Як вітрянка: погані і гарні новини про Дельта-епідемію

Завдяки видатним здібностям до зараження, «Дельта»-штам коронавірусу витісняє всі конкуруючі варіанти з тих територій, куди приходить. За словами головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, в Україні на 12 серпня зареєстровано  300 випадків інфікування «Дельтою». Це означає, що коронавірус-мутант уже циркулює територією нашої країни. Не за горами той час, коли він стане тут господарем.

«Дельта»-штам наскільки крутий, що я незабаром почну вболівати за нього, а не за людство», — з гумором реагують у соцмережах на лякливі повідомлення в ЗМІ. Наскільки насправді небезпечний «Дельта» і як від нього вберегтися?

«Можна сказати, що у нас нова епідемія, настільки «Дельта»-штам відрізняється від попередників, змінилися навіть симптоми», — говорить молекулярна біологиня Ірина Якутенко.

Особливо заразний і небезпечний?

«Дельта» (B.1.617.2) — так називається цей штам у філогенетичній класифікації різновидів коронавірусу. Вперше був виявлений в Індії в жовтні 2020 року, звідси і перша назва — «індійський штам». Уже в травні 2021-го Всесвітня організація охорони здоров'я присвоїла цьому варіанту статус «такого, що викликає занепокоєння».

Особливу тривогу викликає неймовірна заразність «Дельти». «Індійський» штам, за оцінками британських учених, заражає людей на 60% успішніше за свого попередника — альфа-штаму («британського»). У свою чергу, «британець» також не ликом шитий, — цей варіант на 50% краще інфікує, ніж попередні версії SARS-CoV-2. Через свою неабияку здатність до зараження «Дельті» вдається витісняти родичів-конкурентів. За попередніми оцінками вчених, за заразністю його можна порівняти із вітрянкою. А от у попередників цей параметр перебував на рівні звичної ГРВІ або поліомієліту. Вітряна віспа — високозаразна інфекція. Хто з нас не знає: якщо в дитячому садочку з'являється дитина з вітрянкою, то нещеплені або ті, хто не хворів раніше, заражаються практично всі.

Одна з причин надзвичайної заразності — величезна кількість вірусних частинок у верхніх дихальних шляхах інфікованих. Китайські вчені виявили, що в носоглотці хворого на «Дельту» в 1000 разів більше вірусних частинок, ніж у заражених іншими штамами. Інакше кажучи, у коронавірусу відбулися мутації, в результаті яких «індійський» штам-паразит, потрапивши в наші клітини, розмножується у багато разів ефективніше.

Ще одна погана новина — COVID-19 прискорюється. Китайські вчені вирахували середній час від зараження до прояву симптомів (інкубаційний період) для «Дельта»-штаму. Якщо під час спалаху в Ухані інкубаційний період становив у середньому 5,2 доби, то зараз він скоротився до 4,4 доби. Один інфікований заражає наступного за 2,9 дня, що не може не лякати (порівняйте: на початку 2020 року з вихідним варіантом коронавірусу цей час становив близько 5,7 дня). Тобто «індійський» штам динамічніший, захворювання розвивається швидше. Це важливо для відповіді на запитання «де ви заразилися?», для епідрозслідування та виявлення кластерів.

«Дельта» ускладнює COVID-19? «Крім «прискорення» хвороби, схоже, «Дельта»-штам впливає і на її тяжкість, — вважає Ірина Якутенко. — Напевно стверджувати це поки що не можна, але дані відразу з кількох країн вказують, що «Дельта»-штам вирізняє не тільки рекордна заразність, а й підвищена патогенність». За словами молекулярного біолога, людям, які підхопили B.1.617.2 у Канаді й Шотландії, частіше була потрібна лікарська допомога, ніж тим, хто захворів на ковід за часів домінування інших вірусних варіантів. У Сінгапурі госпіталізованим із «Дельтою» з більшою ймовірністю була потрібна киснева підтримка, а їхні шанси потрапити до реанімації та померти були вищими, ніж у тих, кого привозили до лікарні з альфа- або бета-штамами.

Крім того, є дані, що COVID-19, викликаний «Дельтою», розвивається швидше. Якщо раніше у пацієнтів, які потрапляли до лікарні, погіршення починалося приблизно через тиждень після початку симптоматики, то зараз цей час часто скорочується до кількох днів.

Ще одна неприємна риса нинішньої «Дельта»-епідеміі — значно більший відсоток молоді серед госпіталізованих. «Якщо наприкінці січня більш як половину тих, хто потрапляв із ковідом до лікарні в США, становили люди старше 65 років, то зараз ця категорія дає лише чверть усіх госпіталізованих. При цьому 41% пацієнтів — люди від 18 до 49 років. У січні їх було тільки 22%. Чи пов'язана ця диспропорція з тим, що в США і Європі серед нестарих людей помітно вища частка нещеплених, або ж із особливою любов'ю B.1.617.2 саме до молодих, наразі незрозуміло», — зазначає І. Якутенко.

«Дельта» змінив симптоми COVID-19. З попередніми версіями трійка найхарактерніших симптомів коронавірусної інфекції виглядала так: кашель, температура і втрата нюху. В Україні, де ПЛР-тестування не завжди доступне, головним орієнтиром для підозри на ковід стала саме аносмія. Не відчуваєш запахів — ізолюйся, сиди вдома. А от при «Дельті» нюх пропадає набагато рідше. Ті, хто підхопив «Дельта»-варіант, зазвичай скаржаться на головний біль, біль у горлі (першіння), температуру і нежить.

Погодьтеся, такі симптоми набагато більше нагадують звичайну застуду. І в цьому полягає небезпека: хворий на ковід, вважаючи, що заразився буденною ГРВІ, йде на роботу, зустрічається з друзями. Як зрозуміти, що це саме коронавірусна інфекція? Купіть в аптеці швидкі тести на антиген (не плутати з тестами на антитіла), — радять європейські лікарі. Ці тести визначають наявність вірусних білків у ваших мазках із носа. Купіть і тримаєте вдома. До слова, в ЄС такі тести коштують близько 3 євро, в Україні, на жаль, ціни вищі.

Подивіться на Ізраїль! Вакцини не працюють? 

Хто з нас не читав лякаючих новин про те, що «Дельта» зробив вакцини неефективними? Унікальні здібності «Дельта»-штаму не могли не позначитися на його відносинах із вакцинами. Так звані real life data, тобто дані про те, як вакцина працює у разі масового застосування, а не під час клінічних випробувань, показують: «Дельта» здатний заражати щеплених частіше, ніж попередні штами. Учені пояснюють це так: частина антитіл, вироблених у щеплених, перестають «бачити» змінений спайк-білок «Дельти». 

Як результат, при потраплянні коронавірусу наявного захисту виявляється недостатньо для того, щоб одразу придушити розмноження вірусних частинок. Є й гарна новина: захворілі щеплені дуже рідко потрапляють до лікарні. По-перше, у таких інфікованих є досить багато робочих антитіл, що не дають змоги коронавірусу розмножуватися занадто швидко. По-друге, під час хвороби імунна система налагоджує випуск більш специфічних антитіл. 

Що відбувається в Ізраїлі? У країні — лідері з COVID-вакцинації відбувається зростання захворювань. В Ізраїлі кажуть, що реальна ефективність вакцини Pfizer/BioNTech проти «Дельти» становить 64%. У клінічних випробуваннях ефективність цієї вакцини становила 95%. Якщо подивитися на Канаду, тут повний курс мРНК-вакцинації дає 87% захисту проти «Дельти», в Англії — 87,9%. Чому в Ізраїлі ефективність вакцини «в полях» так упала?

«Швидше за все, річ у тім, що в Ізраїлі уряд припускається не вперше однієї і тієї ж помилки. Після жорстких локдаунов і видимого поліпшення ситуації там усе різко відкривається. Практично як до пандемії. Така політика призводить до негайного зростання захворюваності. Інші країни на тлі триваючої вакцинної кампанії не відпускають усіх обмежень, тому там зростання захворюваності незначне. В Ізраїлі на сьогодні менш як 70% населення повністю щеплено. Тобто понад 30% людей захищені частково (однією дозою) або не захищені зовсім. Це багато. Це хороша кормова база для коронавірусу. Ці люди починають заражатися», — роз'яснює біолог.

Так усе ж, наскільки добре захищають вакцини від «Дельти»? «Вакцини захищають. Їхня ефективність залишається вкрай високою щодо тяжкого перебігу та госпіталізації. Іншими словами, якщо вакциновані все ж такі інфікуються «Дельтою», вони дуже рідко потрапляють до лікарень. Захист від зараження також досить високий, особливо при дотриманні обмежувальних заходів — масок і дистанції. У США оцінювали відсоток проривних інфекцій (коли вже був «Дельта»), — він становив 0,04. Тобто лише 0,04% від усіх заражених — це щеплені», — наводить статистику Ірина Якутенко.

З «Дельтою» забудьте про «унікальний» імунітет

На сьогодні поки що немає чарівної пігулки, яка може захистити від COVID-19. Усе, що у людства є і добре працює, — це COVID-вакцинація разом із соціальною дистанцією та носінням масок.

Деякі люди не поспішають вакцинуватися, вважаючи себе «унікумами», — попри пандемію, вони не заразилися коронавірусом. Якщо вам удалося не захворіти ковідом за весь час пандемії, не сподівайтеся, що ви встоїте проти «Дельти». «Є люди, які вважають, що у них наявний генетично зумовлений імунітет до коронавірусу. Забудьте про це! Якщо ви не підчепили попередніх штамів, це не гарантує, що ви не заразитеся «Дельтою». Адже у зараженого гігантська концентрація вірусних частинок у носоглотці. Відповідно, навіть при розмові, сміху, кашлі на вас потрапляє така кількість вірусу, що ймовірність не захворіти наближається до нуля», — зазначає біолог. Що робити на порозі нового витка пандемії?

«Зустрічатися з новими штамами вірусу потрібно, маючи імунітет, — вважає завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету ім. О.Богомольця, професорка Ольга Голубовська. — Гуморальний імунітет після хвороби, за даними низки досліджень, триває не менш як 11 місяців, пріоритет у вакцинації треба віддавати неімунним, особливо з груп ризику. Наразі все відносно спокійно, вакцинуйтеся і довакцинуйтеся, хто вже отримав першу дозу». За словами інфекціоністки, протягом першого тижня після вакцинації потрібно посилювати засоби індивідуального захисту через уразливість до інфікування, особливо якщо ви зробили щеплення в період інтенсивного зростання захворюваності. Уникайте людних місць, носіть маски. Не забувайте про правильне харчування і повноцінний сон, — дайте можливість імунній системі добре попрацювати.