Конституція: гра у футбол на «правовому полі»

Після переговорів у кабінеті голови Верховної Ради Володимира Рибака на останньому позачергововому засіданні парламенту минулого тижня депутати пішли на вихідні з домашнім завданням — написати узгоджений проект змін до Конституції. Створена спеціально для цього робоча група повинна була замінити тимчасову спеціальну комісію (ТСК), в яку так не хотіла вступати опозиція. Але назва групи себе не виправдала. Уже в п'ятницю, 7 лютого, фракція Партії регіонів вдало спекалася домашнього завдання, відмовившись надавати свої пропозиції змін до Основного закону, але люб'язно погодилась розглянути готовий варіант інших фракцій.

На відміну від регіоналів, опозиція домашнє завдання сумлінно виконала, але зробила його поодинці. Після вихідних країна із подивом виявила в блогах журналістів і деяких ЗМІ обіцяну порівняльну таблицю змін до Конституції, в якій пропозиції «Батьківщини» та УДАРу було подано в двох окремих колонках. Втім, робоча група в Раді не оцінила старань опозиційних фракцій і скасувала заплановане на понеділок засідання, заявивши що в неї «немає предмету розгляду».

Після цього опозиція теж вирішила відкласти свою табличку на потім і повернулася до обговорення болючого питання про «негайне повернення» до Конституції в редакції 2004 року та скасування політреформи–2010. 

На порядок денний знову повернулося питання, як це зробити. У ніч з 10 на 11 лютого лідер УДАРу Віталій Кличко заявив, що своє слово має сказати Конституційний суд України (КСУ), скасувавши власне рішення трирічної давності. При цьому головний юрист УДАРу Віталій Карпунцов (один із уповноважених від політсили в робочій групі з написання нової Конституції), який також поспішив визнати, що процес внесення змін може розтягнутися надовго, найкоротшим шляхом вважає ухвалення відповідного акту (договору, пакту, меморандуму, рішення, потрібне підкреслити) в стінах Верховної Ради. «Скасування тих законів, які було ухвалено на виконання рішення Конституційного суду 226 голосами — і ми в правовому полі Конституції 2004 року», — уточнив нардеп у коментарі «Ракурсу» 11 лютого. На запитання про те, який спосіб все-таки вважають найприйнятнішим в УДАРі, Карпунцов відповів так: «Повернутися (до Конституції в редакції 2004 року. — Ред.) як через Конституційний акт, так і через Конституційний суд. Це залежить від перемовин з владою».

У «Батьківщині» натомість закликали всі опозиційні фракції зібрати 150 підписів під текстом Конституції від 2004 року. «Ми беремо Конституцію 2004 року, збираємо 150 підписів під цією Конституцією і остаточно ставимо крапку в тому питанні, яку Конституцію вимагає Майдан», — процитувала прес-служба політсили слова Арсенія Яценюка пізно ввечері 10 лютого.

Пояснити, як 150 підписів опозиціонерів допоможуть повернути в дію Конституцію зразка 2004 року, «Ракурс» попросив 11 лютого уповноваженого від «Батьківщини» в робочій групі з підготовки змін до Конституції Павла Петренка. «Поновлення Конституції 2004 року не є конституційною реформою. Ми переконані, що Конституція 2004 року діє зараз у правовому полі. Треба лише констатувати факт, що Конституція 2004 року діє», — запевнив Петренко. За словами нардепа, який курує в «Батьківщині» юридичний блок питань, Конституційний суд не вказав у резолютивній частині свого рішення від 2010 року, що він скасовує положення Конституції 2004 року, та й не міг цього зробити в силу приписів самої Конституції. «Органи державної влади помилково почали застосовувати положення іншого тексту Конституції і фактично необґрунтовано розподілили повноваження між гілками влади», — пояснив бачення опозиції Петренко.

Тепер, на думку опозиції, Конституційний суд має виправити «правову колізію» і визнати свою помилку — або відкриттям нового провадження у справі і переглядом свого рішення, або роз'ясненням порядку виконання свого рішення. І тільки в разі, якщо КСУ не захоче займатися покаянням чи просвітницькою роботою, в опозиції мають намір скликати парламентські консультації та ухвалити в Верховній Раді «політико-правове рішення» про Конституційний акт чи угоду, що констатуватиме дію Конституції 2004 року. «Єдина легітимна Конституція, яка приймалася в конституційний спосіб, була Конституція 2004 року. Це наша позиція», — заявив опозиціонер.

На момент написання статті в Штабі національного спротиву на Майдані Яценюк заявив, що вся відповідальність за повернення Конституції 2004 року лежить на президенті, який, за його словами, контролює суддів КСУ та регіоналів у Раді. Таким чином, майже тиждень потому після позачергового засідання парламенту, коли Рибак відправив депутатів писати нову Конституцію, опозиція знову відпасувала м'яч з написом «Конституція» на поле влади. Гра триває...

Як ці ігри на політичній арені оцінюють доглядачі «правового поля», ми попросили прокоментувати експертів з конституційного права. Володимир Крижанівський, народний депутат першого скликання та співавтор посібників із різних аспектів законодавства, який наприкінці минулого року вийшов зі складу Конституційної асамблеї при президентові України, заявив, що рішення КСУ замало для відновлення редакції Конституції 2004 року, бо воно не усуває порушення при ухваленні Конституції в 2004 році. «Без переголосування Конституції 2004 року ми опиняємося в неправовому полі. Навіть якщо Конституційний суд міняє своє рішення, порушення 2004 року не зникає. Це таки було порушення», — заявив Крижанівський.

«Можна говорити про одну річ. Треба повторно голосувати за закон №4180 начебто на черговій сесії. Якщо суд відмінить своє рішення, від цього не зникає ж те, через що, власне, все почалося. Або ми продовжуємо далі працювати в неправовому полі. Якщо працювати в правовому полі, то слід переголосувати законопроект №4180, якщо буде рішення Конституційного суду. Бо післязавтра до КСУ можуть звернутися 150 депутатів з проханням розтлумачити, чи була все-таки порушена процедура? Розумієте, це може бути казка про білого бичка», —  вважає експерт.

Про необхідність переголосування закону №2222-1У «Про внесення змін до Конституції України» (зареєстрований під №4180), який ухвалили в парламенті в другому читанні 8 грудня 2004 року, неодноразово заявляв і Віктор Мусіяка, один із авторів української Конституції. У коментарі «Ракурсу» в день останнього позачергового засідання в Раді, коли опозиція заявила, що підготувала свій проект Конституції, Мусіяка прокоментував шквал пропозицій від опозиції: «Наївно ставити питання про відповідальність суддів Конституційного суду, які узурпували владу, взяли на себе повноваження, які належать Верховній Раді, забезпечили узурпацію влади нинішньому президенту, створили авторитарний режим... Сьогодні, коли найголовнішим питанням стало повернення до Конституції, в стані опозиції раптом починають пропонувати якісь дивні ідеї про прийняття нової Конституції, при цьому ж вони говорять про те, що треба прийняти Конституційний акт, це ж одночасно, мабуть...».

Сьогодні, 11 лютого, коли опозиція нарешті визначилася з черговістю своїх дій на шляху відновлення Конституції–2004 (яка, втім, на їхню думку чинності й не втрачала), залишається тільки чекати на пас від Конституційного суду, якому політики знову пропонують вступити в гру.