П’ять запитань Зеленського на місцевих виборах: білий шум і брудні технології

Опитуванню, анонсованому главою держави і призначеному на день місцевих виборів, вдалося збаламутити громадську думку за тиждень до голосування. Але, на жаль, багато хто з нас попався на емоційний гачок, серйозно обговорюючи зміст горезвісних «п'яти запитань Зеленського».

Насправді це безглуздо: адже головне завдання опитування — не дізнатися ставлення обивателя до чисельного складу парламенту або легалізації марихуани. Ці запитання з успіхом можна було б замінити будь-якими іншими. Головне — щоб вони були достатньо скандальними і викликали сильний емоційний відгук. Дивно, до речі, що автори опитувальника залишили за кадром такі смачні теми, як мовна політика, наприклад, або легалізація проституції. Втім, марихуана і вільна економічна зона на Донбасі теж непогані для створення хайпу. Адже і противники, і прихильники почнуть хвилюватися і захочуть від душі висловитися.

Але їхні відповіді не значать нічого. Насправді в опитування зовсім інші цілі, і стосуються вони місцевих виборів в Україні.

Підійняти явку на місцевих виборах?

Одна з основних цілей — забезпечення явки. За інсайдерськими даними, на місцевих виборах очікується дуже низька явка виборців, близько 40%. Причому падіння явки відбудеться саме за рахунок ядерного електорату «Слуги народу». Пояснюється це просто. Ті, хто півтора року тому голосував за нинішнього президента і за його партію, розмірковували вельми примітивно: «Ось зараз все погано, а прийдуть нові люди, і зроблять нам добре». Однак за цей час ніхто «добре» не зробив. Електорат Зеленського засмутився, а електоральна активність противників правлячої партії, навпаки, зросла.

Тому явку «зеленого електорату» потрібно підіймати за будь-яку ціну. Для цього якраз і згодиться опитування. Те, що запитання в ньому підібрані за принципом «у городі бузина, а в Києві дядько», жодного значення не має. Запитання мають бути емоційно токсичними, щоб ледачий обиватель 25 жовтня піднявся з дивана і хоча б з цікавості прийшов на виборчу дільницю. Адже «його президент» обіцяв почути те, про що він говорить на кухні і з таксистом.

Прихована агітація під виглядом опитування?

Брудні передвиборчі технології теж ніхто не скасовував. Ви, мабуть, чули про те, що півтора року тому на президентських виборах спостерігачі від «Слуги народу» приходили на виборчі дільниці із саморобними бейджами, виконаними у фірмовій жовто-зеленій гамі. Так, це порушення виборчого законодавства, так, тоді на це скаржилися, навіть складалися протоколи, але ніхто не збирався боротися за кожен окремий випадок порушення виборчого права, тому що загалом перемога «зелених» була безумовною. Не було чого марнувати сили. Зараз розклад трохи інший, і можна серйозно замислитися про порушення виборчого законодавства напередодні місцевих виборів.

Анонсуючи опитування в день виборів, пан Зеленський закінчив своє звернення до електорату словами «Україна — це ти», передвиборчим слоганом партії «Слуга народу». У своїх вояжах країною президент возив із собою трибуну не з державною символікою, а з логотипом партії «Слуга народу», причому робив це до того, як почалася передвиборча кампанія на місцеві вибори. Порушення? Безумовно.

Які закони можуть бути порушені?

Сьогодні багато противників «зелених» пишуть про те, що готові викликати поліцію, побачивши опитувальні бланки президента поруч із виборчими дільницями.

Ну що ж, це непогана ідея. Відкриємо, наприклад, Виборчий кодекс України. У розділі VIII «Передвиборна агітація», у ст. 51 «Форми і засоби передвиборної агітації» чітко сказано: «Прихована передвиборна агітація, а також розміщення або поширення матеріалів передвиборної агітації <…> забороняються. До передвиборної агітації <…> належить використання символіки (гімну, прапора, розпізнавального знака, девізу) або логотипів партії — суб’єкта відповідного виборчого процесу, використання передвиборних слоганів, гасел кандидатів, партій (організацій партій) — суб’єктів відповідного виборчого процесу, а так само повідомлення про проведення видовищних чи інших публічних заходів на підтримку партії, кандидата або про підтримку зазначених заходів кандидатами, партіями (організаціями партій) — суб’єктами відповідного виборчого процесу, а також привернення уваги до участі у таких заходах партій чи певних осіб як кандидатів».

А ось ст. 52 «Строки проведення передвиборної агітації» чітко пояснює, що опівночі з п'ятниці на суботу будь-яка агітація припиняється.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 212-10) говорить про штраф «на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Не виключено, що під час опитування на місцевих виборах теж будуть використовуватися якісь фішки — ручки, бейджики, бланки зелено-жовтої гами. І на це можна і треба скаржитися. Ну, скажімо, організатори опитування готові піти на ці жертви й заплатити адміністративні штрафи. Звідси виникає наступне запитання.

За чий кошт бенкет?

Опитування на місцевих виборах анонсувала перша особа держави. Чи означає це, що за бенкет платить держава? Начебто ні. У п'ятницю, 16 жовтня, в ефірі «Громадського радіо» заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що опитування профінансують «меценати»: «Це буде така собі громадська організація, яка цим займатиметься спільно з соціологами. Наскільки я знаю, розглядається варіант паралельно провести екзит-пол саме з відповідей людей, за цим опитуванням, щоб його можна було оприлюднити відразу і звірити з офіційними результатами… Є багато меценатів, небайдужих людей, це не такі великі кошти, які виділять або вже виділили на такий процес. Політичну відповідальність за це несе ініціатор опитування».

Євгенія Кравчук, якщо вірити відкритим джерелам, працювала свого часу на партію УКРОП, проект Коломойського. І знаєте, це не дивує. Навіть можна собі уявити «меценатів», які фінансують президентське опитування.

І нарешті, ще одне запитання.

Хто перевірить правдивість опитування на місцевих виборах?

Поки що ми знаємо тільки запитання. Але немає форми бюлетенів, немає тиражу. Скоріш за все, в кожному регіоні друкуватимуться власні бюлетені, тому що організувати логістику по всій Україні з єдиного центру — це будь-якому меценату, навіть найбільш бородатому, обійдеться в копієчку. Скільки буде цих папірців? Хто знає…

Йдемо далі. Хто оброблятиме бюлетені? Невідомо. А може, їх узагалі пустять на розпалювання, а замість них вкинуть ліві папірці? Рух тонн паперу, пущених на бюлетені, можна відстежити, але для цього потрібне повноцінне незалежне розслідування. А прокурор, тим часом, — чергова «повністю своя людина», а поліція — самі знаєте.

Два роки тому незалежна аналітична платформа VoxUkraine опублікувала цікавий матеріал про фальсифікацію соціологічних досліджень. Там дуже цікаво описані шляхи фальсифікацій опитувань, які можна легко провернути, маючи бази даних старих соціологічних опитувань. Їх безліч, кожен може бути використаний у кампанії «п'ять запитань від Зеленського» на місцевих виборах.

...Якщо після оприлюднення перших двох запитань ще були підозри, що їхня суть важлива для організаторів, то тепер, дивлячись на список із п'яти, будь-хто зрозуміє, що перше і третє (довічне ув'язнення за корупцію і скорочення депутатського корпусу) орієнтовані на диванний охлос, друге, про Донбас, — на охлос ватний, четверте запитання про марихуану — кісточка, кинута лівим, п'яте, про Будапештський меморандум, — різним там розумникам. Всім сестрам по сережках. А разом вони створюють білий шум, димову завісу, що приховує реальні цілі проведення цього безглуздого, на перший погляд, але такого цікавого, виходячи з реальних цілей, опитування.