У черзі за вакциною: чим збираються прищеплювати українців від COVID-19

Одними з перших у світі почнуть робити щеплення від коронавірусної інфекції COVID-19 громадяни Британії. Йдеться про масову вакцинацію. Лімітоване використання, коли окремі країни наважуються застосовувати для окремих груп населення вакцину, що не пройшла всіх фаз випробувань, у світі вже розпочалося. Британський регулятор затвердив вакцину від Pfizer/BioNTech, яка в гонитві розробників прийшла до фінішу першою. Замовлено 40 мільйонів доз, яких вистачить на 20 мільйонів чоловік (для повного циклу вакцинації потрібні дві дози з інтервалом у 21 день). Близько 10 мільйонів доз надійдуть у країну вже найближчим часом. У Національній службі здоров’я Великобританії (NHS) заявили, що готові розпочати вакцинацію наступного тижня. У пріоритеті — групи ризику (мешканці будинків престарілих, люди старше 80 років, медичні та соціальні працівники). Ширша імунізація категорії 50+, а також молодих людей із хронічними захворюваннями, швидше за все, відбудеться вже 2021 року. У Британії чекають на схвалення ще кілька вакцин, зокрема, американської компанії Moderna, створеної за тією ж технологією, що і згадана вище (замовлено 7 мільйонів доз). Також зарезервовано інші типи вакцин — від Оксфордського університету і компанії AstraZeneca.

Вакцини нового покоління Modernа і Pfizer/BioNTech — плюси й мінуси

Голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО Сергій Комісаренко днями заявив, що масова вакцинація від коронавірусу населення України може завершитися вже до кінця 2021 року. А найкращим варіантом для країни стане вакцина від компанії Moderna, оскільки препарат не потребує для зберігання дуже низьких температур, як, наприклад, вакцина Pfizer.

Що відомо про цю вакцину? Moderna — американська компанія, яка розробила вакцину під робочою назвою mRNA-1273. Препарат став другим у світі після вакцини від Pfizer, який показав високу ефективність після завершення трьох фаз клінічних досліджень. На даному етапі фармакологічна компанія подала документи на реєстрацію своєї вакцини в США.

Згідно з прес-релізом Moderna, ефективність вакцини становить 94,1% (у Pfizer — близько 95%). У третій, завершальній, фазі випробування брали участь 30 тисяч добровольців. Це трохи менше, ніж у Pfizer (43 538), однак чимало. Одна половина учасників отримала дві дози препарату з інтервалом у чотири тижні, іншій ввели плацебо (як правило, використовують фізрозчин). Ефективність оцінювали, порівнюючи кількість захворілих в обох групах. Учені проводили роботу за принципом подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження. Це означає, що ні учасники, ні вчені до певного моменту не знають, що саме і кому ввели. Навмисно добровольців ніхто не інфікує — в сучасному світі це неетично. Серед усіх добровольців захворіли на коронавірусну інфекцію 196 осіб. З них 185 випадків з плацебо-групи і 11 — у групі, що отримала вакцину. У групі плацебо також зафіксували 30 випадків із тяжким перебігом хвороби і один смертельний. Водночас у жодного вакцинованого добровольця ускладнень не було. Вакцина виявилася ефективною в різних вікових, гендерних, расових і етнічних групах, кажуть розробники. Ще один важливий нюанс: серед захворілих із групи плацебо були літні люди. Це може означати, що і людей із груп ризику вакцина захищатиме.

Вакцини-кандидати здебільшого виробляються за відомими і відпрацьованими технологіями. Препарати Modernа і Pfizer/BioNTech — це мРНК-вакцини. Про цей тип вакцин говорили багато років, їх намагалися розробити і вивести на ринок, але досі це нікому не вдавалося. Розробка і випуск вакцини для широкого застосування займають у середньому 15 років — це дуже тривалий процес. Під час пандемії лише за дев’ять місяців удалося створити не лише вакцини, а навіть пробні масові партії, — це великий прорив і досягнення і молекулярної біології, і генетики, і медицини.

Чи є у мРНК-вакцин якісь переваги? За словами молекулярного біолога Ірини Якутенко, спочатку вакцини такого типу розроблялися для боротьби з пухлинами і заточені насамперед на генерацію Т-клітинної відповіді. Ця гілка імунітету не пов’язана з виробництвом антитіл, але також забезпечує хороший захист. Більш того, вважається, що в разі коронавірусної інфекції саме Т-клітинна відповідь може значною мірою визначати результат зараження (про що «Ракурс» писав у цій статті). До того ж мРНК-вакцини стимулюють і вироблення антитіл. У разі природного зараження вірусом також виявляються задіяними обидва види імунної відповіді — антитільний і Т-клітинний. Створюваний мРНК-вакцинами імунний захист набагато більше нагадує природний, що виникає при зустрічі з реальним вірусом, ніж це під силу іншим типам вакцин.

Що являє собою мРНК-вакцина? Використовується не цілий убитий вірус, не його білки, не шматки вірусу, що запаковані в інший вірус, а безпосередньо РНК вірусу. У послідовності матричної РНК закодовано ген спайк-білка — одного з поверхневих білків коронавірусу, з допомогою якого він чіпляється за клітинні рецептори та проникає всередину.

Отже, ми вводимо вакцину, але що ж відбувається надалі? Для збереження стабільності молекулу мРНК упаковано в капсулу з ліпідів (жирів). Це дає змогу вирішити відразу багато проблем. До того, як вакцина потрапить у клітини, капсула захищає РНК від руйнування особливими ферментами, які нишпорять міжклітинним простором, знищуючи будь-яку виявлену «голу» РНК. Це важливий захисний механізм, спрямований на боротьбу з вірусами. З іншого боку, завдяки такій обгортці мРНК проникає всередину клітин: капсула «приземляється» на ліпідну мембрану клітин, та вигинається всередину, формуючи бульбашку, яка в результаті опиняється в клітині. Потім мРНК знаходить рибосому, в якій і відбудеться процес трансляції генетичної інформації та синтез потрібного нам білка (у випадку антиковідної вакцини — білка, з якого складаються шипи SARS-CoV-2).

Упакувати і донести молекулу в клітину і було головним завданням учених із моменту виникнення ідеї створити вакцину цього типу. Можна сказати, що вчені задіяли механізми, які використовує сам вірус. Він потрапляє в наші клітини і змушує їх створювати свої копії. Але тепер це лише інструкція для клітин зі складання частини вірусу: зараження не відбувається, але імунітет формується.

Що відбувається далі з клітиною, в яку потрапила мРНК з вакцини? Як пояснив генетик Олександр Коляда, мРНК «живе» в клітині відносно недовго — максимум добу. Однак свою функцію виконати встигає: формується імунна реакція. Потім матрична РНК розщеплюється, і клітина повертається до звичного життя.

Якщо говорити про безпеку, то і Modernа, і Pfizer/BioNTech показали відсутність серйозних побічних ефектів, а тимчасові грипоподібні симптоми швидко зникали.

Велика проблема вакцини Pfizer/BioNTech полягає в тому, що препарат потребує зберігання при наднизьких температурах (мінус 70 градусів за Цельсієм). Забезпечення потрібного температурного режиму (так званий холодовий ланцюг) на всіх етапах логістики обходиться дуже дорого і не доступне у багатьох країнах. Не дарма британці назвали цей процес «гігантською логістичною операцією». При цьому у Pfizer запевняють, що розробили спеціальні контейнери із сухим льодом для підтримки необхідної температури протягом 15 днів.

За твердженнями розробників Modernа, їх вакцина може зберігатися до шести місяців при температурі мінус 20 градусів за Цельсієм і залишатися стабільною 30 днів в умовах стандартного зберігання (при 2–8 градусах). І навіть зберігатися 12 годин при кімнатній температурі. Це значно спрощує логістику. Поки невідомо, як саме вченим удалося стабілізувати свою вакцину.

Які вакцини прийдуть в Україну, і чи вистачить грошей?

Частину антиковідних вакцин Україна планує отримати з допомогою міжнародного механізму COVAX. Для того щоб вирішити проблему ажіотажу, в 2020 році ВООЗ створила Глобальний механізм доступу до вакцин від COVID-19 — COVAX. Ця програма фінансується як розвиненими країнами, так і на пожертвування. Вакцини обіцяють розподіляти пропорційно, виходячи з чисельності населення країн, незалежно від рівня добробуту. Іншими словами, багаті оплатять частину вакцин для бідних. Україна також приєдналася до COVAX, була віднесена до групи країн із низьким доходом, отже, деяку частину вакцин нам дадуть безплатно.

За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, в рамках COVAX Україна безплатно отримає 8 мільйонів доз. Доставлятися вакцини будуть траншами, перша партія в 1,2 мільйона доз очікується в першій половині 2021 року. Передусім обіцяють прищеплювати людей із груп ризику — медичних працівників, старше 65 років і з хронічними захворюваннями. Яка це буде вакцина? Вибирати не доводиться. Можливо, і Moderna, але, ймовірно, й інші вакцини, які добіжать до фінішної стрічки. Понад ці поставки Україні доведеться докуповувати вакцину самостійно. Нагадаємо, що для повної імунізації від коронавірусної інфекції необхідні дві дози, тож за хорошого розкладу в рамках співпраці COVAX удасться безплатно прищепити 4 мільйони наших співгромадян. Це 10% населення. А решта?

Поки що в проєкті держбюджету-2021 на вакцинацію населення від коронавірусу Кабмін заклав 2,6 мільярда гривень. Можна лише припускати, на скільки доз вакцини вистачить цих коштів. На сьогодні реальними вакцинами-претендентами є препарати від фармкомпаній Modernа і Pfizer/BioNTech. Вартість вакцини Pfizer/BioNTech, як пише CNBC, 20 доларів за дозу або 40 доларів за повний курс. Якщо ми закупимо цю вакцину, то закладених у бюджеті коштів вистачить на вакцинацію приблизно 2,28 мільйона чоловік. І це не враховуючи транспортування, яке також коштує чимало (нагадаю, що цій вакцині для зберігання потрібні дуже низькі температури, що вкрай ускладнює і здорожує логістику). Вартість однієї дози Moderna, як озвучив голова фармкомпанії Стефан Бансель, становить 25–37 доларів. Тобто повний курс вакцинації з двох доз обійдеться ще дорожче — 50–74 долари. Цю вакцину простіше транспортувати і зберігати, але за 2,6 мільярда гривень ми охопимо вакцинацією ще менше людей (приблизно 1,5 мільйона чоловік). У МОЗ не втрачають оптимізму і кивають на Світовий банк, у планах у якого виділити Україні на закупівлю вакцин 100 мільйонів доларів.

Чи будуть наші громадяни вакцинуватися від COVID-19? Більш як половина українців готові зробити щеплення від коронавірусу. Однак за умови, що вакцина буде безплатною. Такими є результати опитування, проведеного 28–30 листопада соціологічною групою «Рейтинг». 55% респондентів відповіли, що будуть вакцинуватися від коронавірусу, якщо вакцина буде безплатною, а от 40% поки не готові до процедури щеплення. На платну вакцину охочих іще менше — 35%, а 57% не готові вакцинуватися власним коштом. Соціологи також зазначили, що прихильників безплатної вакцинації від коронавірусу більше серед людей старшого віку, жителів сіл, а платної — серед молоді і жителів Києва. Чи не повторить антиковідна вакцина долю ПЛР-тестів? Коли безплатно — довго і не доб’єшся, а за гроші — будь ласка.

Навряд чи вакцинація від коронавірусної інфекції стане обов’язковою в Україні. Однак у майбутньому без довідки про таке щеплення, з великою ймовірністю, ми навряд чи зможемо подорожувати за кордон або ж коло країн дуже звузиться. Про це вже заявили в австралійській авіакомпанії Qantas Airlinies, зауваживши, що, швидше за все, рішення про обов’язкові щеплення від COVID-19 приймуть й інші авіаперевізники.

У журналі Nature вийшла цікава стаття з прогнозом різних сценаріїв розвитку пандемії на найближчі п’ять років. Автори вважають, що хоч би як поширювався коронавірус, хоч би які мутації у нього виникли, світу буде досить важко всі ці п’ять років, якщо ми не будемо вакцинуватися. Що раніше вакцина від коронавірусу стане доступною, що ефективнішою буде, то кращим буде прогноз для всіх нас. Глобальна мета — досягнення колективного імунітету. Якщо 60–70% населення матиме імунітет до коронавірусу, решта будуть захищені від зараження.

Чи можна говорити про швидке закінчення пандемії та перемогу над коронавірусом? Поки що зарано, залишається багато запитань, наприклад, як довго вакцина зможе нас захищати? Проте з обережним оптимізмом можна сподіватися, що наступного року ситуація з коронованим вірусом істотно пом’якшиться, а ми поступово повернемося до звичного життя — без локдаунів.