Розтринькування бюджетних коштів

За даними Рахункової палати України витрачання коштів бюджету на наукову й організаційну діяльність Національної академії наук і галузевих національних академій наук не приносить очікуваних результатів. Йдеться про першу половину 2013 року. Хоча очевидно, що зафіксовано за цей період тенденції, що характерні для значно тривалішого періоду часу.

Як виявилося, нормативно-правові акти не визначають граничної чисельності академіків і членів-кореспондентів. Відповідно і «множаться» вони, не завжди маючи для цього належні підстави. Хоча, звісно, не такими шаленими темпами, як, приміром, полковники чи генерали в нашій доблесній міліції. Це призводить до постійного зростання кількості академіків і членів-кореспондентів та збільшення відповідних видатків, зазначає Рахункова палата.  Неврегульованість порядку здійснення довічних виплат дійсним членам (академікам) і членам-кореспондентам спричиняє додаткове навантаження на державний бюджет, оскільки немає обмеження щодо отримання довічної виплати й одні і ті самі вчені обираються до різних академій за одні і ті самі наукові досягнення та заслуги. Як наслідок, такі виплати становлять 42 % загального обсягу коштів на утримання президій академій.

Проведеним Рахунковою палатою аудитом ефективності використання бюджетних коштів на наукову й організаційну діяльність президії Національної академії наук і президій галузевих національних академій наук встановлено, що академії не забезпечили належного обліку, збереження й ефективного управління об’єктами державного майна.

Академії надавали дозволи підпорядкованим установам і організаціям на укладення договорів оренди державного майна і при цьому не здійснювали контролю за його належним утриманням та ефективним використанням. Академії не володіли даними про стан оформлення підпорядкованими установами речових прав на нерухоме майно. На початок 2013 року не забезпечено стовідсоткового оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками. Це створило передумови для їхнього можливого відчуження. Водночас при виникненні спірних ситуацій академії не надавали вчасної юридичної допомоги науковим установам щодо захисту інтересів держави.

Не сприяла ефективному використанню нерухомого майна й землі і участь академій в інвестиційних проектах із суб’єктами господарювання. Зокрема, з укладених упродовж 2000 – 2012 років президією Національної академії наук п’яти договорів на житлове будівництво з відповідною передачею забудовникам земельних ділянок площею 35,66 га частково реалізовано один. Договір з ТОВ БК «Бастіон» через вісім з половиною років розірвано з втратою земельної ділянки площею 0,4 га. Інші три договори не виконувалися впродовж 7 – 12 років, а земельні ділянки передано забудовникам.

З укладених упродовж 2005 – 2007 років Національною академією аграрних наук семи договорів з відповідною передачею забудовникам земельних ділянок площею 66,4 га роботи не завершено за жодним, будівництво призупинено. У Національної академії педагогічних наук лише за одним договором таким чином в столиці відчужено земельну ділянку  площею 0,069 га. Деякі головні розпорядники здійснювали попередню оплату, яка давала змогу підприємствам-виконавцям робіт безкоштовно користуватися бюджетними коштами.

Аудити засвідчують  брак контролю головних розпорядників за використанням бюджетних коштів і ухвалення невиважених управлінських рішень під час укладання угод на придбання товарів, робіт та послуг. Наслідком цього є неефективне управління коштами та їхнє розпорошення й закономірне утворення заборгованості.

Так, Міністерство оборони попередньо спрямовувало бюджетні кошти на утилізацію боєприпасів підприємствам-виконавцям, які не виконували своїх зобов’язань і з часом повертали кошти, а також укладало договори і спрямовувало кошти підприємствам-виконавцям  при тому, що боєприпасів, які підлягали утилізації, не було.

Укладені Державним комітетом телебачення і радіомовлення договори на надання послуг з випуску книжкової продукції не виконувалися видавництвами вчасно. Надання видавництвами послуг з порушенням встановлених угодами термінів давало можливість безкоштовно користуватися бюджетними коштами, отриманими як попередня оплата.

У Міністерстві надзвичайних ситуацій (зараз — Державна служба з надзвичайних ситуацій) значна сума дебіторської заборгованості є безнадійною. Через відсутність первинних документів не здійснюється претензійно-позовна робота зі стягнення з боржників заборгованості, яка виникла за договорами з будівництва і придбання житла для осіб рядового та начальницького складу, укладеними міністерством ще в 2001 – 2002 роках.

Більшість головних розпорядників і виконавців бюджетних програм не застосовували штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов’язань та умов щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) і не передбачали при укладанні договорів можливості зміни обсягів закупівлі залежно від зменшення обсягів фінансування.