Новини
Ракурс
Вакцини для України. Фото: Pixabay

Проблемні щеплення, або ЮНІСЕФ не закуповуватиме вакцини для України

До державних закупівель лікарських препаратів завжди була прикута пильна увага суспільства. Від того, наскільки держава забезпечить своїх громадян медикаментами, маленьких українців — вакцинами, від їхньої ефективності та безпеки залежить не тільки здоров'я, але часто і життя пацієнтів.

7 вересня з'явилася новина — Кабінет міністрів видав постанову №790 про затвердження переліку спеціалізованих організацій, які закуповуватимуть для України товари і послуги у 2020 році. На відміну від минулих років, у документі значаться лише Crown Agents Ltd і UNDP (ПРООН). А ось ЮНІСЕФ (дитячий фонд ООН), який протягом п'яти років закуповував вакцини та препарати для лікування ВІЛ, до цього списку не увійшов.

Вакцини в Україні — на що чекати?

Як це відіб'ється на постачаннях вакцин? Одні експерти пророкують проблеми. «Хотілося б почути від МОЗ коментар, за якими критеріями вони відхилили ЮНІСЕФ як закупника вакцин для України, а також порівняти потім ціни закупівлі 2019 і за якою ціною в результаті закуплять вакцини Крауни», — написала в Facebook директорка благодійного фонду «Крила надії» Наталія Липська.

А ось на думку завідувача лабораторією імунореабілітології Інституту імунології та мікробіології ім. Мечникова Андрія Волянського, що займається вакцинацією не один десяток років, цю новину швидше можна вважати хорошою.

«За п'ять років фонд (ЮНІСЕФ. — Ред.) завдав відчутного удару по вакцинації в Україні. Протягом півтора року (2015 рік і половина 2016-го) вакцини взагалі не завозилися», — каже імунолог. Як наслідок, починаючи з 2017 року Україна отримала безпрецедентний підйом захворюваності на кір.

Сумний досвід

Про те, що спалах кору в Україні — справа часу, фахівці попереджали. Не потрібно бути провидцем, варто було лише подивитися на поширення кору у світі і охоплення щепленнями КПК (проти кору, краснухи, паротиту) в нашій країні. Згідно з даними ВООЗ, у 2014 році охоплення однієї дозою КПК в Україні становило 56%, скотившись до 2016 року й зовсім до 42%. Скільки в цих цифрах достовірності, сказати непросто, адже липові довідки про вакцинацію у нас в ходу (експерти вважають, що приблизно до 25%).

Тим, хто приймав важливі для країни рішення, варто було б ретельніше вивчити настрої суспільства. Не секрет, що безрадісній статистиці передувала трагічна історія. У 2008 році показники обсягу вакцинації в Україні полетіли в прірву. В цей час у країні проводилася додаткова вакцинація проти кору та краснухи індійською вакциною. У Краматорську після щеплення помер 17-річний школяр. І скільки б згодом не твердили, що «після не означає внаслідок», трагедія сталася. Після летального випадку кампанію довелося призупинити, через рік вакцину утилізували. А українці практично припинили вакцинуватись. Тільки за кілька років, у 2010‒2011, ситуація поступово почала поліпшуватися.

Проте 2015 року Україна бере в помічники міжнародні організації, які, отримавши бюджетні гроші, закупити ліки та вакцини оперативно не змогли. Як за вищевикладених обставин можна було залишити країну без вакцин на півтора року? Це запитання, безумовно, хотілося поставити не тільки організаціям-закупникам. Швидше, державі, тодішньому керівництву МОЗ, які в першу чергу повинні дбати про здоров'я своїх громадян. На жаль, за такі прорахунки покарання ніхто не поніс.

На довіру українців до вакцинації і, відповідно, її охоплення вплинула ще одна історія 2015 року. Україна отримала такого собі кота в мішку — заморожену-розморожену вакцину від поліомієліту. Нагадаємо: уряд Канади виділив 3 млн канадських доларів, на які фонд ЮНІСЕФ закупив вакцину від поліомієліту. Однак вантаж з Франції прийшов у нашу країну з сюрпризом. Вакцина ОПВ, яку застосовують орально, у вигляді крапель, була в розмороженому стані, хоча повинна зберігатися при температурі мінус 20. Повторне замороження заборонене — саме так написано в інструкції виробника.

Особливість вакцини ОПВ в тому, що вона містить ослаблені віруси поліомієліту. І якщо змінюються умови зберігання — важко сказати, що з ними відбувається. Як вони себе проявлять, потрапивши в дитячий організм? Ще один нюанс: тривалентна вакцина ОПВ, що надійшла, мала утилізуватися в квітні 2016 року в усьому світі у зв'язку з переходом на двовалентну вакцину. Кінець історії такий: попри оголошений спалах поліомієліту в Україні та три тури додаткової вакцинації, приблизно половину ОПВ довелося утилізувати. На сайті ЮНІСЕФ пройшла інформація про плановані логістичні втрати до 60 млн доз у зв'язку з переходом з тривалентної на двовалентну вакцину.

Вакцини для України. Фото: Pixabay

На думку Андрія Волянського, з переходом на закупівлі через міжнародні організації трапилася ще одна важлива річ — змінилася структура закуповуваних вакцин. У 2016 році Україна востаннє вибрала квоту «Пентаксиму» (ацелюлярна вакцина проти коклюшу, дифтерії, правця, поліомієліту та захворювань, що викликаються гемофільною паличкою) у французького виробника Sanofi Pasteur — 414 тис. доз. Попри постанову КМУ №557 від 23 серпня 2016 року, що передбачала закупівлю 800 тис. доз ацелюлярних вакцин за бюджетні гроші того ж 2016-го, вони не були закуплені. Пояснення було банальним — брак цих препаратів на глобальному ринку. А ось проблем з постачанням вакцин АКДС (від коклюшу, дифтерії, правця) виробництва Serum Institute of India не виникло. Вони і постачалися в Україну всі ці роки.

Чому українські батьки — найобізнаніші

Напевно, в жодній країні світу батьки не знають стільки про вакцини, як в Україні (втім, це доля країн, де немає довіри до державних інститутів). Наприклад, що сучасні розщеплені (ацелюлярні) вакцини є менш реактогенними, легше переносяться. А після трагічної історії 2008 року ставлення до індійських вакцин навряд чи кардинально покращилося. Міністерство охорони здоров'я і закупник доклали надзвичайних зусиль з просування індійської вакцини. «Безвідповідальним» українцям з усіх прасок доносили, що саме така вакцина потрібна нашим дітям. Мовляв, вона дає найкращий імунітет. На одному з каналів вийшов документальний серіал, де українська співачка з'їздила на індійський завод і особисто переконалася в найсуворішому дотриманні всіх вимог до виробництва вакцин. Однак в останній серії все ж прищепила свою дитину розщепленою бельгійською вакциною у приватній клініці.

Описані потуги не принесли результату: всю індійську вакцину не вдалося реалізувати. За словами Андрія Волянського, у травні 2020 року майже у мільйона доз індійської АКДС вартістю 56 грн за 10-дозовий флакон закінчився термін придатності. А в країні створено величезний запас вакцин, який також, скоріш за все, стане в чергу на утилізацію. Це індійська АДС-м, болгарська БЦЖ, корейська вакцина проти гепатиту В, індійська вакцина проти гемофільної палички.

На «Ракурсі» вийшла не одна стаття про проблеми, пов'язані з держзакупівлями лікарських препаратів, і зокрема вакцин. Рахункова палата неодноразово проводила аудити ефективності закупівель із залученням міжнародних організацій. Економність бюджетних витрат на придбання ліків не викликала сумнівів у перевіряльників. Але хіба головна мета закупівель ліків і вакцин — тільки заощадити?

«Міністерство охорони здоров'я, витративши у 2017‒2018 роках 11,9 млрд грн на закупівлю ліків та медичних засобів із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, не забезпечило своєчасного доступу до них всіх пацієнтів, а відтак — основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало», — констатують аудитори в останньому звіті.

Ще один невеличкий штрих з документа: «Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медвироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн, які були придбані коштом держбюджету 2015‒2017 років. З них майже на 1 млн грн вже утилізовано», — наголошують перевіряльники.

Календар щеплень — оновити!

З хороших новин — з 2022 року Україна планує ввести обов'язкові щеплення для дітей проти пневмококової інфекції. У всякому разі, про це заявив на одному з брифінгів головний санітарний лікар Віктор Ляшко. Пневмококова інфекція — смертельно небезпечна недуга, що загрожує дітям і людям із груп ризику. Оперативний штаб МОЗ рекомендував профільному міністерству подати запит в GAVI (Глобальний альянс з вакцинації та імунізації) для отримання пневмококової вакцини за спеціальною ціною.


Ще в скарбничку позитиву можна віднести новину про те, що Центр громадського здоров'я України працює над підготовкою сценарію для багаторічного планування закупівлі вакцин на 2021‒2023 роки.

У багатьох країнах світу існує реєстрація ускладнень після щеплень і система відшкодування. Звичайно, не завжди вдається довести зв'язок між проблемою і вакцинацією. Однак в Україні статистика поствакцинальних ускладнень не ведеться, летальні випадки приховуються, а розслідування не проводяться. Зате чудово укорінився слоган: «після не означає внаслідок». Державі слід захищати імунопрофілактику, але вибудувана політика повинна бути чесною.


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter

.