Продаж землі, легалізація марихуани і газ задешево: референдуми починаються!

Законопроєкт №3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» було подано президентом до ВРУ влітку 2020 року як невідкладний, схвалений парламентом остаточний варіант закону про референдум підписано Володимиром Зеленським 8 квітня 2021-го. Ми вже розповідали про те, що референдум — вельми специфічний і навіть небезпечний політичний інструмент.

Як будь-яка серйозна зброя, цей закон потребує польових випробувань і пристрілки. І, здається, такі випробування вже почалися. У п’ятницю, 14 травня, Центральна виборча комісія (ЦВК) зареєструвала п’ять ініціативних груп щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, які висунули п’ять суперпопулістських питань.

Політично стурбована Дніпропетровщина

Ще 27 квітня на сайті ЦВК з’явилася новина про те, що комісія направила своїх представників на збори громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Вони були заплановані в 16 населених пунктах, в основному в селах, 15 з яких розташовані... у Дніпропетровській області. І ці збори мали відбутися в один і той же день — 29 квітня. (Шістнадцяті — 4 липня в Києві.) Голова комісії Олег Діденко заявив про те, що це перше, можна сказати, історичне рішення ЦВК такого роду, і воно відповідає вимогам Закону України «Про всеукраїнський референдум».

Виявилося, що на 15 зборах виносилися однотипні питання, і ЦВК у результаті зареєструвала п’ять ініціативних груп, створених у смт Петриківка, Васильківка, Кринички, селі Шестірня та місті Нікополь (усі — Дніпропетровської області).

Політично активних жителів Дніпропетровщини, які в єдиному пориві зібралися 29 квітня, з усього спектра проблем України цікавлять п’ять основних запитань:

1. Чи підтримуєте Ви пропозицію, щоб газ, який видобувається на території України постачався громадянам України з метою використання у побутових потребах та державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям за ціною, яка включає ціну його видобутку та надбавку до ціни видобутку не більше ніж 30 відсотків?
2. Чи підтримуєте Ви можливість продажу земель (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення в Україні?
3. Чи підтримуєте Ви продаж об’єктів стратегічної власності України?
4. Чи підтримуєте Ви легалізацію грального бізнесу в Україні?
5. Чи підтримуєте Ви легалізацію наркотику марихуана в Україні?

(Кострубатий стиль і граматичні помилки оригіналу збережено.)

Погодьтеся, що слова про «історичне рішення» (а також про «пряме народовладдя» і найдемократичнішу демократію) в цьому випадку звучать смішно. Ініціаторам зборів полінувалися потурбуватися навіть про те, щоб шоу політично активних «простих людей» відбувалися хоча б у трьох-чотирьох областях країни, — з метою створити видимість широкого загальноукраїнського по-справжньому народного пориву. А то виходить, що в селах навколо Дніпра живуть ініціативні громадяни, а десь у Запоріжжі або хоч у Карпатах — інертні.

Будь-кому зрозуміло, що дніпропетровські селяни раптом узялися ініціювати референдум не просто так. Звідси запитання: а хто насправді вирішив усе це затіяти?

«Йдеться просто про якісь ініціативні групи, нашвидкуруч організовані в Дніпропетровській області, — прокоментував« Ракурсу»ситуацію політолог і політтехнолог Олег Постернак. — Тут відчувається почерк губернатора Валентина Резніченка, який міг діяти за вказівкою з Києва». (Для довідки: президент В.Зеленський призначив В.Резніченка губернатором Дніпропетровської області 10 грудня 2020 року.)

Перегони популістів: хто встигне раніше?

Політтехнолог Олег Постернак говорить про те, що в цій ситуації може бути обкатано технологію блокування невигідних владі ініціативних груп. У Законі України «Про всеукраїнський референдум» прописано право ЦВК відмовляти в реєстрації тим ініціативним групам, у яких питання збігається з питанням, висунутим раніше іншою ініціативною групою.

Запитання можна сформулювати так: хто кого обскакає на цей раз у гонитві за право називатися «дбайливцем про народні інтереси». На думку політтехнолога, виграти перегони можна шляхом реєстрації формальних ініціативних груп із проблемних питань, блокуючи діяльність груп, створених за ініціативою інших політсил.

І дійсно, 13 травня, напередодні рішення ЦВК, на сайті Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» з’явилася заява заступника голови партії Івана Крулька про те, що політсилі хочуть перешкодити провести земельний референдум шляхом створення фейкових ініціативних груп. «Як ви думаєте, чи зберуть ці ініціативні групи потрібну кількість підписів? Особисто я відповідь на це запитання знаю», — пише політтехнолог Олег Постернак.

Однак тут виникає ще одне запитання: як звичайний виборець, що не володіє інсайдерською інформацією, може визначити, від кого виходить питання, винесене на референдум? Адже в повідомленнях ЦВК кажуть просто про якісь «ініціативні групи».

Професіонали, котрі уважно відстежують підкилимну боротьбу різних політсил, можуть чітко сказати, звідки ростуть ноги у тієї чи іншої «народної ініціативи». А от пересічний виборець навряд чи стане перейматися подібними питаннями. Головне, щоб сама проблема, винесена на референдум, зачіпала за живе.

І тут знову варто повернутися до суті питань, які пропонується всенародно обговорити.

Референдум: пристрілка зброї

Усі п’ять питань — золотий фонд популізму. Якщо на перший, про ціни на газ, більшість відповість ствердно (цікаво, а хто буде проти?), то на інші (про продаж землі, об’єктів стратегічного призначення, про легалізацію марихуани і грального бізнесу) обиватель зазвичай відповідає панічним «ні!», навіть не намагаючись вникнути в суть справи. Такі питання цікаві тим, що на їхньому прикладі можна добре простежити, як маніпулюють громадською думкою.

Візьмемо хоча б ринок землі. Об’єктивно його відкриття — чудова річ передусім для селянина, який, формально маючи землю, змушений був здавати її в оренду за мішок зерна або відро олії на рік великим агромагнатам.  Але варто черговому популісту прокричати з трибуни: «Негідники розпродають Батьківщину!», як у так званої простої людини скляніють очі, і вона схвально киває: «Так, не можна продавати рідну землю олігархам (іноземцям, масонам, рептилоїдам — потрібне підкреслити)». Така ж історія з гральним бізнесом і «наркотиком марихуаною». Погано! Чому? «Тому що аморально і незаконно!» — каже обиватель, який грав лише в дурня на щигля і бачив тільки дикі коноплі під парканом.

Насправді тим, хто пропонує ці питання, плювати і на ринок землі, і на марихуану. Це просто обкатка технологій. Як сформулювати питання так, щоб отримати на нього потрібну відповідь? Як провести таку попередню медійну підготовку, яка забезпечить необхідний відсоток позитивних або негативних відповідей?

Отут варто ще раз повернутися до історії про референдуми 1991 року. Всі люблять згадувати доленосне опитування громадської думки, що відбулося 1 грудня 1991 року та фактично закріпило незалежність України. На запитання про те, чи хочуть вони жити в незалежній державі, ствердно відповіли понад 90% виборців. Але мало хто пам’ятає про те, що в березні того ж року, ще до проголошення незалежності України, було проведено перший у СРСР всесоюзний референдум. Тоді на запитання «Чи згодні ви з тим, що Україна повинна бути в складі СРСР», позитивно відповіли понад 70% виборців.

...Центральна виборча комісія встановила термін збору підписів під п’ятьма ініціативами — 90 днів, з 15 травня по 12 серпня 2021 року. У ці три місяці буде відпрацьовуватися технологія збору підписів, потім — технологія підготовки аудиторії до правильного голосування.

Якщо «зелена» ініціативна група обігнала «Батьківщину» для того, щоб задавити, наприклад, референдум про ринок землі, то це, на погляд автора, чудово. Але чи справді у «слуг» саме така мета, покаже час.

Якщо шляхом референдуму в країні «закопають» ініціативу про легалізацію марихуани, не смертельно. Це не найголовніше питання для українського суспільства.

Та якщо відпрацювання технологій буде успішним, хто знає, які питання можуть бути винесені на референдум наступного разу?