Хостел у середмісті Києва: притулок для диверсантів?

Повертаючись до історії про те, як у столиці було незаконно зведено ще один хостел, маємо звернути увагу на серйозну потенційну небезпеку, яку становлять подібні речі у воєнний час. Для того, щоби усвідомити це у повному обсязі, слід подивитися на загальну картину.

Небезпека усюди

Минулого місяця начальник управління національної поліції Києва Іван Вигівський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» оприлюднив вражаючі цифри: за час повномасштабної війни у столиці було затримано понад три сотніпотенційних учасниківдиверсійно-розвідувальних груп ворога. «Звісно, не всі факти знайшли своє підтвердження, але ці 313 осіб, які пройшли через обліки, передані СБУ, – зазначає високопосадовець. – Спецслужба далі вже займалася їх документуванням. Сьогодні у нас 10 оперативних груп працюють саме на виявлення ДРГ».

Боротьба з диверсантами триватиме ще довго, отже правоохоронцям доведетьсявживати всіх можливих заходів задля безпеки громадян. Наприклад, начальник Головного управління Національної поліції Київської області Андрій Нєбитов повідомив, що на Київщині планують додатково встановити понад 250 камер з розпізнаванням обличчя. Цей захід «є надважливим елементом не тільки у виявленні правопорушень, але й у протидії ДРГ, а також оперативному пошуку диверсантів», – написав посадовець на своєму Телеграм-каналі.

Усі ці надзвичайні заходибезпеки виправдовують себе. . Наприклад, нещодавно під Києвом у Бучанській громаді затримали цілу групу ймовірних російських диверсантів, яких передали до СБУ.

Хто на чому заробляє?

Загалом від початку повномасштабного вторгнення правоохоронцям вдалося затримати майже дві тисячі осіб, які ймовірно допомагали ворогові. Ціна питання становила усього-навсього 5-10 тисяч гривень.

«Якщо говорити про 164 дні війни, то за цей період на території держави було викрито близько сотні ДРГ, затримано більш ніж 1600 осіб, ймовірно, причетних до диверсійної діяльності. Я на своєму Facebook часто пишу про коригувальників та посібників диверсантів», – відзначив перший заступник міністра внутрішніх справ Євгеній Єнін.

«Зрада державі за 300 доларів це майже як за 30 срібняків і перспектива провести найближчі 15 років у тісній камері», – додав він.

Але насправді на цьому можна заробляти і мільйони. Ми вже писали про те, що напівлегальні і взагалі нелегальні «гуртожитки», якими повниться столиця України, створюють нині пряму небезпеку.

В той час, як одним із головних заходів безпеки має стати ретельний контроль усіх сумнівних хостелів, які є ідеальним місцем для переховування, натомість влада на усіх рівнях… створює умови найбільшого сприяння для сумнівних забудовників.

Яким чином? Ось тут саме час коротко нагадати про перипетії історії.

Колір – червоний

Як повідомляв «Ракурс», Департамент з з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) судиться у Окружному адміністративному суді Києва із забудовником Олександром Рябчуном, який на приватній ділянці у центрі міста, на вулиці Карпатській, 26-а зареєстрував будівництво помешкання на 4 квартири, а замість цього звів мурашник на 24 маленькі клітинки.  Проектної документації у нього на це не було. За фактом протиправного будівництва районним УП ГУНП було відкрито 4 кримінальні провадження за шістьма статтями Кримінального кодексу України. Досудове розслідування встановило очевидний факт – посеред приватного сектору фактично зводиться хостел на сім десятків мешканців. Жодної проектної документації, жодних документів щодо технічної інвентаризації такого об’єкта не існує!

У попередніх матеріалах ми докладно розповідали про деталі цієї історії. Особливо цікаво виглядає схема «легалізації» небезпечної новобудови: забудовник завітавдо приватного нотаріуса Ірини Гамаль, і вона оформила договори купівлі-продажу на так звані «квартири», перетворивши легким дотиком пера дім з 4-квартирного на багатоквартирний. Міністерство юстиції, яке має наглядати за роботою приватних нотаріусів, заплющило на це очі.

…Втім, справа і досі триваєі, судячи з її динаміки, слідство робить усе, щоби якомога довше не передавати матеріали до суду. Тимчасом у справі з’явилися нові деталі. Мешканка одного з сусідніх будинків, яка,  власне, і надала цій справі розголосу, нещодавно подала звернення до Солом’янської окружної прокуратури. Вона наголошує на тому, що забудовнику, який здійснює подібні оборудки і є підозрюваним за кількома кримінальними статтями, добре було б змінити запобіжний заход, бо нині він відпущений на поруки.

І ось нарешті відповідь: звернення розглянуто, районне управління національної поліції і справді здійснює досудове розслідування, кримінальне провадження відкрите за статтями 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» та 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». До речі, частина третя цієї статті, що інкримінується підозрюваному, передбачає «позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна».

Тобто стаття доволі серйозна. Що ж відповіла прокуратура? Вона… передала скаргу до райвідділу поліції а також порадила звернутися до суду«зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора».

Отже знову нічого не змінилося. Система або буксує, або… відверто сприяє злочинній діяльності забудовника.

…Тимчасом Національна поліція закликає громадян повідомляти про всіх підозрілих людей, яких помічають на вулицях. «Особливу увагу слід звертати на людей з елементами червоного кольору на одязі. Правоохоронці звертають увагу людей на необхідність приділяти особливу увагу підозрілим особам та предметам. Про всі підозрілі речі, а також підозрілих осіб із червоними елементами на одязі слід повідомляти на спецлінію поліції 102», – говориться в одному, з повідомлень поліції.

Але якщо пахне великими грошами, дехто з наших співгромадян ладен закрити очі і на червоний колір, і на диверсантів, і на питання державної безпеки.