Що буде з гривнею?

Останніми роками українці звикли до стабільного курсу гривні, тому швидка зміна цифр в обмінниках не може не викликати занепокоєння. Чи загрожує Україні sudden stop (раптова зупинка) економіки? Що може вплинути на курс гривні найближчим часом і зупинити її падіння?

Економіст Віктор Лисицький пояснює, що термін «sudden stop» слід розглядати не як зупинку економіки в цілому, а як скорочення прямих іноземних інвестицій. На думку експерта, з огляду на нинішню політичну ситуацію, то різкого скорочення надходжень капіталу в нашу країну не відбудеться. Перш за все тому, що незважаючи на елемент недовіри до нас, іноземний бізнес зацікавлений у співпраці з Україною. «Поки що я не бачу явних причин, які змусили б відмовитися від співпраці з нашим бізнесом європейців, американців чи китайців. Економіка працює, заводи не зупинилися, у магазинах черг немає, люди на ринках щось продають, інші — купують. Абсолютно звичайна ситуація», — вважає В.Лисицький.

Звернімося до основних причин, які, на думку експертів, можуть призвести до «раптової зупинки». Одна з них — це дефіцит зовнішньої торгівлі. З 2005 року в Україні спостерігається торговий мінус, адже в останній раз сальдо зовнішньої торгівлі було позитивним в 2004 році. Тобто дев'ять років ми живемо з величезною діркою в зовнішньоторговельному балансі. «Ми йдемо шляхом Греції. На превеликий жаль, я не бачу, щоб влада (не тільки сьогоднішня, але й попередні уряди) усвідомлювала значущість цієї проблеми, — каже В.Лисицький. — У 2005 році був жахливий дефіцит (зовнішньої торгівлі. — Ракурс), а в 2008-му зміцнюють гривню. Але зміцнення національної валюти за наявності дефіциту зовнішньоторговельного балансу — це автоматична підтримка розвитку цього дефіциту. Ви пам'ятаєте подальше падіння гривні... Усі країни, які стабільно розвиваються, не допускають дефіциту торгового балансу».

Економіст Ерік Найман вважає, що світ накрила третя хвиля кризи. Перша хвиля — криза в США, друга — криза держборгу в Європі, третя хвиля — криза країн, що розвиваються, пов'язана з браком попиту на їхню продукцію. Якщо раніше ці потоки закривалися припливом капіталу, то після того, як США стали вливати в світову економіку менше доларів, гроші «тікають» з країн, що розвиваються. Першою торік під каток потрапила Індія, потім хвиля кризи докотилася й до інших країн. Наприклад, російський рубль подешевшав на 8%, істотне падіння валют спостерігалося в усіх найбільших країнах, що розвиваються, — Туреччині, Індонезії, Бразилії, Аргентині. Поки що тримається тільки Китай. На думку експерта, апофеозом цієї кризи буде вибух кредитного міхура Китаю.

«Якби навіть не було Майдану, його потрібно було б створити, щоб виправдати девальвацію гривні. Зараз влада уникає відповідальності, кажучи, що вона тут ні при чому. На відміну, наприклад, від Росії, ситуація в Україні ускладнюється ще й тим, що в країні немає «жирового запасу». Держава давно живе в борг. Вона залізла в кишені громадян і бізнесу на багато місяців уперед. Зараз єдиний вихід для наповнення бюджету — це емісія гривні. Враховуючи жахливий бюджет, який було прийнято, сподіваюся, що новий Кабінет міністрів його перегляне. Щоправда, до того моменту, як будуть переглянуті параметри бюджету–2014, я вважаю, макроекономічні умови істотно зміняться, — каже Е.Найман. — У бюджет закладено курс гривні до долара 8,50. На мій погляд, це малоймовірно. У кращому випадку українська валюта стабілізується на позначці 8,80.

Зупинка економіки в цілому неможлива, а от якщо з якоїсь причини платежі до бюджету різко скоротяться, тоді можлива зупинка виплати зарплат, пенсій, соціальних допомог... Що й відбувалося в кінці минулого року. В економіці немає грошей, щоб оплатити ті завищені рахунки, які взяв на себе уряд в ухваленому держбюджеті. Ці гроші можна тільки надрукувати. Емісія гривні — це девальвація. Сьогоднішня девальвація допомагає наповнити бюджет. Питання, чи встигнуть дійти ці гроші бюджетникам... Тобто це не проблема зупинки економіки, а проблема бюджету».

«Якщо продовжиться зниження курсу російського рубля, за ним знизиться й гривня. Я не скажу, що це погано. Адже це дозволить поліпшити сальдо зовнішньоторговельного балансу. Можливо, трохи напоумить і політиків. Чому відбулася криза країн, що розвиваються? Хвиля кризи найбільше торкнулася тих країн, які мають і великий дефіцит торгового балансу, і великий бюджетний дефіцит одночасно. Подвійний дефіцит — це прогалина в економіці. У нас, як відомо, є обидві дірки, вони існують декілька років. Південна Корея, Мексика, Сінгапур і Польща меншою мірою постраждають від цієї кризи», — вважає Е.Найман.

Які країни сьогодні не в фаворі в інвесторів? Ті, де максимальна корупція. У рейтингу корупції за 2013 рік (розрахованому глобальною антикорупційною неурядовою організацією Transparency International) Україна посіла 144-е місце серед 177 країн, опинившись між Гвінеєю і Папуа — Новою Гвінеєю, поруч з Камеруном та Іраном. Попри те, що наша країна набрала таку саму кількість балів (25), як і торік, Україна «просіла» на 10 пунктів за параметрами політичної та фінансової корупції. Серед країн ЄС найгірший рівень корупції в Греції. Тобто країна, в якій процвітає корупція, приречена бути бідною. Україна ж найгірша за цим рейтингом серед усіх європейських країн, нас бояться.

«Девальвацією гривні ми вирішимо ситуативну проблему. Це схоже на те, як людині, хворій на певну хворобу під назвою «корупція», роблять кровопускання у вигляді девальвації. Пацієнт оживає і веселиться пару років. А потім корупція все роз'їдає», — говорить Е.Найман.

У зв'язку зі зміною уряду в нашій країні Росія поки відклала виділення другого траншу кредиту. Як вважають економісти, цілком можливо, що після формування нового Кабміну ця допомога може бути розморожена, а можливо, й ні. Тут питання більше геополітичне, ніж економічне. «МВФ, я думаю, із задоволенням прокредитує Україну. Технічно він вже готовий надати нашій країні кредит при виконанні певних умов. Традиційно, на жаль, МВФ частіше дає кредит, коли країна вже «впала». Тобто розраховувати на кредит МВФ можна, але перед цим доведеться пережити кілька складних тижнів або місяців», — вважає Е. Найман.

На думку експерта, короткостроковий кредит вигідніше взяти у Росії: «По суті, ми його вже взяли і використовуємо. Цей кредит хороший для влади — з боку кредитора не було ніяких додаткових вимог щодо зміни системи. Російський кредит дозволяє протягнути рік-півтора, сприяючи відновленню економічних зв'язків. Якщо говорити про довгостроковий кредит, то певну користь кредит МВФ може принести в тому випадку, якщо буде обумовлений зміною системи, зміною правил гри. Адже в нас все проходить, як через друшляк. Влили гроші — тепер вони в офшорах» .

Е.Найман пов'язує стабілізацію гривні з російським кредитуванням: «Якщо відновити кредитування з Росією, гривня залежатиме від російського рубля. Адже якщо рубль подешевшає, навіщо тримати гривню? Якщо рубль стабілізується, тоді й гривня також, можливо, зупиниться на курсі 8,80». Говорячи про кредит від МВФ, експерт зазначив, що поки ми його отримаємо, невідомо, який курс буде на той момент.

На думку економіста, якщо серед населення почнеться тотальна паніка, Нацбанк зробить усі необхідні адміністративні обмеження, щоб її погасити. За великим рахунком, уже діє істотне обмеження на купівлю валюти: велику суму можна купити тільки в тіньовиків. «Зараз ми перейшли до ситуації множинності валютних курсів. Коли є розбіжність курсу між ринковою та державної ціною гривні, бюджет втрачає, наприклад, митні платежі. Це недонадходження доходів до бюджету», — вважає експерт.

«Тотальна паніка можлива тільки в тих випадках, коли політики говорять неправильні речі. Наведу приклад. У 2004 році, коли Л. Кучма сказав, що буде «фінансовий безлад», усі кинулися в банки знімати вклади. А. Яценюк (тодішній голова Нацбанку) на декілька тижнів припинив видачу депозитів. Економіка — суб'єктивна система, це не теоретична механіка... Якщо українці довірятимуть владі, то й із гривнею все буде гаразд», — зазначив В.Лисицький.

За словами Е.Наймана, долар, як і будь-яка інша валюта, тримається на довірі. Поки весь світ вірить, що долар — це світова валюта, він сильний. Якщо перестануть вірити, долар девальвується.

На думку експерта, відмітка в 8,80 виглядає адекватним курсом, щоб озирнутися і подивитися, як відреагує економіка, чи впаде імпорт, наскільки виросте експорт. «Може бути, стався неоголошений перехід до гнучкого курсоутворення. Просто нам не сказали про це», — вважає економіст.

«Я думаю, що буде поступове ослаблення курсу гривні. Не можу сказати, що цей шлях нераціональний. Ще раз повторюю, що відсотків на 80 курс гривні — це питання довіри до дій влади, в першу чергу Національного банку. Я думаю, що два головних конкуренти, які зараз перетягують Україну мов канат, в зупинці економіки нашої країни не зацікавлені», — резюмує В.Лисицький.

Обговорення проходило на прес-конференції «Sudden stop (раптова зупинка) в економіці?» в інформаційному агентстві «Главком».

Підготувала Оксана Шклярська