною назвою, промотуйте, доказуйте його незмінну якість та ефективність і продавайте. На ринку є виробники, які випускають подібні препарати під власними назвами, рекламують їх і цивілізовано продають. Серед аналогів «Корвалолу» є вже згаданий німецький «Валокордин». Ми випускаємо «Корвалол» ще й у формі таблеток, тут теж є аналоги, наприклад, «Корвалтаб». Це приклади добросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів.

До речі, не так давно «Дарниця» випускала той самий препарат під власною назвою «Дарвілол». Але він не користувався попитом, бо споживач не був з ним ознайомлений. Тож виробник замість того, щоб промотувати свій бренд «Дарвілол», доводити, що він за своїми властивостями не гірший за «Корвалол», вирішив скористатися чужою торговою маркою. Може, згодом, за правильно побудованої маркетингової політики, той «Дарвілол» навіть посів би належне місце серед таких препаратів. Звісно, це потребувало б часу та інвестицій. Але це було б чесно, добросовісно і відповідно до закону.

Більше того, є звіт про патентний пошук за 2004 рік, в якому ми бачимо багато заявок компанії «ФФ Дарниця» на реєстрацію знаків для товарів і послуг — «Корвалмінт», «Корвадолум», «Корваломікс», «Карвіол»… «Корвалол-Дарниця». Тобто у нашого конкурента було чимало інших варіантів крім «Корвалол-Дарниця», і компанія «Дарниця» могла б обрати власний бренд для цього лікарського засобу, який би не порушував права компанії «Фармак». Такий вибір був, але коли було отримано реєстрацію позначення «Корвалол-Дарниця», то всі інші заявки були відкликані як вже не потрібні.

Нам закидають, що ми хочемо монополізувати бренд «Корвалол». Але як можна монополізувати бренд? Це все одно, що сказати, що Apple Inc. хоче монополізувати iPhone або «Тойота Мотор Корпорейшн» хоче монополізувати бренд «Тойота» чи бренд «Лексус», які їй і так належать. Не може інша автомобільна корпорація без дозволу власника цих брендів випускати автомобілі під цими назвами, навіть додаючи назву виробника. Уявіть собі таку назву автомобіля «Лексус-Рено груп». Це ж нонсенс! А «Корвалол-Дарниця» — це з точки зору нашого конкурента нормально…

— Ви сказали, що препарат «Корвалол-Дарниця» з’явився в аптеках тільки у 2016 році. Але ж ваш спір навколо «Корвалолу», як я читала в пресі, триває уже 15 років. З чого ж тоді почалося це протистояння?

— У 2005 році нам стало відомо, що наш конкурент зареєстрував торгову марку «Корвалол-Дарниця». Сам факт реєстрації такого товарного знаку вже порушив наші права, тож ми одразу ініціювали судовий розгляд з метою визнання цієї реєстрації недійсною. Наші опоненти, у свою чергу, подали зустрічний позов, намагаючись позбавити нас права на наш товарний знак. Це їхня вже усталена тактика: на наш позов подавати зустрічний, для оскарження наших прав на добре відоме позначення.

З 2005 по 2010 рік таким об’єктом оскарження була торгова марка «Корвалол», яку компанія «Дарниця» намагалася визнати загальновживаним позначенням, що втратило розрізняльну здатність. Мовляв, це як ламінат, термос, ксерокс чи памперс. Але це абсолютно не той випадок. Цю назву ніхто, окрім компанії «Фармак», не використовує. Ніхто в Україні й у світі. Ми постачаємо свій препарат у 16 країн, там наша торгова марка має захист і охороняється законом. Виключення — Російська Федерація, де позначення радянських брендів, в тому числі «Корвалол», не охороняються.

Тому суд після довгих розглядів, які містили чимало судових експертиз у сфері інтелектуальної власності, таки визнав нашу правоту і відмовив «Дарниці» у позовних вимогах. Це сталося аж у 2010 році. І тільки після цього суд продовжив розглядати основний спір, що був призупинений до завершення судового розгляду по зустрічному позову, вже за нашим позовом — про визнання реєстрації торгової марки «Корвалол-Дарниця» недійсною. Той судовий спір ми програли, оскільки єдина судова експертиза, яка була призначена і проведена в цій судовій справі, встановила, що «Корвалол» і «Корвалол-Дарниця» — це дві несхожі назви, які неможливо сплутати. Тобто вони не є схожими до ступеня змішування.

Аргументація була абсурдна. Щось на кшталт «тут вісім букв, а там 15, та ще й дефіс». Ніхто не розглядав семантику назви, те, що зазвичай розглядають у подібних експертизах. Уявіть: людина приходить в аптеку, вона що, попросить «Корвалол-Дарниця»? Ні, вона просить «Корвалол», але отримає або «Корвалол», або «Корвалол-Дарниця». Але у 2011 році суд визнав правомірним співіснування цих двох товарних знаків.

— Ви сказали, що в Росії теж випускають «Корвалол». Цікаво, як так сталося? А з ними ви не судилися?

— Так, в РФ теж виробляють «Корвалол». І з точки зору законодавства РФ це законно. Коли розпався Радянський Союз, кожна країна почала вибудовувати власне законодавство, в тому числі у сфері інтелектуальної власності. На той момент у новостворених країн було два шляхи вирішення цієї задачі: або зробити радянські товарні знаки неохороноздатними, або все ж таки визнати правову охорону за тими підприємствами, хто раніше виробляв продукцію, що виходила на ринок під цими товарними знаками. Усі колишні республіки СРСР пішли шляхом визнання такої правової охорони, і лише РФ визнала радянські торгові марки такими, що не підпадають під правову охорону. Там на рівні закону визнано, що усі торгові марки, які були при СРСР, не належать нікому. Тож там є виробники, що виробляють препарат під назвою «Корвалол». Такий «Корвалол» ніяк не порушує наші права, адже випускається лише для внутрішнього ринку РФ.

— У 2011 році «Фармак» програв суд, і товарний знак «Корвалол-Дарниця» залишився зареєстрованим. А що є предметом спору зараз?

— У 2017 році наш товарний знак «Корвалол Corvalolum» (фармакопейна назва препарату кирилицею та латиною) був визнаний апеляційною палатою Мінекономрозвитку добре відомим в Україні. Відповідним наказом Міністерства від 19 липня 2017 року №1037 він був включений до переліку товарних знаків, визнаних добре відомими в Україні. Цей статус, згідно з положеннями Паризької конвенції з інтелектуальної власності, означає вищий ступінь захищеності товарного знаку.

Ця подія стала приводом для поновлення судового спору між АТ «Фармак» та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Ми подали новий позов про визнання торгової марки «Корвалол-Дарниця» недійсною. Наші опоненти пішли вже второваним шляхом і подали зустрічний позов про визнання недійсним рішення Апеляційної палати МЕРТ щодо визнання «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні. Це дало нашому конкуренту можливість затягнути розгляд нашого позову, адже його не розглядатимуть, доки не вирішиться цей спір. А тим часом наші конкуренти продають свій препарат на ринку України, недобросовісно використовуючи позначення «Корвалол».

Перша інстанція вирішила спір на нашу користь, але апеляційна винесла рішення на користь наших опонентів. Справа дійшла до Верховного суду України. Велика палата Верховного суду України розглянула справу, визнала, що апеляційна інстанція допустила порушення норм в тому числі процесуального права, і відправила справу на новий розгляд. Справа розглядається по другому колу. Перша інстанція знову винесла рішення на нашу користь. Зараз справа на стадії розгляду в апеляційній інстанції.

Усі ці неправдиві інформаційні вкиди, про які ви запитували, про 70 заводів в СРСР та монополізацію ринку, з’явилися саме після нашої перемоги в суді першої інстанції. І тепер перед кожним судовим засіданням з’являються подібні статті. Тобто війна за «Корвалол» вийшла за рамки судового спору і точиться в інформаційному просторі.

— Але чому саме «Корвалол» став таким жаданим для конкурентів?

— Його технологія та рецептура відомі, препарат легко відтворити, нескладно виробляти. Окрім того, він є одним з найвідоміших на ринку фармпрепаратів. Це дешевий і найбільш розповсюджений вид седативного препарату. Він є у кожній аптечці. Зрозуміло, що його не можна вважати ліками «від серця», це не кардіопрепарат, а саме седативний, тобто заспокійливий, з легким спазмолітичним та снодійним ефектом. У чомусь навіть унікальний. Лікарі швидкої допомоги неодноразово нам казали, що саме наявність корвалолу в домашній аптечці врятувала чимало життів, дала можливість людині у гострому стані (з інфарктом, серцевим нападом) дотягнути, дожити до приїзду швидкої допомоги. Це саме через свої седативні властивості — людина заспокоюється.

— Фармацевтична фірма «Дарниця» — єдиний ваш конкурент, що посягає на назву «Корвалол»?

— Аналогічна історія була в нас з харківською фармкомпанією «Здоров’я». Ця компанія зареєструвала лікарський засіб «Корвалол-Здоров’я». «Фармак» звернувся до суду і в судовому порядку домігся скасування реєстрації цього лікарського засобу. Суд визнав, що товарні знаки «Корвалол» і «Корвалол-Здоров’я» схожі до ступеня змішування, що домінуючим елементом є слово «Корвалол», і задовольнив наш позов. Сьогодні харків’яни випускають аналог таблетованого «Корвалолу» під назвою «Валекард-Здоров’я».

До речі, коли компанія «Здоров’я» намагалася зареєструвати товарний знак «Цитрамон-Здоров’я», власник товарного знаку «Цитрамон» — компанія «Дарниця» — в суді стояла на позиції, що «Цитрамон» і «Цитрамон-Здоров’я» — назви, схожі до ступеня змішування, і що просто додавання до відомої назви імені виробника не надає цій назві якогось нового семантичного значення. Тепер же, в судовій справі з нами, вона заявляє прямо протилежне. Причому і тоді, і зараз позиція «Дарниці» широко висвітлюється у пресі. Такий от дисонанс на рівні однієї компанії.

— Я розумію, що в нас немає прецедентного права, але, тим не менш…

— Саме так, немає. Але є усталена судова практика, на яку судді орієнтуються при ухваленні рішень. Якщо є десять абсолютно правосудних судових рішень в ідентичних спорах, то дивно, якщо одинадцяте рішення з того ж самого питання буде протилежним. У таких спорах суди повинні йти якимось одним шляхом, судова практика має формуватися, ґрунтуючись, у тому числі, і на міжнародному досвіді, бо законодавство щодо захисту інтелектуальної власності у нас подібне до європейського, практично такі ж самі правила захисту. Справедливі, зрозумілі судові рішення щодо захисту прав інтелектуальної власності — це сигнал іноземним інвесторам: в Україну можна заходити, тут чіткі та прозорі правила гри на ринку, Україна є правовою державою з належним рівнем захисту прав, в тому числі прав інтелектуальної власності.

— А останнє засідання чим завершилося?

— Наразі триває апеляційний розгляд справи. Суд розглянув матеріали справи, заслухав доводи сторін, поставив запитання сторонам. Сторонами були поставлені зустрічні запитання до сторін справи. На мій погляд, судовий розгляд у цій інстанції наближається до завершення. Наступне засідання 12 лютого.

— Що у разі виграшу компанії «Фармак» буде з препаратом «Корвалол-Дарниця», який вже є на прилавках аптек? Виробник його має відкликати?

— Якщо суд у справі щодо ТМ «Корвалол-Дарниця» ухвалить рішення на нашу користь, виробник препарату «Корвалол-Дарниця» вважатиметься порушником закону з усіма наслідками, що з цього випливають: він буде зобов’язаний відшкодувати нам втрати, яких ми зазнали через недобросовісну конкуренцію. Щоб мінімізувати ризики, він має припинити виробництво і прибрати препарат з аптек. Або продовжити виробництво, але зробити ребрендинг, почати випуск препаратів під новою назвою, яка не є схожою із зареєстрованими торговими марками і не порушує жодних прав.

Конкуренція на ринку потрібна, вона обов’язково має бути. Конкуренція товаровиробників дає споживачеві свободу вибору. Саме завдяки конкуренції формується справедлива ціна на товар, а товаровиробники поліпшують якість товару. Але конкуренція має бути добросовісною.