Субсидія і… кримінальна відповідальність за неї

Зовсім недавно, 20 січня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль закликав українців оформляти субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. За йогословами, всі, хто отримує житлові субсидії, практично не відчують подорожчання комунальних послуг у січні.

За словами Шмигаля, оформити субсидію сьогодні дуже просто: офлайн або онлайн, через сайт Мінсоцполітики або через банк. «Держава обов’язково допоможе людям, які цього зараз потребують», — пообіцяв він.

А за чотири дні до оптимістичного звернення прем’єра Верховний суд опублікував на своєму телеграм-каналі посилання на рішення у справі про шахрайство і підроблення документів. Фігуранткою кримінального провадження стала жінка, яка ... саме і оформляла субсидію.

Субсидії на оплату ЖКП: гайки можуть закрутити

Тарифи та субсидії можна сміливо назвати найгарячішою темою нинішньої зими. Ще в грудні ми писали про те, що у Верховній Раді начебто збиралися «пришпорити» процес прийняття законопроєкту №3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг». Законопроєктом передбачалося посилити заходи із стягнення комунальних боргів. 

Найбільш обговорюваними нововведеннями, прописаними в законопроєкті, стали зміни до Закону України «Про виконавче провадження». Якщо його ухвалять, то борги з ЖКП буде прирівняно до боргів зі сплати аліментів. Стягнення боргу може бути звернено не лише на зарплату, а й на майно боржника, а йому самому можуть заборонити виїжджати за межі України, керувати автомобілем.

Наразі законопроєкт №3613 застрягнув у профільному комітеті. Це не дивно. На тлі тарифних протестів і загального невдоволення населення, шокованого сумами в платіжках, діставати цей документ на світ божий було б, м’яко кажучи, необачно з боку пропрезидентської більшості (нагадаємо, що його ініціював депутат від «Слуги народу» Михайло Лаба).

Однак поки Кабмін усіляко піарить розширення програми житлових субсидій і пошуки додаткових джерел фінансування для їх виплат, Верховний суд у середині січня опублікував одне дуже цікаве рішення.

Субсидії: «шахрайство» і «підроблення документів»

У рішенні Верховний суд визначив умови притягнення громадянина, який необґрунтовано отримує соціальну допомогу, до відповідальності за шахрайство і підроблення документів.

Сама історія «шахрайства і підроблень» розпочалася понад шість років тому в райцентрі на Волині. Громадянка прийшла в управління праці та соцзахисту міського виконкому та написала заяву на оформлення субсидії для малозабезпечених сімей. У декларації вона не вказала, що володіє ще однією квартирою. Субсидію призначили, і за півроку жінка просто-таки обікрала державу на 2889 гривень 37 копійок.

Після цього «зловмисниця» ще п’ять разів оформляла субсидію. Суми, ясна річ, зростали і до 2017 року досягнули аж восьми з половиною тисяч за півроку. Крім того, жінка оформляла соціальну допомогу, вносячи неправильні дані до декларації (тобто просто не вказувала, що у неї є ще одна квартира).

Неприємна ситуація. У серпні цього року, до речі, радник міністра соціальної політики Микола Шамбор заявляв, що гроші, отримані шляхом приховування доходів, можуть вимагати повернути. Однак чиновник говорив про те, що помилки могли припуститися в органах соціального захисту. І, зрозуміло, якщо вприховуванні доходу винен сам одержувач субсидії, то держава може в законному порядку вимагати їх. Що, звичайно ж, зовсім не мало би передбачати кримінального переслідування.

Однак правоохоронці і суд на Волині думали дещо інакше. Суд першої інстанції засудив одержувачку державних грошей одразу за двома кримінальними статтями — 190-ю (шахрайство) і 358-ю (підроблення документів). Всього недобросовісній субсидіантці впаяли обмеження волі строком на два роки і... милостиво звільнили від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію в 2016 році».

Втім, прокурор залишився незадоволеним: хоч суд і визнав жінку винною в тому, що вона «заволоділа чужим майном шляхом обману, підробила документи і використовувала їх, а також вчинила такі діяння повторно», вирок видався йому занадто м’яким. З прокуратури скарга надійшла до апеляційного суду, і той призначив жінці штрафи на загальну суму 1700 гривень і не обмеження, а позбавлення волі строком на два роки. Але, знову ж таки, милостиво звільнив жінку від походу на зону на підставі вже згадуваного закону про амністію.

«Злочинниця» — самотня мати хворої дитини

Тепер уже засуджена жінка подала скаргу до вищої судової інстанції. Вона заперечувала наявність умислу на введення в оману працівників міськради. 

Право на соцдопомогу у неї з’явилося, тому що у неї в цей період хворіла дитина, а наявність другої квартири не вплинула на призначення соціальної допомоги. Крім того, вона посилається на Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», який передбачає припинення допомоги та повернення «зайвих» грошей, тобто цивільно-правову відповідальність, але аж ніяк не кримінальне переслідування.

І Верховний суд прийняв дуже цікаве рішення.

Для цієї конкретної засудженої жінки все закінчилося відносно добре. У попередніх судових інстанціях не з’ясували, чи мала вона право на призначення субсидії з інших мотивів. А тим часом у матеріалах справи дуже добре було змальовано життєві обставини «злочинниці-шахрайки»: самотня мати, яка не працює, присвячуючи весь свій час хворій дитині, що перебуває на диспансерному обліку і потребує постійної уваги. Таким чином, соціальні виплати — єдине джерело існування матері і дитини. А що стосується другої квартири, то так, така є. У довгобуді. Ні жити в ній, ні здавати її в оренду ніяк не можна, тому вважати її «додатковим джерелом доходу» теж неможливо.

Залишимо осторонь те, якими моральними принципами керувалися обвинувачення і суди першої та апеляційної інстанцій, засуджуючи нещасну матір-одиначку. 

На щастя, Верховний суд вирішив, що в її діях не було всіх необхідних ознак шахрайства та підроблення документів, і закрив кримінальне провадження.

Але є одне велике «але».

Одержувачі субсидій — особливо небезпечні!

Верховний суд вважав, що одночасне залучення людини і до цивільної, і до кримінальної відповідальності не суперечить передбаченому в статті 61 Конституції України принципу, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Іншими словами, якщо ви напартачили в документах, гроші вас змусять повернути в рамках цивільного провадження. Але це не означає, що водночас ви не станете об’єктом кримінального переслідування.

Докладно розбираючи тему шахрайства, суд підтвердив, що незаконне оформлення субсидії цілком може підпадати під визначення «шахрайство», необхідно лише довести наявність обману, пасивного або активного, і прямого умислу та корисливого мотиву.

Слід зауважити, що один із суддів висловив окрему думку щодо рішення. 

Коротенько одна з основних думок: не можна назвати кримінальним правопорушенням дію або бездіяльність, які хоч і містять формально ознаки злочину, але через свою малозначність не становлять суспільної небезпеки.

...На жаль, такі найнебезпечніші «шахраї», як мати-одиначка з Волині та їй подібні, — легка здобич для тих же правоохоронних органів, яким простіше і безпечніше мати справу з такими, з дозволу сказати, «злочинцями», ніж займатися злочинцями справжніми . А державні органи, що оформлюють субсидії, цілком можуть заохочувати таку тактику залякування.