Новини
Ракурс

Перекручення й інсинуації як метод реформування прокуратури

19 тра 2015, 12:07

«Ракурс» докладно і всебічно висвітлював перебіг підготовки реформування прокуратури, надаючи слово усім сторонам цього процесу. Останнім часом дедалі частіше доводиться спостерігати «заборонені прийоми», до яких вдаються окремі «правники» та «небайдужі до прокуратури люди» з тим, щоб остаточно зіпсувати репутацію відомства та створити цілковиту ілюзію обману навколо всього, що стосується реформування органів прокуратури. Одним із найбільш поширених таких прийомів нав’язування громадськості шляхів зміни прокуратури є апелювання до висновків європейських експертів.

Loading...

Посиланням на їхню авторитетну позицію виправдовуються заклики до позбавлення прокуратури функції представництва громадянина та держави в суді; встановлення заборони входження прокурорів у приміщення, отримання інформації; скорочення вдвічі штату прокурорсько-слідчих працівників; звуження елементів незалежності прокуратури; а також багато інших концептуальних питань її діяльності, у тому числі про своєчасність нового закону.

Ясна річ, що переважна більшість слухачів та читачів сприймають вказане за чисту монету — мовляв, експерти поганого не порадять, і якщо вони вже так сказали, то так і слід робити.

На цьому тлі навіть ретельно аргументовані пропозиції зробити по-іншому з боку сторонніх спостерігачів бурхливого процесу реформування, не кажучи вже про заперечення тих, хто піддається реформі, автоматично викликають цілковите несприйняття та, як наслідок, — обурення і звинувачення прокуратури у блокуванні реформ. І після такого звинувачення годі й сподіватися, що хтось вникатиме в суть питання. А варто було б! Адже прокуратуру маємо реформувати не для громадських активістів, що стали нардепами і лобіюють свої дітища-законопроекти вже на якісно іншому рівні, так само як і не для прокурорів.

Посилює так звану відсилочну пропаганду інформаційна дезорієнтація, внаслідок якої більшість людей і досі вважають, що прокуратура здійснює функцію загального нагляду. Більше того, такої помилки припускаються й окремі представники державних органів та органів місцевого самоврядування. Свідчення тому — відповідна статистика про численні їхні звернення із скаргами та ініціативами щодо проведення перевірок. І це при тому, що вже понад півроку (з 26 жовтня 2014 року) ні так званого загального нагляду, ні способів його реалізації через перевірки не існує!

Цікаво спостерігати, як швидко у суспільстві зароджується новий збуджувач свідомості — феномен під назвою «елемент загального нагляду». На пошуки цього елементу відправилися цілі експедиції фахівців у галузі права. Полювання за ним набирає обертів і має всі шанси стати олімпійським видом спорту.

Проте істина розкривається в деталях. Інколи досить просто зіставити почуте з першоджерелом, аби на майбутнє не почувати себе вкотре ошуканим.

Оскільки не всі мають час, можливість, а подекуди й бажання грати в гру «Знайди три відмінності між написаним та сказаним про прокуратуру», пропонуємо спростити завдання та надати читачеві для власного дослідження невеличку добірку цитат тих самих «європейських експертів» з приводу реформи прокуратури. Якщо бодай хтось один змінить після цього своє бачення, це буде невелика, проте перемога над зашореністю.

Візьмімо для дослідження три базові документи:

1. Висновок Венеційської комісії (Європейської комісії «За демократію через право») щодо проекту Закону України «Про прокуратуру» №735 від 14 жовтня 2013 року.

2. Коментарі експертів Ради Європи до доопрацьованого проекту Закону України «Про прокуратуру», підготовленого до другого читання Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №DGI (2014) від 2 червня 2014 року.

3. Коментарі Генерального директорату з прав людини і Верховенства права Ради Європи щодо Закону України «Про прокуратуру» №DGI (2014) 30 від 5 грудня 2014 року.

Висновок Венеційської комісії №735 від 14 жовтня 2013 року:

«90. Немає «процесуального» сенсу зазначати, що прокурор має право «вільного входу» до всіх перерахованих приміщень для отримання копій документів, мати доступ до баз даних, для проведення перевірок або інспекцій, щоб побачити судові файли і отримувати пояснення.

96. Хоча можливість досудового врегулювання спорів відповідає належній практиці цивільного судочинства, використання формулювання «повідомлення про застереження» створює враження, що прокурор наказує, а не пропонує, і, отже, діє на підставі повноважень, що випливають з функції загального нагляду. Було б достатньо для цього положення просто уповноважити прокурора здійснювати досудове врегулювання спорів… таким чином внести відповідні правки.

196. В цілому, проект закону є хорошою основою для завершення реформи прокуратури».

Коментарі експертів РЄ до доопрацьованого проекту Закону України «Про прокуратуру» №DGI (2014) від 2 червня 2014 року:

«8. Україна зараз перебуває в ситуації, коли існує великий політичний запит на реформу прокуратури та внесення змін до Конституції України. Логічно було б спочатку внести зміни до Конституції України, а потім прийняти Закон...

24. У той же самий час, залишається сподіватися на те, що обмеження загальної кількості прокурорів, що працюють у системі Генеральної прокуратури… базується на уважних оцінках очікуваної кількості справ/навантаження, зокрема, до скасування функції представництва інтересів осіб або держави в судах.

п. 47. Судячи з прив’язки до кількості населення, яку пропонує законопроект для визначення кількості прокурорів, працевлаштованих на регіональному та місцевих рівнях, передбачається значне скорочення порівняно з поточною кількістю прокурорів. Залишається лише припустити, що це робиться на основі ретельної оцінки ситуації із застосуванням комплексної методики, що ґрунтується на обсязі роботи/навантаження справами та інших показниках. Інформації, необхідної для оцінки доцільності запропонованої формули, немає, тому не можна судити про те, чи це підвищить або знизить ефективність роботи прокурорів».

Коментарі Генерального директорату з прав людини і Верховенства права Ради Європи щодо Закону України «Про прокуратуру» №DGI (2014) 30 від 5 грудня 2014 року:

«12. Закон запровадив низку концептуальних чи важливих нововведень і розглянув багато питань, порушених у Спільному висновку і в попередніх висновках Венеційської комісії, а також коментарях, наданих експертами Ради Європи. Стосовно обмеження функції прокуратури найбільш значною зміною стало те, що закон скасував функцію загального нагляду і не містить у статті 2 жодної згадки про нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

39. Разом з тим, слід також зазначити, що передбачена частиною другою вимога до генерального прокурора не менше одного разу на рік звітувати перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні спричиняє можливу загрозу чинення політичного тиску, особливо з урахуванням того, що Верховна Рада України все ще має можливість висловити йому недовіру».

Перекручення, виривання з контексту і відверта брехня, до яких неодноразово вдавалися реформатори і групи підтримки, зокрема, з посиланнями на «європейських експертів» з будь-якого приводу, але без чіткого наведення їхньої аргументації або з її перекрученням, залишають дедалі менше надій на те, що, зокрема, реформування прокуратури проводиться в інтересах суспільства і саме заради декларованої мети.

(Далі буде)


Помітили помилку?
Виділіть і натисніть Ctrl / Cmd + Enter