Новини
Ракурс
Туберкульоз легенів. Фото: maartje / Flickr

Не коронавірусом єдиним: як туберкульоз легенів виходить на вулиці

Поки вся увага українців прикута до коронавірусу, в нашій країні вирують інші серйозні інфекційні захворювання, наприклад, туберкульоз легенів. Чи прийде уханьський синдром в Україну — невідомо, а ось непродумані реформаторські кроки дійсно можуть не найкращим чином позначитися на нашому здоров'ї.

Фтизіатри попереджають: хворі на туберкульоз поруч

Коридори і палати стаціонарного відділення туберкульозного диспансеру в Павлограді (Дніпропетровщина) нещодавно спорожніли. Хворих, що перебували тут на лікуванні туберкульозу, відправляють додому (лікуватимуть амбулаторно) або в інші лікувальні заклади. Але чи всі хворі зможуть поїхати до лікарні Дніпра? Чи багато серед них свідомих?

Причини відмови часто банальні — немає грошей, комусь немає на кого залишити дітей... Пенсіонер з Павлограда, який за тиждень до закриття диспансеру дізнався, що хворий на туберкульоз легенів, — тому підтвердження. Мовляв, всіма руками за лікування, але де взяти кошти хоча б на дорогу?

Фтизіатри попереджають: більша частина хворих на туберкульоз залишиться в Павлограді й заражатиме здорове населення — ходитиме до магазинів, їздитиме громадським транспортом. Варто зазначити, що в цьому стаціонарному відділенні лікувалися не лише павлоградці, а й мешканці довколишніх районів. На всіх, хто відмовився від госпіталізації в Дніпрі, співробітники диспансеру зобов'язані подати до суду. Через закриття стаціонарного відділення скоротять близько 60 лікарів і медсестер.

За словами міського голови Павлограда Анатолія Вершини, листи про неприпустимість закриття туберкульозного диспансеру були надіслані до Міністерства охорони здоров'я, обласного Департаменту охорони здоров'я... Проте наразі конкретної відповіді у вирішенні цієї ситуації так і не було отримано. Впливати в інший спосіб на цю проблему місто не має можливості, оскільки тубдиспансер перебуває в підпорядкуванні обласного Департаменту охорони здоров'я.

Цей випадок — не надзвичайний. Череда закриттів поширюється, неначе вірус, всією Україною. Обурені медичні працівники виходять на акції протесту. Відбувся мітинг і на Чернігівщині: з 1 квітня обласний протитуберкульозний диспансер чекає на скорочення, а дитячий санаторій «Зелений гай» та профільні відділення в багатьох містах збираються закрити.

За словами Дмитра Курилова, голови профспілкової організації «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих і небезпечних захворювань» (зверніть увагу — соціально значущих і небезпечних захворювань!), ситуація склалася плачевна: «Медреформа абсолютно не бачить такої служби, як фтизіатрія. Виходячи з грошей, які виділяються на випадки фтизіатрії, штат потрібно буде скоротити в 10 разів!»

Хворих на туберкульоз планують головним чином перекласти на плечі сімейних лікарів. «А якщо це мультирезистентний туберкульоз? Такі хворі приймають від 10 до 20 таблеток на день. Лікування складне. Сімейний лікар впорається? Але ж у лікаря первинки ще понад тисяча інших пацієнтів», — обурюється Дмитро Курилов.

Лікувати хворого на туберкульоз — замало, його ще треба нагодувати

«Щорічно зростає не лише кількість хворих на туберкульоз, а й хворих з резистентними формами (туберкульоз з широкою лікарською стійкістю. — Ред.), — каже завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету ім. Богомольця Ольга Голубовська. — Це дуже видно навіть по моїй щоденній практиці лікаря-інфекціоніста — не фтизіатра. Тільки у дітей зросла частота бактеріовиділення до 30%. У дорослих зараз туберкульоз — часто випадкова знахідка. Причому в абсолютно соціально адаптованих людей. Це страшно. Серед вперше виявленого туберкульозу в дітей у кожного четвертого резистентні форми, а серед тих, хто лікувався повторно, таких форм 36%».

Туберкульоз легенів. Фото: Janice Haney Carr, Dr. Ray Butler, USCDCP / Pixnio

Дитячий протитуберкульозний санаторій «Зелений гай» (про який ішлося вище) розрахований на 120 дітей і є єдиним на всю область. Після закриття 90 осіб персоналу залишаться без роботи. Згідно з медичною реформою, хворих на туберкульоз дітей відпустять на амбулаторне лікування.

«Ці діти часто ховають хліб по кишенях, вони не знають, що таке котлета», — кажуть співробітники санаторію. Їм часто немає у що перевдягнутися. Лікарі, санітарки, медсестри, вихователі приносять їм з дому речі своїх дітей — що у кого є.

«Лікувати хворих з туберкульозом замало. Їх треба годувати. Голодного хворого, котрий не отримує повноцінного харчування, неможливо вилікувати від цього захворювання. Саме тому їх не тільки ізолювали, а й годували у спеціальних закладах. І ні хворі, ні лікарі не винні в тому, в якому стані перебувають ці заклади», — каже Ольга Голубовська.

Агов, президенте!

Керівники протитуберкульозних закладів України написали відкритого листа президентові — «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні».

БО «Українці проти туберкульозу» підтримала лист фтизіатрів і 24 січня створила електронну петицію Володимиру Зеленському «Щодо недопущення руйнування фтизіатричної галузі України».

«Україна стає токсичною для країн Європи, тому що наша країна на другому місці у світі за поширеністю туберкульозу з широкою лікарською стійкістю і входить до десяти країн світу з найвищим показником мультирезистентного туберкульозу», — йдеться у петиції.

Тільки за офіційною статистикою в Україні щодня вмирає 10 осіб!

«Офіційна статистика МОЗ, яка повинна лягати в основу планів і розрахунків, вже давно не відповідає дійсності, МОЗ не приймало і не приймає ефективних заходів для виявлення реального резервуару хворих на туберкульоз. За даними ВООЗ, недовиявлення хворих на туберкульоз становить більш як 20%, за експертними даними — до 30%», — пояснюють автори петиції.

У листі також йдеться про те, що Міністерство охорони здоров'я відзвітувало про зниження захворюваності на туберкульоз за результатами виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз (2012‒2016 роки) на 9%. Водночас Рахункова палата України встановила, що майже 82% заходів цієї програми, на яку було витрачено понад 3,2 млрд грн, реалізовано частково або не виконано взагалі.

В цих умовах Україна вже понад три роки живе без Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018‒2021 роки (яка розроблялася МОЗ, але не була затверджена Верховною Радою).

Замість чіткої національної протитуберкульозної програми 27 листопада 2019 року розпорядженнями Кабінету міністрів України затверджено «Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІД, туберкульозу та вірусних гепатитів до 2030 року» та «Державну стратегію розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню», проте ці стратегії мають переважно декларативний (стратегічний) характер, оскільки не передбачають чіткого механізму фінансового, матеріального та іншого ресурсного забезпечення державою їхніх заходів.

Туберкульоз легенів в Україні: що пропонують фтизіатри?

Фтизіатри для боротьби з туберкульозом легенів пропонують:

  • залишити фінансування протитуберкульозної служби України за кошт державного бюджету не нижче за рівень фінансування 2018‒2019 років;


  • встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування, під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакету «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», з залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби.

Туберкульоз легенів, як зазначають фахівці, — це питання національної безпеки, адже епідемія туберкульозу нічим не краща за будь-яку іншу.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.